Марія Добжанська: “Коли пацієнт прагне не просто віддачі, а взаємодії, з’являється бажання працювати”

Цьогоріч в Україні стартувала нова медична реформа, яка нарешті має гарантувати отримання якісного медичного обслуговування для населення. Громадян закликають до активності: кожному потрібно обрати сімейного лікаря та підписати декларацію з ним.

Що стосується Дрогобича, то за останніми статистичними даними відділу охорони здоров’я Дрогобицької міської ради, угоди з медиками підписали вже 51% містян.

 

Нещодавно на сайті ДМР було опубліковано ТОП-7 лікарів, з якими жителі міста Котермака підписали найбільше декларацій. Оприлюднюємо цей список:

  1. Добжанська М.Д.
  2. Кондур І.Є.
  3. Дякунчак Л.І.
  4. Бараняк І.Й.
  5. Стецків С.С.
  6. Лучечко Л.Р.
  7. Матвіїшин Г.М.

 

Про секрети успіху, ставлення до реформи та особисті захоплення ми вирішили порозмовляти із першим номером з цього списку – педіатром Марією Дмитрівною Добжанською.

Маріє Дмитрівно, у місті Вас знають як досвідченого педіатра. Який багаж лікарської практики позаду?

– У мене 27 років стажу.

Чому обрали саме таку професію? Які маєте захоплення поза нею?

– Це мрія дитинства. Вже з третього класу, коли хворів мій дідусь, я допомагала йому: і пігулки давала, і психологічно намагалась підтримувати. Можливо, це й стало основним поштовхом до розуміння того, чим я буду займатись в майбутньому. Адже дідусь часто казав: “Тобі, напевно, треба бути медиком”. Бажання допомагати іншим, а особливо, коли вони хворіють, проявлялось в мене з дитячих років.

Щодо інших захоплень, то я надаю перевагу активному відпочинку. Коли випадає нагода, хоч це й буває нечасто, люблю ходити в ліс по гриби. У студентські роки була спортсменкою, займалася волейболом. Тепер вже інші інтереси – турбота про сім’ю на першому плані. Хоча й дотепер, коли бачу, як грають волейбол, не можу стояти осторонь, завжди підтримую команду і залюбки можу вдарити непогану подачу. (Сміється).

– Скільки пацієнтів підписали з Вами декларацію наразі?

Введено 1870 декларацій. Але є ще поза 200 не введених угод. Пацієнти хочуть їх укласти, але я поки не маю такої можливості. Більшість моїх пацієнтів – це молодь, але є, звичайно, й сім’ї, які зі мною працювали до недавнього часу, а також і пацієнти старшого віку, з якими ми почали працювати з початку листопада.

Чи змінилась Ваша робота разом із нововведеннями? Якщо так, то як саме?

Так, змінилася. Тепер є запис пацієнтів на прийом. Це принаймні розвантажило ті довжелезні черги в коридорах, через які інколи мені самій було важко потрапити у свій кабінет. Коли знала, що за дверима чекає 15 осіб, було нелегко зосередитись на роботі.

Тепер все по-іншому. Кожен пацієнт має свій призначений час. Буває, що поміж тим можу прийняти хвору дитину з температурою чи  пацієнта з високим тиском. Але все це я вже узгоджую з людьми, які приходять у свій визначений час на прийом. Бувають різні ситуації і треба до всього ставитися з розумінням. Коли людина перебуває в поганому стані і не може чекати, то прийом мусить бути невідкладним. Здебільшого такого хворого пропускають без черги, інколи самі пропонують йти замість себе. Хоча й бувають, звичайно, дискусії в коридорах – все це людський фактор. Але ми намагаємося знайти спільну мову з усіма пацієнтами: і з поступливими, і з принциповими.

А як Ви особисто ставитесь до нової медичної реформи?

Позитивно, звичайно. Реформа має багато переваг як для лікарів, так і для пацієнтів.

Єдиним недоліком, який відбувся, можу зазначити те, що багато лікарів за останніх декілька років у нашому місті двічі або й тричі змінювали дільниці. Створювалися нові сімейні відділення і нас переміщували то в одне, то в інше відділення. Якщо б це робилося водночас, було б легше. А вийшло так, що тебе перемістили, ти почав звикати, а потім знову просять перейти в інше відділення й ти мусиш починати все з початку. Це було важко і лікарям, і пацієнтам.

Мені пощастило в цьому плані, бо такі зміни мене майже не торкнулися. Але я співчувала тим колегам, які вже з досвідом, довго пропрацювавши на одному місці, були змушені звикати і пристосовуватись до нових умов та пацієнтів.

З якими недугами пацієнти до Вас звертаються найчастіше в цю пору?

Ще не закінчилась пора кишкових інфекцій. Але температура і кашель – це найчастіші причини скарг.

Що можете порадити, щоб вберегти себе від застуди?

Менше контактів у великих приміщеннях. Особливо це стосується молодих матусь, які люблять занадто довго перебувати з маленькими дітками у супермаркетах та у місцях масового скупчення людей. Також промивання слизової оболонки носа після прогулянок, щоб інфекція не затримувалася. Звичайно, достатньо пиття і одягатись відповідно до погоди.

Наостанок хочеться дізнатись, у чому, на Вашу думку, секрет успіху хорошого лікаря?

Найперше – це професійність. Також вміння вчасно прийти на допомогу. Ну і, звісно, терплячість. І до пацієнтів, і до самої роботи. Буває дуже складно знайти спільну мову, але завдяки тим людям, які справді розуміють тебе, підтримують, прагнуть не просто віддачі, а взаємодії, з’являється бажання працювати.

– Яка Ваша порада тим, хто ще не обрав свого ескулапа?

Раджу визначатись якнайшвидше. З будь-якими проблемами ви зможете звернутись саме до свого фахівця. Змінилася система в охороні здоров’я і думаю, невдовзі всі ми її оцінимо.

– Дякую за цікаву бесіду!

 

Розмовляла Юлія Грицай

 

Довідка:

Добжанська Марія Дмитрівна

1964 р. н.

Закінчила ЛНМУ ім. Д. Галицького за спеціальністю “Педіатрія”.

З 1991 р. працює лікарем-педіатром у м. Дрогобич.

 

Цікавий факт

Закінчила школу із золотою медаллю. Але до університету вступала три роки поспіль. Врешті завершила навчання в університеті з відзнакою.

 

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *