Суддя з Дрогобича у 161 з 162 справ визначила проживання дитини з батьком після розлучення

Суддя Дрогобицького міськрайонного суду Лілія Гарасимків у переважній більшості справ про визначення місця проживання дитини після розірвання шлюбу ухвалювала рішення на користь батька. Із 162 розглянутих проваджень у 161 випадку дитину залишили з татом і лише один раз — з матір’ю.

Про це пише ЛьвівМедіа посилаючись на онлайн-трнсляцію засідання Вищої ради правосуддя, яке відбулося 20 січня. Тоді ВРП розглядала кандидатуру Лілії Гарасимків на посаду судді Закарпатського апеляційного суду. Аналіз справ надали представники самого Дрогобицького суду.

Як зазначалося на засіданні, справи про визначення місця проживання дітей розглядалися у стислі строки — від шести до чотирнадцяти днів. У більшості з них органи опіки та піклування не подавали своїх письмових висновків.

Коментуючи це, суддя пояснила, що між батьками у таких справах не виникало спору, а рішення про те, з ким залишатиметься дитина, вони приймали самостійно. За словами Лілії Гарасимків, служби у справах дітей відмовлялися надавати висновки, посилаючись на відсутність конфлікту між сторонами.

Член Ради Олексій Мельник звернув увагу, що Стаття 23, пункт 4 част. 1 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» прямо передбачає право на відстрочку для військовозобов’язаних, які самостійно виховують та утримують дитину за рішенням суду. Він запитав суддю, чи знає вона цю статтю.

“Щоб так досконало, то я не пам’ятаю тут статтю 23”, – відповіла суддя.

“А як ви ставитеся до судових рішень, які ухвалюються іменем України через маніпулювання дітей, інститутом сім’ї? Чи не завдає це шкоду не лише обороноздатності держави, а й підвалинам суспільної моралі, авторитету судової влади? Ви знаєте скільки вже є судових рішень щодо торгівлі такими рішеннями? Вам пропонували кошти за такі рішення”, – спитав Олексій Мельник

“Звичайно що ні”, – заперечила Лілія Гарасимків.

Вона зазначила, що розглядала справи, які надходили в її провадження і виносила рішення суду, бо це її обов’язок. А використання цього рішення в подальшому – це вже поведінка самих сторін. Суддя також зазначила, що це цивільні справи, які не потребують подальшого контролю, тож вона не враховувала, як надалі будуть використовуватися такі рішення.

Під час засідання Лілії Гарасимків нагадали, що такі рішення нею ухвалювалися у грудні 2024 року – коли велика війна була вже кілька років у активній фазі.

Окрему увагу члени Вищої ради правосуддя звернули на кілька справ, у яких у судових рішеннях зазначалося, що суд враховував думку дітей віком від одного до двох років. У цих випадках у текстах рішень вказувалося, що малолітні діти (фактично немовлята – ред.) виявили бажання проживати з батьком і були більше прив’язані до батька.

“Тобто ви вказуєте, що ви враховуєте думку дитини і вона більше привʼязана до батька… Єдине, що дитині один рік. Яким чином ви це встановлювали?”, — запитав член ВРП Роман Маселко у судді.

На це Лілія Гарасимків відповіла, що йдеться про юридичну описку та некоректне формулювання. Однак далі Роман Маселко наголосив, що таких справ було як мінімум 5 – і у всіх некоректне формулювання?

“Просто що… ну рішення… я не зможу пояснити, чому так…”, – відповіла на це Лілія Гарасимків.

Також під час засідання було озвучено, що суддя розглядала справи мешканців інших міст. Зокрема йшлося про випадок, коли батько і мати були зареєстровані у Києві, а до розгляду справи була долучена письмова заява сусіда, що вони проживають в Дрогобичі. Проте цей сусід на засідання суду для заслуховування не викликався.

“Яку юридичну силу мала ця заява? Чи не виникали у вас питання, що це може бути недостовірна інформація? Чи ви якимось чином це перевіряли? Чи відомо, що такі рішення, наприклад, використовували з метою ухилення від мобілізації чи з метою перетину кордону? Чи не виникало у вас таких питань” – запитав суддя.

“З приводу ухилення від мобілізації – мене не цікавило таке питання. Мене не цікавить подальша доля рішення суду, я здійснюю правосуддя і розглядаю справи у межах тільки заявлених позивних вимог”, – пояснила суддя.

Також були випадки коли мати приїжджала з-за кордону з однорічною дитиною, яка там народилася.

Усі 161 рішення судді набрали законної сили – жодне з них не було оскаржене в апеляції.

Обставини розгляду цих справ та підходи судді стали предметом обговорення під час оцінювання її кандидатури Вищою радою правосуддя.

Після поставлених запитань та обговорення, Вища рада правосуддя вирішила оголосити перерву у розгляді кандидатури Лілії Гарасимків на посаду в Закарпатському апеляційному суді.

ГО “АвтоМайдан” звертався до Вищої ради правосуддя ще у вересні 2025 року зі скаргою на дрогобицьку суддю

Додамо: у вересні 2025 року ГО “АвтоМайдан” повідомляв, що Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) у складі колегії дала “зелене світло” судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Лілії Гарасимків – вона тепер може здійснювати правосуддя в апеляційному суді. Ще тоді у громадській організації звернули увагу на 160 справ про опікунство і наголошували, що рішення суддя приймала блискавично – у терміни до 10 днів.

“Ми виявили, що суддя Гарасимків ухвалила понад 160 таких рішень, тоді як її колеги з того ж суду — рідко більше 30. Суддя робила це з небаченою швидкістю: за 10 днів (інколи навіть менше) чоловік отримував рішення і більше не мав проблем із ТЦК. У реаліях української судової системи такі строки — виняток”, – писали громадські активісти АвтоМайдану.

За цим фактом АвтоМайдан звернувся до Вищої ради правосуддя з дисциплінарною скаргою на суддю Лілію Гарасимків.

Попри це, Комісією 26 листопада 2025 року було ухвалено рішення про затвердження рейтингу кандидатів на зайняття вакантних посад суддів у Закарпатському апеляційному суді за результатами кваліфікаційного оцінювання та визначено 10 переможців конкурсу. Перше місце в опублікованому переліку переможців отримала саме Лілія Гарасимків.

Що відомо про Лілію Гарасимків: поновлення Радзієвського та скарга у ВККС

Лілія Гарасимків працює в Дрогобицькому міськрайонному суді з 2008 року.

Справа про поновлення Радзієвського

Суддя відома в Дрогобичі тим,  що 5 серпня 2014 року поновила на посаді екс-міського голову О.Радзієвського. Останнє судове засідання у справі про поновлення проходило без представника відповідача – Дрогобицької міської ради. Як повідомила тоді головуюча на засіданні суддя Лілія Гарасимків, адвокат А.Мацей, який був представником міської ради у цій справі, звернувся з листом, в якому повідомив, що не може взяти участі у засіданні через те, що цього дня виступав захисником в іншій справі в апеляційному суді і просив перенести розгляд справи за позовом О.Радзієвського на інший день. Адвокат екс-мера Ігор Багнюк виступив проти перенесення розгляду справи і суддя винесла рішення відхилити клопотання А.Мацея.

Нагадаємо, тоді було прослухано аудіозапис сесії міської ради від 25 лютого ц.р., яка більшістю голосів підтримала заяву Олексія Радзієвського про складання ним повноважень міського голови, а також відеозапис народного віча, яке відбулося 24 лютого ц.р. і поставило вимогу перед міськими владцями скласти повноваження.

Завершилось слухання дебатами, в яких взяла участь лише сторона позивача – адвокат Ігор Багнюк. Після невеликої перерви суддя Л. Гарасимків оголосила рішення згідно з яким Олексія Радзієвського поновлено на посаді Дрогобицького міського голови з 28 лютого 2014 року.

Однак, у листопаді цього ж року Львівський апеляційний адмінсуд скасував це рішення за позовом Дрогобицької міської ради.

Скарга до ВККС у справі “Інклюзу” в Лішні

У 2015 році на суддю подали скаргу до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Ініціаторами звернення стали мешканці села Лішня Леся та Любомир Карпини. Скарга стосувалася розгляду цивільної справи щодо прилюдних торгів із реалізації майна відпочинкового комплексу «Інклюз». Заявники стверджували, що суд не перевірив ключові обставини, пов’язані з оцінкою майна, дотриманням строків, чинністю звітів, наявністю судових заборон і зупинення виконавчого провадження, а також не надав належної оцінки доводам сторони позивачів.

У зверненні до ВККСУ заявники просили провести перевірку та дати оцінку діям судді з огляду на можливі дисциплінарні порушення.

Детальніше про це наше видання ДрогМедіа писало у 2015 році: На суддю, яка поновляла на посаді Радзієвського, поскаржились у Вищу кваліфікаційну комісію суддів України.

Розбіжності в декларації щодо майнового стану – висновки ГРД

Громадська рада доброчесності (ГРД) 30 серпня 2025 року ухвалила рішення надати Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію, зібрану під час аналізу досьє судді Лілії Гарасимків, яка є кандидаткою на посаду судді. Йдеться про дані, які, на думку ГРД, можуть бути використані під час кваліфікаційного оцінювання.

У рішенні зазначено, що під час аналізу декларацій судді за різні роки виявлено низку розбіжностей та обставин, які потребують додаткових пояснень.

Зокрема окрему увагу звернуто на житловий будинок у Дрогобичі. У декларації за 2024 рік суддя задекларувала житловий будинок, набутий за договором дарування від батька, вартістю 3 207 315 грн. У деклараціях за 2021–2023 роки будинок зазначався як власність батька, з вартістю на дату набуття 1 691 512 грн. Земельна ділянка під будинком площею, оформлена у 2015 році, декларувалася з вартістю 76 854 грн.

За даними ГРД, супутникові знімки можуть свідчити про наявність будівлі ще у 2012 році, що не узгоджується з офіційними датами оформлення землі та будівництва. Також вказано на можливу невідповідність між заявленою вартістю будівництва — близько 1,23 млн грн — та ринковою ціною об’єкта.

Щодо рухомого майна, у декларації за 2024 рік зазначено автомобіль Kia Carnival 2007 року, який належить чоловікові судді та був придбаний за 92 650 грн (близько 3 320 доларів США). Водночас ГРД звертає увагу, що ринкова вартість таких автомобілів, за відкритими джерелами, стартує від 5 000 доларів США.

Поїздки до росії та білорусі чоловіка судді та його дітей

У рішенні ГРД також згадуються поїздки членів сім’ї судді до російської федерації та республіки білорусь. Згідно з матеріалами досьє, у 2014 році чоловік судді відвідував територію РФ, а протягом 2014–2017 років діти чоловіка неодноразово здійснювали поїздки до Росії. Також зафіксовано перебування чоловіка на території Білорусі тривалістю понад 60 днів у 2014 році.

Рішення Вищої кваліфікаційної комісії

Попри наявність інформації від ГРД, за результатами співбесіди, що відбулася у вересні 2025 року, Лілія Гарасимків отримала максимальну оцінку. Відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 393/ас-25, за підсумками дослідження досьє кандидата, письмових пояснень, співбесіди та голосувань під час закритого обговорення сумарний бал становив 300 із 300 можливих. Це перевищує встановлений поріг у 75 відсотків від максимальної оцінки, що дало Комісії підстави дійти висновку про відповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності. Відтак комісія визнала Лілію Гарасимків Лілію такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

А 26 листопада цього ж року, як вже йдеться вище, суддя з Дрогобича зайняла перше місце у списку кандидатів на посаду судді у Закарпатському апеляційному суді.

Переглянути повне засідання по цій темі можна за посиланням на ютуб-каналі Вищої ради правосуддя.

Читайте також: Революція в опіці: на Дрогобиччині тати дедалі частіше отримують право на виховання дітей