Чому біля кожної мечеті має бути вбиральня

 

Утворення кримськотатарського народу як етносу і цілісної нації сходить до епохи поширення Ісламу. Народ сформувався в результаті злиття тюркських племен (гунів, тюрко-булгарів, печенігів, кипчаків, сельджуків та ін.) з осілим населенням гірських і прибережних районів Криму (нащадків таврів, скіфів, греків, готів, черкесів та ін.). Кожен із цих народів мав свої традиції, звичаї та релігію. Коли народи Криму прийняли Іслам, їх думки і почуття змінились. Залишивши всі язичницькі свята і звичаї, вони стали мусульманами та  почали втілювати Іслам у своїх відносинах.

У новоутвореному народі почала зароджуватися нова своєрідна культура кримських татар. Переживши важкі та світлі періоди історії, сьогодні кримськотатарський народ залишається володарем тієї культури та традицій, які сформувалися під впливом Ісламського віросповідання. А як може бути інакше, якщо ця культура є настільки гармонійною? У ній поєднуються матеріальна та духовна сторони життя. Матеріальна складова — це архітектурні споруди, предмети декоративно-прикладного мистецтва та інше. Духовна сторона — це сукупність переконань і поглядів, звичаїв та норм поведінки, які відображаються у вчинках людей, взаємовідносинах між ними, їх поглядах на буття, Всесвіт і людину. Для всіх мусульманських народів Іслам – це дещо більше, ніж просто релігія. З ним пов’язане становлення державності та розвиток мови, виникнення традицій, менталітету та способу життя.

Згадаємо слова відомого художника й митця Максиміліана Волошина:

«Татари – наче синтез всієї різнобарвної історії країни. Під просторим і терплячим покровом Ісламу розквітає власна, справжня культура Криму. Вся країна – від Меотійських боліт до Південного узбережжя – перетворюється в єдиний суцільний сад: степи квітнуть фруктовими деревами, гори – виноградниками, гавані – фелуками, в містах дзюрчать фонтани, а в небо підносяться білі мінарети».

Уявіть собі вузькі вулички Бахчисараю, де, немов пліч-о-пліч, стоять старовинні кримськотатарські будинки. Особливий стиль будівництва помітно одразу. Високі кам’яні паркани і великі дерев’яні брами, за якими розташоване внутрішнє подвір’я, виноградники і ділянка землі, засаджена найнеобхіднішим… Ще однією особливістю є те, що вікна виходять не на дорогу, а на внутрішнє подвір’я. Це пов’язано з тим, що особисте життя і все, що відбувається в будинку мусульман (особливо – сім’я і жінки), має залишатися   відокремленим від сторонніх поглядів.

Відвідавши кримськотатарську родину, ви зможете насолодитися традиційною ароматною кавою. Коли гості на порозі, господиня поспішає поставити турку, щоб пригостити їх кавою з домашніми солодощами. Кримські татари дуже люблять готувати їжу, тому їх кухня є  різноманітною. Солодка і медова випічка, страви з м’ясом та спеціями, чебуреки… Кримські татари взагалі дуже гостинні. Цьому навчає релігія.

У будинках кримських татар чисто і затишно, величезне значення надається чистоті тіла. У Бахчисараї в деяких домівках збереглися прототипи сучасних  душових кабінок. І сьогодні, в час технічного прогресу, ванній кімнаті  приділяється особлива увага. Мусульмани моляться 5 разів на день, а для повноцінності молитви необхідно зробити обмивання рук, обличчя, ніг і загалом дотримуватися чистоти тіла.

Важливою рисою культури народу є молитовні будинки. Вам, напевно,  доводилося чути слово “мечеть”. Колись їх будували багато, тому в одному місті нараховувалося більше 10 мечетей. На жаль, періоди анексії, депортації, боротьби з інтелігенцією, сталінські репресії та ін. посприяли руйнуванню молитовних будинків. Їх перебудовували в кінотеатри, а в часи атеїстичного правління комуністів – підривали чи перетворювали на  свинарники.

Хотілося б детальніше розповісти про мечеті, оскільки вони значно відрізняються від церков та синагог. Мечеть – це великий зал без картин і зображень. До речі, картин немає і в будинках, бо в Ісламі категорично заборонені зображення людей і тварин. Однак це не стосується мистецтва загалом. Широку популярність отримала каліграфія – нею і прикрашені стіни мечетей та помешкання кримських татар. Біля мечеті обов’язково будуються мінарети. П’ять разів на день священнослужитель (муедзин) піднімається сходами мінарета і гучним голосом закликає людей до намазу, щоб віруючі відклали свої справи і почали Богослужіння. Чоловіки здійснюють намаз окремо від жінок (останні мають для цього свою кімнату). У перших рядах шикуються літні старці, за ними – молодші, що свідчить про пошану  до людей похилого віку. Звісно, тут теж є ванні кімнати та туалети. Вбиральні обов’язково мають бути при кожній мечеті, бо перед тим, як почати молитися, мусульманин повинен очиститися від бруду та інших нечистот. Адже до мечеті люди йдуть з роботи, навчання, ринків, залишаючи всі свої справи у відповідь на заклик імама. Особливим днем для віруючих є п’ятниця. Усі чоловіки зобов’язані відвідати мечеть в цей день для здійснення колективної молитви («джума намаз»).

Іслам має доленосне значення для кримських татар. Куди б наш народ не поїхав з рідних домівок, на якому шматочку землі не опинився б, він твердо дотримується своїх традицій та віросповідання. Бо якщо загубити основу  – загубиться і сам народ. Сьогодні, перебуваючи тут, на Заході України, ми продовжуємо жити за канонами Ісламу, виконуємо щоденну п’ятиразову молитву та збираємося на колективні молитви щоп’ятниці.

Кримськотатарська громада Дрогобича

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *