Володимир Ханас про об’єднання громад: «Розумна людина не буде нікого «ламати»

Тоді, коли в Україні триває процес децентралізації, утворюються ОТГ і навіть отримують землю у комунальну власність, на Дрогобиччині не створено жодної об’єднаної територіальної громади. Експерти стверджують, що вже років зо два наш регіон оминають величезні бюджетні кошти. Та сільські громади у відповідь: не хочемо ні тих грошей, ні ОТГ!

Чому так? Спробуємо розібратися з молодим і сучасним сільським головою села Верхні Гаї, секретарем Асоціації сільських та селищних рад Дрогобицького району Володимиром Ханасом.

– Пане Володимире, то чому ж «не йде» на Дрогобиччині реформа зі створення ОТГ?

Чесно кажучи, я вивчав законодавчі акти і дійшов висновку, що Закон «Про добровільні об’єднання» «не товаришує» з Конституцією України. Бо в Основному Законі передбачене лише об’єднання між собою сусідніх сіл в одну територіальну громаду. А сьогодні законодавець пропонує об’єднувати села разом з містами. І таке відчуття, що реформу про добровільне об’єднання територіальних громад запустили “сирою”, без бачення кінцевого результату. На мою думку, проект адміністративної реформи 2005 року від соратника Віктора Ющенка Романа Безсмертного був більш продуманим, хоча його тоді також дуже критикували. Тоді села мали об’єднуватися між собою, а міста залишалися окремими одиницями.

– Але ж гуртом завжди легше. Хіба з багатшим і розвиненішим містом селам не буде краще?

Можливо й так. Але де є конкретний план і гарантії, що буде краще, а не гірше? Згідно з Законом «Про добровільні об’єднання громад» ініціатором створення ОТГ найперше мають і можуть виступати міста обласного підпорядкування; другими – колишні районні центри (у нас це Підбуж і Меденичі); і аж третіми – села з розвиненою інфраструктурою, які знаходяться в центрі (як порівняти з іншими селами) громад.

Тож якщо Дрогобич хоче і може бути центром громади, він має мати чіткий план розвитку ОТГ, який треба поширювати і пропонувати селам. Бо, відверто кажучи, чого найбільше бояться сільські громади? Що будуть позбавлені можливості ухвалювати рішення щодо розвитку своїх територій, що буде втрачена первинна соціальна інфраструктура (ФАПи, Народні доми, школи, бібліотеки тощо) та стане ще більше бюрократії. Люди не готові сприйняти реформу, бо не розуміють що буде з послугами, які тепер надають сільські ради. Спрацьовує звичайний інстинкт самозбереження. Найактуальніший приклад: а раптом в селі з зеленим туризмом місто захоче облаштувати сміттєзвалище?

Якщо б на сесії Дрогобицької міської ради був затверджений документ з гарантіями, що кінцеві рішення з важливих питань будуть ухвалюватися тільки після обговорення та врахування позиції сільської громади, то розмова сьогодні була б іншою. Та місцеві чиновники розуміють: для чого брати на себе зобов’язання, яких треба буде дотримуватися і виконувати, якщо Дрогобич однаково буде центром об’єднаної громади?-

– Який вихід із цієї ситуації бачите ви?

Або чекати примусового розподілу і об’єднання, або пропонувати те, що людям підходить. В примусовому створенні ОТГ є той плюс, що держава візьме всю відповідальність на себе. Адже згідно з Конституцією України формування адміністративно-територіального поділу – це прерогатива держави.  А якщо ми добровільно об’єднаємося, чи зможемо потім апелювати до держави, що щось не так?

– Тобто всі просто бояться змін і не хочуть брати відповідальність за розвиток свого села і регіону?

На жаль, така реакція людей в нашій країні виникла не просто так…

Покажіть позитив реформи! Найперше державні інститути мають провести величезну роз’яснювальну роботу. На телебаченні, в пресі, на живих зустрічах в містах і селах треба невпинно розповідати про плюси реформи для простої людини. Кожен має знати, що створення ОТГ сприятиме консолідації суспільства і врешті буде слугувати сильною опорою державного суверенітету.

По-друге, внести зміни до законодавства, зокрема до Конституції України та Бюджетного кодексу, щоб більше коштів залишалося на місцях. За 2015-2016 роки з території Верхніх Гаїв вивезено лісу приблизно на 2 млн. 700 тис. грн. Це більш, ніж півтора мільйона за рік! Якби нам повертали хоча б частину коштів, якою була б дохідна частина сільської ради?..

По-третє, потрібно 10-15 років виділити на перехідний безболісний період, під час якого варто вивчати типові труднощі в ОТГ, а відтак оперативно змінювати законодавчі акти, які б врегульовували проблемні моменти.

Розумна людина нікого не буде «ламати» примусово, щоб отримати потрібне рішення. А наразі ухвала на зборах села в 2016 році незмінна – зберігати статус самоврядної територіальної громади. Звичайно, життя йде вперед і ми готові приймати виклики, тільки б вони були  корисними для кожної людини у нашому суспільстві.

– Дякую за позицію і відвертість.

Медіа Дрогобиччина №4 (34) від 02 березня

Іра ЦИГАН

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *