Пам’яті Героя Назара Свища

Погожого весняного дня ми навіки попрощалися з Героєм України. Свищ Назар Олександрович (31.07.1994). Найкращий син, брат, друг, справжній, щирий, добрий, відважний, людина яка завжди прийде на допомогу кожному.

Народився і проживав у селі Новий Кропивник, закінчив Новокропивницьку ЗЗСО. Вчителі згадують як доброго, завжди справедливого, приязного, сміливого хлопця. Служив у Національній Гвардії України. Назар завжди був душею компанії, мав велику кількість вірних друзів, завжди був підтримкою, опорою, справжнім чоловіком. Таким ми його запам’ятаємо назавжди.

Перед війною працював у Німеччині, мав добру роботу, де був влаштованим офіційно: стабільність, гідна зарплатня. Тільки, коли почалась війна – все кинув, повернувся та пішов добровольцем зі словами: «якщо всі будуть ховатися, вони прийдуть до нас… Мамо, вибач, я мушу віддати свій обов’язок державі!»
Завжди, до речі, переживав за свою маму, але все-таки обрав Україну…
Коли 13 березня 2022 він повернувся та через пару днів поїхав у військкомат, то не захотів піти у війська Національної Гвардії, куди йому пропонували, а вибрав прикордонні. У січні, сформувавши бригади, його із побратимами відправили на Соледар. Далі під Бахмут, де він і загинув 29 січня 2023 року.

40 важких днів ми шукали нашого Героя і знайшли. Його життя обірвалося у віці 28 років. Загинув, стоячи до кінця і мужньо дивлячись в очі смерті, внаслідок вогнепального поранення ворогом. Залишив маму і батька, і завжди вірних йому друзів.

Нам ще потрібно вчитися жити без нього, бо він був усім для нас. Серце рветься від болю. Прийти попрощатися прийшла велика кількість людей із громади, навколишніх сіл та міст.
Хочемо, щоб пам’ять про Назара була вічною. Бо заради жертв наших Героїв ми можемо жити в спокої.
Слава Україні! Героям Слава!
Безмежно любимо, навіки в серці, наш Назарко!

Іванна КУХАР