Незламані та нескорені

На календарі 1340-ий день анексії Криму Російською Федерацією. За цей час на півострові відбулися дуже великі зміни.

Кожна розумна людина усвідомлює, що зараз у Криму відбувається не що інше, як боротьба з думками, відмінними від позиції влади. Видавлювання інтелігенції, бажання силою підкорити собі кримчан, які начебто в березні 2014 року з 90-відсотковою явкою прийшли на референдум і проголосували за входження АР Крим до складу Росії. Каральна машина на чолі з Путіном не щадить на своєму шляху нікого: ні старих, ні молодь, ні правозахисників, ні українців, ні кримських татар, ні активістів. Усі, хто мають власну думку, відмінну від пропаганди російських телеканалів, знаходяться у потенційній зоні ризику. Про це свідчить сумна статистика. Голова правління ГО «Кримськотатарський ресурсний центр» Ескендер Барієв 19 жовтня під час прес-конференції в “Укрінформі”, повідомив: «За нашою статистикою, за три роки окупації у Криму було вбито близько 10-ти осіб, 8 з яких – це кримські татари. Серед 15-ти викрадених людей, яких не знайшли до сих пір, 11 – це кримські татари. За нашими даними, на сьогоднішній день проведено 1167 обшуків у будинках і культурно-адміністративних установах, зокрема, 902 – в будинках кримських татар і мусульман. Також проведено 1491 допит, при цьому допитаний 1071 представник корінного народу. 952 громадян було незаконно затримано, серед них – 649 представників кримськотатарського народу. 53 людини є політичними в’язнями Криму, 28 з них – кримські татари…»

Насправді, це не просто цифри. Це зламані долі, брехливі звинувачення, реальні тюремні терміни. Це 100 дітей, чиїх батьків або вбили, або посадили через вигадані звинувачення у тероризмі та екстремізмі. Найстрашніше те, що у російської влади не було і не буде кнопки “Стоп”. Не дивлячись на санкції, міжнародний тиск і заяви Українського уряду про скасування цих процесів і звільнення усіх політв’язнів, Росія продовжує переслідування інакомислення. Це величезна біда, з якою зіткнулися сьогодні жителі Криму. На лаві підсудних може опинитися кожен – так, як Балух, що вивісив прапор України на даху будинку; активіст Кольченко і кінорежисер Сенцов, які нібито готували теракт на півострові; кримські мусульмани – за розмови у мечеті; активісти – за відео з місць подій обшуків або судів; користувачі соцмереж – за статуси 5-річної давності…

Як усе відбувається? У цій боротьбі російська влада застосовує звичні для себе засоби залякування і підкорення громадян, які вона роками використовувала  на своїй материковій частині.

Крим зараз – наче велика в’язниця просто неба. Живе собі чоловік, працює, має сім’ю, дітей, допомагає сусідам. Та одного чорного ранку до нього вриваються 15-20 бійців у масках. Вибивають вікна, кидають тебе на підлогу, і на очах наляканої сім’ї, починають своє страшне “шоу”. Вивертають шафи, заглядають у холодильник, порпаються в речах, не гребуючи і кошиками з брудною білизною, трясуть дитячі портфелі… Звісно, не знаходять нічого небезпечного: ні бомб, ні зброї, ні схем з розробки вибухових речовин. Але нікого це не хвилює: прийшли через підозру в тероризмі – отже, будемо брати. Як кажуть у народі: “Була б людина, а стаття знайдеться”. Триває цей “обшук” до 5-ти годин. У цей час у будинок і з будинку нікого не впускають і не випускають: ні літніх батьків, що плачуть за дверима, ні адвокатів, нікого. Ось так добропорядна людина моментально стає особливо небезпечним злочинцем. Затриманих відвозять у СІЗО. Хлопці сидять і чекають вироку, знаючи що ні в чому не винні…

Чотирьом кримчанам зі Севастополя вже оголосили звинувачення у тероризмі. Вони вже відбувають покарання у в’язницях Росії. Троє – за ст. 205, част. 2  (участь у терористичній організації, 5 років колонії суворого режиму). Руслан Зейтуллаєв, як організатор цього осередку, за ст. 205 част.1, отримав від “російської феміди” 15 років колонії. Неодноразово він оголошував голодування з метою привернення уваги до брехливих  звинувачень на адресу політв’язнів.

Небайдужим співвітчизникам, котрі приходять на обшуки і суди, або виходять на одиночні пікети з метою протесту проти безчинства влади півострова, теж доводиться не солодко. 76-річний кримськотатарський активіст Сервер Караметов вийшов на одиночний пікет під будівлю Верховного Суду Криму з плакатом ”Путін, наші діти – не терористи!“ За таке “неподобство” дідусь був покараний 10-добовим арештом і штрафом 10000 рублів (не дивлячись на хворобу Паркінсона та похилий вік).

Викрадення, залякування, примушування копати собі яму в лісі, тортури струмом, одягання мішків на голови, загрози згвалтування – це реалії Криму сьогодні…

Чого цим хоче добитися Росія? Красивої картинки про добру владу, яка турбується про вас та “запобігає терактам”… І байдуже, що терорист – вона сама. Головне – вигадати, про якого псевдотерориста зняти сюжет для пропаганди у проплачених ЗМІ… А з небайдужими розправляються арештами або штрафами.  Щоправда, усе це не стримує активістів виходити на пікети, оприлюднювати в Інтернеті справжні новини, допомагати сім’ям політв’язнів. Жити в Криму – означає знаходитися під постійним прицілом. Навіть звичайні релігійні книги раптом стали “забороненою літературою”…

Росія на чолі з Путіном не врахувала єдиного: ідею неможливо перемогти силою, тортурами і тюремними термінами. Скільки б не переслідували кримськотатарський народ, він, незважаючи на свою нечисленність, залишається чи не єдиним оплотом протистояння на півострові. Брехня про те, яке прекрасне життя у Криму, і як корінний народ радіє референдуму 2014 року, стає все більш лицемірною.

Ми не можемо заплющувати очі на жоден обшук, жоден вирок, жодну сльозу скривджених батьків чи дітей.

Про це треба говорити, максимально поширювати інформацію і хоч таким чином боротися із цим жахом… І звісно, пам’ятаємо, що Бог усе бачить, а тирани – не вічні…

Кримськотатарська громада

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *