Дрогобиччина долучилася до створення «Карпатського альянсу»: що передбачає партнерство

Вісім громад Львівської та Івано-Франківської областей домовилися спільно працювати над розвитком Карпатського регіону. Серед них зокрема чотири громади Дрогобицького району: Дрогобицька, Трускавецька, Східницька та Бориславська. До партнерства також увійшли Славська громада на Львівщині та Вигодська і Болехівська громади Івано-Франківської області. 25 серпня у Славську громади вони підписали Меморандум про співпрацю та спільний розвиток Карпатського регіону.

Джерело: Дрогобицька міська рада, Бориславська міська рада, Східницька селищна рада, Трускавецька міська рада.

Концепцію співпраці представили ГО «Агенція територіальних ініціатив» Мар’яна Олеськів та Ігор Чава. Ініціатива передбачає створення так званого Карпатського альянсу — платформи, через яку громади зможуть спільно вирішувати питання, які складно або неможливо вирішити в межах однієї громади.

Не просто туризм: про що домовилися громади

Ідея полягає у тому, щоб громади перестали сприймати розвиток лише в межах власних адміністративних кордонів. Карпати фактично є спільним простором — із туристичними маршрутами, дорогами, річками, природними ресурсами, культурною спадщиною та спільними проблемами.

Серед основних напрямів майбутньої співпраці — транспортна та дорожня інфраструктура, туризм, економічний розвиток, водопостачання, поводження з відходами, охорона довкілля, освіта, культура, молодіжна політика, залучення інвестицій та грантових коштів.

Окремо йдеться про створення міжмуніципальних туристичних маршрутів, спільну промоцію Карпатського регіону, підготовку кадрів для туристичної сфери та обмін досвідом між громадами.

Для Дрогобиччини це може означати можливість об’єднати в один туристичний та економічний простір Дрогобич, Борислав, Трускавець, Східницю та гірські території.

У Дрогобицькій міській раді наголошують, що одна з ключових ідей — перейти від розвитку окремих громад до спільного планування всього регіону.

Зокрема, через території громад проходить Карпатське коло — державний інфраструктурний проєкт. Але, як зазначають у Дрогобицькій громаді, сама дорога не створює регіон. Для цього потрібне спільне бачення громад та проєкти, які виходять за межі однієї території.

Дрогобич у цьому партнерстві може відіграти окрему роль як найбільше місто серед учасників. У міськраді бачать перспективу розвитку міста як освітнього та сервісного центру для регіону, зокрема у підготовці фахівців для туризму, гостинності та сфери послуг.

Ще один потенційний напрям — культурно-історична спадщина. Зокрема, Дрогобицька солеварня може стати частиною спільного туристичного маршруту Карпатського альянсу. До слова, це історичне підприємство готують до продажу на аукціоні, тож його подальша доля залежатиме від того, чи знайдеться інвестор.

У Трускавці говорять про конкретні спільні проблеми

Міський голова Трускавця Андрій Кульчинський звернув увагу на те, що сам меморандум ще не є гарантією реалізації конкретних проєктів.

«Меморандум ні до чого не зобов’язує, це лише декларація про наміри», — зазначив він.

Водночас, за його словами, громади вже комунікують між собою, а спільне лобіювання регіональних проблем може бути корисним.

Серед таких питань Трускавець називає водопостачання, утилізацію сміття, збереження лісів та інформаційне партнерство.

Тобто йдеться не лише про спільні туристичні фестивалі чи промоцію. Частина проблем, з якими щодня стикаються громади, просто не закінчується на їхніх адміністративних межах.

Проте, нагадаємо, щодо сфери централізованого постачання, то Трускавець у переспективі навпаки прагне позбутися залежності від КП “Дрогобичводоканал” та збудувати власний водогін із Гірного.

Східниця пропонує починати з конкретних проєктів

Для Східницької громади ключовими є транспортна доступність, спільне туристичне позиціонування та координація між сусідніми громадами.

Селищний голова Іван Піляк вважає, що альянс має показати результат через конкретні проєкти.

«Одна громада окремо на своєму рівні не може ефективно вирішити всі виклики, які перед нами стоять», — зазначив він.

Серед можливих прикладів Піляк назвав відбудову замку в національному заповіднику «Тустань». На його думку, саме такі проєкти можуть стати туристичними «магнітами» для всього регіону.

«Східниця готова бути активним учасником цієї співпраці», — заявив селищний голова.

Борислав хоче перетворити нафтову спадщину на туристичний ресурс

Для Борислава участь у Карпатському альянсі пов’язана не лише з розвитком туризму загалом, а й із переосмисленням власної історичної спадщини.

У міській раді наголошують на унікальній промисловій та нафтовій історії Борислава. Її планують використовувати як основу для нових туристичних маршрутів і форматів.

Ідея полягає в тому, щоб історія нафтовидобутку стала не просто частиною минулого міста, а причиною приїхати сюди туристам.

Таким чином, кожна громада може запропонувати альянсу власну сильну сторону: Східниця — курортний і природний потенціал, Трускавець — медичний та туристичний бренд, Борислав — промислову спадщину, Дрогобич — історико-культурні та освітні ресурси.

Що показали громадам у Славську

Після підписання меморандуму представники громад відвідали територію майбутнього GORO Mountain Resort у Славській громаді.

Курорт будують на території близько 300 гектарів у межах Волосянки, Верхньої та Нижньої Рожанки. Першу чергу планують відкрити у 2027 році, а повне завершення проєкту очікується вже у наступному десятилітті.

Учасники зустрічі побували на будівельному майданчику, а також піднялися на гору Високий Верх, де ознайомилися з розвитком інфраструктури.

Окремо зазначається про екологічну складову проєкту: замість 70 гектарів лісу, які планують вилучити в межах реалізації курорту, передбачено висадити 240 гектарів нового лісу.

Для учасників альянсу цей проєкт став своєрідним прикладом того, як масштабна інвестиція може впливати не на одну громаду, а на розвиток цілого регіону.

Що буде далі

Найближчим практичним кроком має стати створення спільної робочої групи. Вона повинна визначити пріоритети та підготувати перші спільні проєкти.

Серед потенційних напрямів — дороги й транспортна зв’язність, туризм і спільна промоція, водопостачання та поводження з відходами, охорона довкілля, освіта й підготовка кадрів, залучення інвестицій і грантів.

Водночас самі учасники визнають: підписаний меморандум поки що є лише домовленістю про наміри. Чи перетвориться «Карпатський альянс» на дієвий механізм, стане зрозуміло після появи перших спільних проєктів.

При цьому формат залишають відкритим для інших громад, які захочуть долучитися до спільного розвитку Карпатського регіону.