«Інтерфейс ср@ка» в дії: у Дрогобичі два ПТУ можуть залишитися без світла та газу

Якщо міською владою найближчими днями не буде вирішена проблема двох професійних середніх навчальних закладів, які з державного бюджету передають на місцеве фінансування, то постане питання про припинення подачі їм газу та світла.

Про загрозу, яка нависла над ВПУ №19 та професійним політехнічним ліцеєм, сьогодні, 25 січня, на оперативній нараді у Ратуші інформував начальник Дрогобицького РЕМу Василь Дмитрик.

Про це повідомив власкорIA ZIKз посиланням на головного спеціаліста з питань внутрішньої політики міськвиконкому Лесю Ясюру.

На своєму рівні, додав керівник району електромереж, вплинути на ситуацію він не в змозі.

Аналогічна ситуація з газопостачанням цих навчальних закладів.

Василь Дмитрик просив міського голову Тараса Кучму звернутися до Львівської облдержадміністрації з проханням відтермінувати відімкнення електроенергії у ВПУ №19 та професійному політехнічному ліцеї.

Нагадаємо, що Дрогобич, який у фінансуванні освіти на цей рік має велику діру, не спроможний взяти училища на місцевий бюджет. За найгіршим розвитком сценарію, кажуть посадовці, коли все-таки на проблему не відреагують у верхах, то усю галузь освіти міста спіткає фінансовий колапс у найближчі місяці.

Дрогобицький міський голова Тарас Кучма скерував листи до урядників у вищі ешелони влади. У зверненні Тарас Кучма, зокрема, аргументував порушення закону у справі переведення фінансування закладів професійно-технічної освіти з державного на місцевий бюджет.

Впродовж теми публікуємо актуальний (хоча, може, трішки занадто «літературний») допис громадського активіста Володимира Бараняка (блогер Шершень). Сказано гостро і в яблучко!

«Ноу-хау українців – універсальний інтерфейс “ср@ка”. Через нього все робимо. Свіжий приклад. Ніченькою темною, коли Верховна Рада з мудрими обранцями народу підкуполом, вродила бюджет на 2016 рік, серед 300 сторінок прекрасного зачаїлось чудове: заклади профтех освіти передали на фінансування місцевих бюджетів з відання загальнодержавного, сиріч, від міністерства освіти до місцевого самоврядування. “Бідний” державний бюджет віддав “бурси” до “багатого” міського. Жодного з мудрих депутатів не замуляло на тому місці, де мала б бути їх голова – а за що, власне, місто має годувати ПеТеУ?! Де та бездонна бочка, звідки взяти бабліща на утримання навчальних закладів?

Ба, більше!

В приватних розмовах депутати грізно супили брови і жадали побачити перед собою д@білів, які таке придумали, щоб потримати їх за шийку. І, я мушу сказати, що депутати щасливі люди – можуть задовільнити своє бажання подивитись на д@білів, просто глянувши в дзеркало. За шийку теж себе можуть потримати. Поки що самі. Бо, коли система профтехосвіти умре остаточно і ті діти, які зараз ще здобувають робітничі професії, просто залишаться сама на сам зі світом, то потримати за шийку депутатів вони прийдуть не тільки з цікавості, а й з гуманітарною метою – дістати трохи хліба, щоб не здохнути з голоду.

Я не прихильник теорії “тотальної зради” і “світової закуліси”. Я думаю, що це не жидо-масони знищили тотально всіх зварників і слюсарів у дрогобицькому районі. І зовсім не Путін виловив всіх токарів у яких руки росли з плечей і відправив їх по світі від Сахаліну до Патагонії. “А хто ж тоді?! – патетично заквилить чайкою-зигзицею патріот – винен в тому, що знайти нормального плиточника можна тільки тоді, коли перебрати вісімсот знайомих юристів з двома дипломами економістів!? Як же так – у нас на трьох мерчендайзерів припадає чотири маркетолога і два кандидати економічних наук, а відрізнити плашку від мітчика – спеціалістів вже нема?!”

І не знає патріот, що це обрані ним депутати схвалили бюджет, підготовлений рідним кабінетом міністрів, який зроблений за допомогою рідного вітчизняного інтерфейсу “ср@ка”, що може покращити все до того ідеального рівня. В разі, коли виживе.

З.І.Сльозу замилування вибиває з мене погроза директорів училищ (чи, пак, як його – ліцеїв?!) вивести під міську раду тисячу учнів і викладачів з вимогою прийняти їх на утримання міста. Ніби нормальні люди і розуміють, що прийняття їх закладів на міський баланс – це смерть профтехосвіти але, тим не менше, наполягають. А от вивести тисячу учнів та викладачів під Верховну Раду, Кабмін чи, хоча б, облдержадміністрацію, до тих, хто безпосередньо винен у їх важкій долі – не хочуть. Схоже, що вони, разом з усією освітою і наукою України готують уже не слюсарів, кухарів та зварників, а все тих же операторів універсального українського інтерфейсу “ср@ка”. Все через неї роблять. Хоч і не депутати.»

М.К.

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *