Із села Опака збереглася давня ікона Благовіщення кін.17- поч. 18 ст.

В одній з приватних колекцій столиці перебуває рідкісна старовинна ікона Благовіщення із села Опака Східницької громади, що на Дрогобиччині. Про це МедіаДрогобиччина розповів іконописець, мистецтвознавець Лев Скоп. Наразі невідомо як і коли ікона потрапила в приватну колекцію, та й сам колекціонер уже помер, відтак вся його спадщина перейшла до дружини.
Лев Скоп каже, що громада села могла б згуртуватися і шукати можливість викупити цю ікону, адже це неоціненна сакральна спадщина виконана в манері риботицького іконописця Івана Середиського, яка є частиною місцевої історії.
Мистецтвознавець розшифрував текст, написаний на рамі ікони: «Єрей Іоан Середниський Саламович пресвітер Опацький дав намалювати Благовіщення Пречистої Богородиці. Роман Шускул дав золотих 10 із сином своїм Іваном».

“Можливо той опацький єрей був родичем маляра Івана Середниського”, – припускає Лев Скоп. За його словами ікона датується кінцем 17- поч. 18 ст. Додамо, що в ті часи і по сьогодні у селі діють дві церкви – Успення Пресвятої Богородиці (долішня) та Покрови Пресвятої Богородиці (горішня, на той час церква Собору Пресвятої Богородиці). З якого саме із цих двох храмів походить ікона – невідомо.
У Докторській дисертації Роксолани Косів на тему «Церковне мистецтво риботицького осередку 1670-1760 рр: майстри, іконографія, художні особливості» знаходимо також інформацію про Благовіщенську ікону з Опаки.
Роксолана Косів серед інших ікон наводить ікону Благовіщення, вказуючи її походження як село Опака Дрогобицького району, авторства Івана Середниського, дата – 1710 рік. Цей та інші твори Івана Середниського ідентифіковано на основі авторських написів та архівної інформації.
«Ікона Благовіщення прикметна тим, що внизу під ногами є невеликі зображення чоловіка з книгою, який стоїть навколішки, й жінки в молитві – очевидно самого єрея Івана та його дружини. Ікона має великий розмір, її закомпоновано в незвичну раму у вигляді двох арок – напевно, первинно також призначених для чину моління. Твору притаманна живописність та вільні соковиті мазки, характерні авторському почерку риботицького майстра Івана Середиського», – йдеться в описі Благовіщенської ікони з Опаки. На жаль, авторка нічого не розповідає про історію ікони, однак, якщо є бажання, цю історію може змінити громада Опаки та повернути її до рідного села.

Віра Чопик, фото надані Левом Скопом

Останнє зображення – ілюстрація з дисертації Роксолани Косів. Ймовірно пізніше ікона була реставрована і має такий вигляд, як вище на фотгорафіях.