Змії в Карпатах – правила поведінки при зустрічі з ними

Вони не такі, як інші створіння на землі. Складається враження, що це продукт інопланетного походження.

Та коли придивитися до них, ми побачимо там навіть багато людських рис та емоцій: прагнення вижити, страх, любов до комфорту  і ін.

Але все ж людям якось не таланить у стосунках з плазунами. У кращому випадку при зустрічі розходимося в різні сторони, у гіршому  – хтось таки страждає.

Отож продовжуємо серію публікацій про відпочинок в Карпатах, яку ми нещодавно започаткувало разом з туристичним порталом karpatytur.info. У літку в ЗМІ частішають новини про напади змій на людей. І такі хроніки особливо часто прибувають з Карпат,  де жертвами нападів змій стають або діти або туристи. Останній випадок, що днями трапився у Східниці, і про який писплп МД, є тому підтвердження. Уже з цієї закономірності можемо зробити висновок, що страждають насамперед ті, хто не обізнаний, як себе вести при зустрічі з цими створіннями. До речі підсилює невтішну хроніку, астрономічний період перебування землі, який сприяє глобальному потеплінню.  Тому збираючись на відпочинок в Карпати варто озброїтись певними знаннями про плазунів.

 

Хто наш «ворог»  чи вірніше «опонент».

Захисники природи справді мають рацію, коли ображаються на такі  вислови, як «змії – наші вороги»,  чи на заголовки газет «змії атакують»,  «гадюка напала на людину». Справді  невідомо, які дії спровокували плазуна до самозахисту, тому без аналізу робити винною тварину більш ніж некоректно.  Відтак маємо розуміти, що конфлікти, як і в людей можуть трапитися з багатьох причин: через порушення суверенної території, через завдання шкоди домівці і потомству плазунів і врешті через завдання фізичної травми. Тож реакція цілком прогнозована. Але хто вони на справді і яким ареалом захисту  вони володіють?

Як не дивно, але Карпати не є той регіон, який може похвалитися різноманіттям плазунів. Вчені стверджують, що в ареалі Карпат налічується лише 5 видів змій. Для порівняння, на рівнинній території України проживає 11 видів плазунів. І так хто ж з повзучих живе у Карпатах?

Вуж звичайний – мабуть найбільш популярний плазун серед людей, оскільки любить поселятися по сусідству і час від часу плутатися під ногами. Деякі особини цього виду можуть досягати півтори метра завдовжки. Колір у них варіюється від чорного до світло сірого. Вуж цілком безпечний для людей, і навіть є їх помічником, оскільки в його раціон входять миші та щурі.  Головною ознакою вужа є наявність жовтих плям по боках голови

Мідянка – ймовірність, що ви зустрінете саме цього плазуна під час відпочинку в Карпатах є вкрай низькою, оскільки даний вид занесений до Червоної книги України. Вона в середньому може досягати до 75 см і в окрасі домінують коричневі і бурі кольори. При зустрічі з людиною вона може поводити себе досить агресивно: видавати загрозливі звуки, шипіти, робити різкі рухи. Але це лише демонстрація незадоволення і елемент захисту. Вона також не є отруйною і навіть потребує від вас захисту.

Полоз лісовий – найбільший монстр, якого можна побачити в Карпатах. Його розмір досягає до 2 метрів. Має сіро-жовтуватий окрас. Добре лазить по деревах і чагарниках. Проте ймовірність його зустріти також є мізерною, оскільки і він також занесений до Червоної книги України.

Веретільниця ламка. Також здатна нагнати страху на людей, які і не підозрюють що перед ними взагалі то і не змія, а звичайна ящірка без лап. Про це свідчить плавний перехід тіла в голову. Також, якщо наступити їй на хвіст, він відпаде. На такий трюк змії нездатні. Вона також є безпечною для людей.

Гадюка звичайна (відома ще як гадюка карпатська) – ось головний ворог, який є небезпечним для людей і яку варто остерігатися. Фактично це єдиний отруйний вид плазунів, який мешкає в Карпатах. Середня довжина такого екземпляра становить  75 см. Звичайно трапляються особини і до 1.5 метра, але це надзвичайна рідкість. Вирізнити гадюку серед інших плазунів можна по будові голови: вона трикутна, серцеподібна і чітко виокремлена від решти тіла. Забарвлення гадюк може бути найрізноманітнішим, проте воно вирізняється яскравим орнаментом, який тягнеться від голови аж до кінчика хвоста.

 

Що робити щоб уникнути нападу та укусу змії

Одразу варто розвінчати міф про те що нібито зміям притаманно нападати на людей. Насправді вони це роблять лише в крайніх випадках самозахисту. Це може бути коли ми ненароком наступаємо на них, не помітивши в траві, або коли змію загнано в глухий кут.  Взагалі для гадюк утворення отрути є справою енергозатратною, тому її використання вона тримає для критичних моментів. У більшості випадків при зустрічі з людьми змія старається першою втекти. Отож як варто уникати неприємних ситуацій з плазунами під час відпочинку на природі:

  1. Збираєтеся в гори чи в ліс без відповідної інфраструктури для пасивного відпочинку  – подбайте про те щоб на вас був відповідний одяг: штани з цупкої матерії, взуття (бажано чоботи з високими халявами), які здатні захистити вас зубів отруйної змії
  2. Ні в якому разі не здійснюйте прогулянку у віддалені місця босоніж чи з відкритим взуттям.
  3. При виборі місця для привалу, варто уважно оглянути місцину на наявність плазунів. Якщо поряд є трухлявий пень, варто по ньому постукати палкою. Змія, яка може там перебувати, постарається втекти.
  4. Взагалі довга палка має стати вашим добрим другом під час походів. З допомогою неї перевіряємо високу траву та зарості на наявність плазунів під час пошуку грибів, ягід і ін.
  5. Якщо у вас проблеми з зором, стараємося не сходити зі стежки і у присмерк утримуємось від подальшого руху, оскільки помітити змію майже не реально.
  6. Для ночівлі у поході обираємо місця якнайдалі від трухлявих пнів, дерев з дуплами, печер.
  7. Якщо ви все таки зустріли змію, дайте їй можливість втекти, або обійдіть її. Ні в якому разі не намагайтеся відкинути її палкою, зловити чи знищити.

 

Що робити, якщо не вдалося уникнути укусу змії

Хоча отруту гадюки звичайної вважають однією з найнебезпечніших (прирівнюють до отрути гримучої змії), проте варто врахувати той факт, що її отруйний апарат не розрахований на вбивство великих особин: корів, людей тощо. Він в основному розрахований на дрібних гризунів, тому летальні випадки серед людей після укусу гадюки є поодинокими. Та все ж завдано отруйного удару. Важ організм відповість на це болем та запамороченням, адже отрута діє на центральну нервову систему.  Що далі? Ось тут думки фахівців розходяться, та все ж пропонуємо класичну схему поведінки після укусу гадюки:

  1. Не варто панікувати, пам’ятаючи, що укус гадюки не смертельний.
  2. Варто з рани відсмоктати отруту. Це має робити людина без ран слизової рота та зубів.
  3. Після відсмоктування варто знерухомити постраждалого. Оскільки найчастіше змії кусають в ногу, тому варто ногу прибинтувати до здорової ноги, таким чином зафіксувавши її.
  4. Для швидшого виведення отрути варто пити багато води. Якщо під руками  є лужна мінеральна вода  або чай – варто надати їм перевагу.
  5. По можливості якнайшвидше доправити постраждалого до лікарні, адже від швидкості введення протиотрути (спеціальної сироватки), буде залежати ефективність порятунку.

Також пам’ятаємо, що під час укусу змії строго забороняється:

–          Накладати джгут вище укусу, що лише порушить кровообіг, а ніякої користі не принесе

–          Припалювати рану вогнем чи іншими хімічними засобами

–          Розрізати рану

Окрім цього не забуваємо, що укус неотруйних змій чи вужа також містить в собі певну небезпеку: останні харчуються польовими гризунами, які часто є транспортерами багатьох інфекційних захворювань. Тому при зустрічі з плазунами краще не доводити ситуацію до конфлікту.  Озброївшись такими знаннями ваш відпочинок в Карпатах має набути ще більшої впевненості. Проте не забуваємо про уважність та обережність, адже гори помилок не пробачають.


 

 Ярослав БАРАН

На замовлення karpatytur.info та drogmedia.net.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *