Земля – обраним! У Трускавці атовець судиться із владою за клаптик землі

 Замість землі – затяжні судові процеси! Трускавчанин  Іван Сенюта, який має статус учасника АТО,  ще півтора року тому вирішив реалізувати  своє законне право на отримання земельної ділянки у рідному місті. Та замість паю землі, чоловік зіштовхнувся із лицемірством чиновників, тож тепер змушений відвойовувати своє право в судах.

До речі, норму на отримання учасниками АТО земельних ділянок регламентує не що інше, як законодавство України. Зокрема, відповідно до пункту 14 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»  учасникам бойових дій надаються, серед інших,  такі пільги: першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.  Іван Сенюта, озброївшись вірою у реалізацію Букви Закону,  понад рік тому подав у міську раду Трускавця заяву на виділення йому земельної  ділянки під індивідуальне будівництво. До заяви чоловік прикріпив і графічні матеріали з місцем розташування майбутнього паю. За планом чоловіка, це мала бути вулиця Помірецька, квартал новобудов. Очікувати на відповідь від чиновників атовцю  довго не довелося. У визначені терміни міська  рада  повідомила, що обрана ним  земельна ділянка знаходиться в оренді юридичної особи. Така відповідь від владців  викликала сумнів у чоловіка, тож на їхню відмову він подав у суд.

 

 –  Виходить парадокс: у Трускавці мені повідомили, що земля знаходиться в оренді. Натомість, коли із суду звернулися у Дрогобич, у земельний кадастр, отримали іншу вражаючу відповідь: земельна ділянка, на яку я претендував, – вільна, і навіть не має присвоєного відповідного  номера, – розповідає Іван Сенюта.

 

 Виклавши на стіл чиновникам гірку для них правду про землю, атовець марно сподівався, що прозріння у владоможців курортного міста таки настане . Чиновники вкотре проявили неабияку спритність та схитрували: винесли на найближче чергове сесійне засідання рішення щодо продажу цього паю землі з аукціону.  

 

 – Усе виглядало наступним чином. 1 грудня 2016 року на сесії міської ради Трускавця зявилося 2 питання,  які суперечили одне одному. Перше – «Про визначення земельної ділянки для продажу на земельних торгах» (рішення № 363 від 1 грудня 2016). Друге – «Не надати дозволу Сенюті Івану в розробленні проекту землеустрою (рішення №350 від 1 грудня 2016 р.).  І ці два рішення приймалися стосовно тієї самої ділянки на одній сесії! Це все при тому,  що діяло забезпечення суду, – пояснює атовець.

 

 На такі  дії чиновників Іван Сенюта знову подав у суд, однак програв його. Та здаватися чоловік наміру не має – оскаржує судове рішення. Нещодавно стало відомо, що прокуратура відкрила кримінальне провадження про зловживання посадовими особами Трускавецької міськради. Отже, крапку у судовій тяганині Івана Сенюти з міськими посадовцями має поставити суд вищої інстанції. На руках у чоловіка – гора документів та 3 відмови від трускавецьких чиновників, які не дають йому зеленого світла на отримання земельного паю. Показавши ці  документи незалежному адвокату  Олегу Петренку (Адвокатське об’єднання «Право.Порядок»), ми отримали такий коментар:

“15 листопада 2016 року Трускавецьким міським судом Львівської області була прийнята ухвала про забезпечення адміністративного позову за справою № 457/1162/16-a. Ухвала забороняла Трускавецькій міській раді відчужувати, передавати в оренду та інше користування земельні ділянки на вул. Помірецькій у м. Трускавець. Однак, згідно з ухвалою Трускавецького міського суду від 01 грудня 2016 року, суд скасував заходи забезпечення адміністративного позову.

 Щодо звернення Сенюти І.О. в правоохоронні органи із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, за фактом невиконання посадовими особами Трускавецької міської ради ухвали Трускавецького міського суду про забезпечення адміністративного позову від 15.11.2016 у справі № 457/1162/16-а, то вважаю, що правоохоронні органи можуть неоднозначно оцінювати дії посадових осіб і вирішити, що вони не підпадають під кримінальну відповідальність. Згідно із ч. 5 ст. 118 КАС України, виконання ухвал з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно. Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 говорить, що до питань забезпечення позову належить також питання про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим, або про скасування заходів забезпечення адміністративного позову та про відмову в забезпеченні позову. Враховуючи наведені вище норми, можна прийти до висновку, що суд скасував заборону Трускавецькій міській раді вчиняти певні дії (відчужувати, передавати в оренду та інше користування земельні ділянки на вул. Помірецькій у м. Трускавець), і ця заборона вже не діяла під час прийняття міською радою рішення № 383 від 01 грудня 2016 року. Однак, з абзацу п’ятого резолютивної частини ухвали про скасування заходів забезпечення адміністративного позову від 01 грудня 2016 року вбачається, що ухвала суду першої інстанції набирає законної сили у порядку, визначеному статтею 254 КАС України, – тобто після закінчення терміну подання апеляційної скарги – через 5 днів.

Що стосується правомірності прийнятих рішень Трускавецької міської ради про відмову в наданні дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок Сенюті І.О., то вважаю, що, відповідно до ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України, підставою для відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також – генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Отже, остаточну крапку у цій справі має поставити Вищий адміністративний суд України, точніше кажучи – Верховний Суд, який повинен розглянути касаційну скаргу і вирішити питання про законність постанови Трускавецького міського суду від 11 квітня 2017 року та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2017 року”.

 

Наталя Зелена, Медіа Дрогобиччина №15 (29) від 08 грудня

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *