Головний лікар Стебницької лікарні Андрій Коцюба: “Ми робимо все для покращення комфорту пацієнта»

 

Стебницька міська лікарня сьогодні налічує палату інтенсивної терапії і п’ять відділень: інфекційне, терапевтичне, психоневрологічне, ЛОР та дитяче відділення, де працює близько трьохсот працівників.

Про те, як живе сьогодні комунальне некомерційне підприємство ми дізнавались у його директора – головного лікаря Андрія Коцюби.

 

  •    Андрію Єгоровичу, розпочнемо нашу розмову із медичної реформи. Згідно з нововведеннями, між пацієнтом і лікарем потрібно укласти договір на надання медичних послуг. Розкажіть, яка ситуація із договорами та як відбуваються нововведення саме у Стебницькій лікарні?
  • Усім відомо, що з квітня цього року в Україні стартувала медична реформа. На сьогодні ми очікуємо третьої хвилі підписання договорів із Службою здоров’я України. Тобто потрібно створити комунальне некомерційне підприємство і оновити ліцензію на медичну практику, а також підписати договір для того, щоб Служба здоров’я України платила заробітну плату вже за конкретно підписані договори.

 

  • Тобто лікар буде отримувати зарплату за кількість пацієнтів?
  • Так. Проте Стебницька міська лікарня на сьогодні такого договору не підписала. Ми очікуємо і сподіваємося, що увійдемо у третю хвилю підписання таких договорів.

 

  • А чому договір ще не підписали?
  • У нас були всі умови для підписання ще у другій хвилі. Ми, разом із медичними установами міста Дрогобич, одними з перших створили комунальні некомерційні підприємства. Свій статус ми змінили ще у грудні 2016 року, коли, власне, відбувалася реорганізація закладів охорони здоров’я Дрогобича і Стебника. У нас була оновлена ліцензія на медичну практику, проте підписати договір не вдалося. Тому наш заклад на сьогодні повністю готовий до підписання договору у третій хвилі.

 

  • Яка ситуація із підписанням декларацій? Чи є лікарі, котрі вже підписали достатню кількість декларацій?
  • На сьогодні у нас підписано 13 106 декларацій, тобто 63% від кількості населення Стебника. Вже є лікарі, які набрали ліміт. Серед них – Наталя Романівна Стецик, Оксана Ярославівна Дюк. Це сімейні лікарі. Серед педіатрів – Алла Анатолівна Лєфтєрева та Ксенія Василівна Гаврилишин. Також є лікарі, які уклали вже понад 50% договорів, серед них Андруневчин, Свіжинська, Яцевюк.

 

  • А чи можуть вони укласти більше договорів?
  • Не варто, оскільки Служба здоров’я України буде оплачувати тільки лімітовану кількість пацієнтів. Для сімейних лікарів межа 1 тисяча 800 декларацій, педіатри – 900 декларацій і терапевти – 2 тисячі декларацій.  У закладі вже працює інформаційна система Askep.Net, за допомогою якої пацієнт має можливість записатися на прийом онлайн і не стояти в черзі. В реєстратурі є WI-FI зона для того, щоб пацієнт міг самостійно через особистий кабінет записатися на прийом до лікаря. Також розпочалося ведення документації в електронному вигляді, тобто ведеться медична картка на конкретного пацієнта з усіма прийомами та призначеннями лікаря. Розпочинаємо роботу з електронним веденням медоглядів на водіння, видачу зброї та планові медогляди працівників різних категорій. Також з першого листопада ми продовжили прийомні години сімейними лікарями і терапевтами, бо було багато скарг на недостатню кількість часу для прийому пацієнта. Тепер ведеться п’ятигодинний прийом. Стараємося покращити матеріально-технічну базу сімейних лікарів. Було закуплено сумки лікаря, тонометри, глюкометри, пульсоксиметри. Плануємо закупити електрокардіографи в кабінети сімейних лікарів, щоб вони могли якісно надавати медичну допомогу.

 

  • За які кошти це закуплено?
  • За кошти медичної субвенції, яку виділили на первинну ланку з державного бюджету.

 

  • Нещодавно відбулася реорганізація хірургічного відділення. Чим це спричинено, та як воно тепер функціонує?
  • Стосовно хірургічного відділення можу сказати, що реформа первинної ланки медичної галузі не має до реорганізації жодного стосунку. Реформа вторинної ланки буде, але розпочнеться у 2020 році. У нас була оптимізація у зв’язку з недостатнім фінансуванням вторинної ланки і недостатньої рентабельності, відсутності повної зайнятості відділення, дублювання території, оскільки у Дрогобичі є потужне хірургічне відділення, куди звертаються жителі усього району і Стебника зокрема. Хірургічне відділення в нас не ліквідоване а реорганізоване. Воно нараховує десять ліжок, які розміщені у ЛОР-відділенні. В палатах зроблено ремонт та замінено вікна на нові – енергозберігаючі.  Збільшено ургентну допомогу, хірург працює і вночі. Робота в хірургічному відділені налагоджена і пацієнти не повинні відчувати дискомфорту.

 

  • Яка ситуація з матеріально-технічною базою?
  • Матеріально-технічна база, звичайно, не є абсолютно досконалою. Проте завдяки благодійним внескам від населення та надходженням від надання платних медичних послуг, ми змогли придбати біохімічний аналізатор напівавтомат вартістю 80 тисяч гривень, який дозволить покращити якість аналізів. Плануємо закупити сечовий аналізатор. У хірургічне відділення ми закупили коагулятор, який потрібен в операційній для електрокоагуляції тканин.

 

  • Відомо, що вже протягом років Стебницькій міській лікарні допомагають благодійники. Розкажіть, хто і чим підтримує?
  • Так, нам надає допомогу німецький “Карітас”. За цей рік ми двічі отримали гуманітарну допомогу. Ми отримували медичні меблі, якими частково оснастили поліклінічне відділення. Самі б не мали змоги їх придбати. Також отримали деякі препарати для фізкабінету.

 

  • Ззовні теж помітні зміни. Наприклад, заміна вікон…
  • Справді. Завдяки реалізації мікропроектів(у сумі 286 тисяч грн.) та цільовим коштам з Львівської обласної ради (у сумі 200 тисяч грн.) нам вдалося замінити 33 вікна, чим покращено комфорт перебування пацієнтів у лікарні.

 

  • Це все плюси. А що з мінусів? Які проблеми є наразі у закладі?
  • Труднощі були завжди і будуть. Серед основних – недофінансування вторинної галузі. Ми мусимо з допомогою відділу охорони здоров’я Дрогобицької міської ради давати собі раду. Ситуація тепер не з найкращих. Практично не виділяються кошти на оновлення медичної частини, проведення ремонтних робіт будівлі. І, звичайно, це затримка із виплатою заробітної плати.

 

Олеся Німеровська

Медіа Дрогобиччина, № 16 (46)

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *