Подорож у Борислав – подарунок Франца Йосифа, хліб на капустяному листі і мамонт в озокериті

  •  
  •  
  •  
  •  

«Я в захопленні від Борислава – тут можна почути і побачити стільки цікавого!  Ти ходиш мультикультурним містом, де переплетена українська, польська та єврейська історії, де жили і творили люди, чиє ім’я назавжди закарбоване в світовій спадщині. Тут туристи з будь-якої країни можуть знайти щось цікаве і близьке для себе»- такі враження залишилися після відвідин Борислава в учасників гри-квесту, яка відбулася в межах промо-туру “Нафтова спадщина діяльності Ігнація Лукасевича” організованого Асоціацією «ЄВРОРЕГІОН “КАРПАТИ – УКРАЇНА” та Підкарпатським воєводством за фінансової підтримки ЄС через Програму транскордонного співробітництва Польща – Білорусь – Україна.

Навіть ті учасники, які доволі часто бували в Бориславі, під час мандрівки містом відкрили для себе багато нового і цікаво. Першою цікавою локацією квесту стало приміщення  Центральної пошти – адміністративної будівлі 1930 року, у якій  зберігся вітраж 1932 р., що зображає стрілки компасу та різні способи доправлення пошти. Поштовх до розвитку пошти та зв’язку загалом у місті дав, звичайно, нафтовий промисел. Понад 3000 одиниць кореспонденції щодня проходило в той час через бориславський вузол зв’язку. У приміщенні також зберігся ще з тих часів вантажний ліфт для кореспонденції. До слова, 6-поверхова будівля була першою багатоповерхівкою  у Бориславі і тривалий час утримувала статус найвищої споруди міста.

Коли наша група учасників квесту проходила поруч із арт-інсталяцією – імпровізованим входом в озокеритну шахту Франца Йосифа (ця шахта була присвячена візиту цісаря у Борислав), гід Ігор розповів, що саме бориславським озокеритом ізолювали перший трансатлантичний телефонний кабель, прокладений з Європи до США дном океану.

Далі  була Церква Святої Анни (колишній костел. Св.Барбари), яка відома великою кількістю (близько 900) мощей святих і стала центром релігійного паломництва. Але сама будівля храму має також цікаву історію. Годинник, що на її вежі,  подарував сам Франц Йосиф під час особистого візиту у Борислав, і за цим годинником звіряли час усі мешканці та гості міста того часу. В період нафтового буму кожного дня куранти годинника відбивали о 15.15 год., що означало час підписання нафтових контрактів.

Ще однією надзвичайно цікавою локацією стала «Карпатська хата» побудована із зрубів без жодного цвяха  ще в далекому 1802 році. Господар цю хату привіз із Карпат. Але поруч із нею стоїть місцевий бориславський шпихлір із Губич 1861 р. Хата особлива не просто своєю автентикою і сотнями експонатів, а тим, що тут немовби зупинився час, і все відбувається по-справжньому, як і сотні років тому!

Господар хати пан Сергій, який тут же і живе,   пече у давній печі смачнючий хліб на капустяному листі – про такий розповідали наші бабусі. У бутлях, закритих качаном кукурудзи – кольорові настойки і наливки. Тут мелять на жорнах зерно і можна збити  масло в масляничці. Старовинний одяг, взуття, реманент, образи  і дитяча люлька під стелею –все це пан Сергій збирає десятки років і зробив справою свого життя. У хаті можна зробити тематичні фотосесії в старовинному одязі, проводити майстер-класи і  просто насолодитися атмосферою тих часів. А ще попити з дещо незвичним присмаком каву на бориславській нафтусі.

А ми йдемо дальше. І потрапляємо у Бориславський міський парк.  Тут нас зустрічає прудка пухнаста мешканка – білка, яка зовсім нас не боїться, а навпаки- не проти, щоб ми її пригостили. У парку  повсюди діючі нафтові верстати-гойдалки– немов яскраві атракціони,  їх тут перетворили на яскраві арт-об’єкти.  Тут же, на гойдалці – фігури Роберта Домса і Йогана Зега, чиї імена тісно переплелися із історією міста. Музей-аптека  Йогана Зега, яка  теж розташована у парку, за неповний рік  стала вельми популярною і  вже навіть обов’язковою для  гостей міста. Це кінцева локація нашого квесту.  Тут від гідів Ігоря та Анастасії ми дізнаємося багато цікавого не лише з історії першого гасового ліхтаря та біографії його творців, але й багато  фактів про Борислав, його знаменитих мешканців. Ну, і звісно, як же ж без нафти – її нам тут продемонстрували кілька зразків із різних свердловин.

У місті, де все почалося із нафти, працювали такі відомі постаті як Ігнацій Лукасевич, Йоган Зег, Роберт Домс, Джон Девісон Рокфеллер та інші.  Часто бував у Бориславі та прославив його у своїй творчості Іван Франко. Саме тут народився і виріс режисер мультфільмів  «Болек і Льолек» Владислав Негребецький. Із Бориславом тісно пов’язане прізвище Нобелів, тих самих, чий родич Альфред винайшов динаміт (який до речі тут же у Бориславі успішно використовували для підриву породи, щоб ближче добратись до нафти) та заснував премію свого імені.  Жив тут і Праведник народів світу  Бертольд Байц – який рятував євреїв у Бориславі ще швидше, аніж всесвітньовідомий Щиндлер.

На завершення ми дізналися захоплюючу історію про бориславського мамонта в озокериті (на зразок – комахи застиглої в бурштині) та його неймовірні пригоди в Європі і таємниче зникнення десь у застінках Москви в часі ІІ світової війни. Але ми не будемо розповідати всього. Бо Борислав вартує, щоб сюди приїхати на екскурсію і на власні очі познайомитися з історією цього славного міста.

Віра ЧОПИК

Фото автора

Тут невдовзі стоятиме пам’ятник Йогану Зегу

У Бориславському парку можна розважитися й екстремальними видами відпочинку – тут діє мотузковий парк із різними рівнями складності 

Нафтова гойдалка колись належала відомому польському художнику. Орнамент називається “Нафтова пляма”

Арт-об’єкт “Нафтова вишка” стоїть при вході у міську раду

Музей -аптека Яна Зега 

Статуя Святої Варвари – покровительки Борислава і нафтовиків, встановлена на місці будинку,  що зруйнувався від вибуху скупченого газу в 1972 році. 

У Церкві  Святої Анни 

Приміщення Центральної пошти – та сама перша багатоповерхівка Блрислава.

 

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *