Дністер і бізнес: тисяча кілометрів прибутку під ногами

Якщо ви бували, приміром, в Будапешті, то знаєте, що місто просякнуто Дунаєм: екскурсії, історії, легенди. Незабутні прогулянки на поромі з келихом шампанського, а між іншим вздовж Дунаю стоїть чотири європейські столиці. Хочете побачити крім Будапешту ще Відень, Братиславу та Белград? Вам до Дунаю. Його люблять, ним гордяться, його рекомендують.

Чи можемо ми цей гарний досвід відтворити в нас в країні? Можемо! Де? На Дністрі! 1362 кілометри туристичного потенціалу і прибутків поруч з нами, треба лише захотіти.
Як? Вивчити те, що маємо. Визначити потреби клієнта. Знайти ресурс. І вперед!

О скільки невідомого!

Експерти провели дослідження та презентували фахівцям і загалу те, що маємо вздовж Дністра. Навіть люди, які займаються туризмом чи розвитком зеленого бізнесу, були вражені. «Я, наприклад, не знав про наявність печер або цікавих руїн замків вздовж Дністра. Це означає, що, не зважаючи на те, що я є активним користувачем і досліджую питання спадщини – не все можу знайти одразу, тому що об’єкти бувають не промарковані, не позначені, не рекламуються місцевою владою. Також це значить що маємо багато цікавого і можемо чималого запропонувати внутрішньому і закордонному туризму»,- каже Володимир Воробей, керівник львівського Центру інформаційної підтримки бізнесу(ЦІПБ). З ним ми поспілкувалися у Трускавці під час Міжнародного туристичного Форуму «Дністер: 1362 км прибутків».
В межах цього заходу в Трускавець приїхали експерти з України та зарубіжжя, представники малого і середнього бізнесу (МСБ), що працюють у сфері медичного, рекреаційного та спортивного туризму. Можна було послухати Чизу Мелоші – генеральну секретарку та членкиню Ради Європейської асоціації SPA –курортів, Бельгія; доктора Константина Мунтяну – президента та співзасновника Румунської бальнеологічної асоціації; Миколу Кмітя – голову ради директорів агрохолдингу МУККО; Володимира Воробея, про якого ми вже згадували, Андрія Кульчинського – міського голову Трускавця та інших поважних гостей і учасників.
Про що йшлося? Про розвиток туризму, співпрацю між бізнесом і владою. «Як є в Грузії? Ти кажеш, що хочеш збудувати готель. Підписуєш Меморандум з владою. Вони тобі будують дорогу, підводять газ, світло, комунікації – лише працюй! В нас натомість доводиться довго стукати в різні двері. Монополія і бюрократія – ворог бізнесу. Якщо ми хочемо бути конкурентними, хочемо, щоб наш турист залишався тут, а не їхав в Європу, якщо хочем щоб європейський турист їхав до нас – маємо надати умови, сервіс, інфраструктуру. Для цього слід змінити правила гри», – каже Микола Кміть.
Також він наголосив, що чимало й від бізнесу залежить, а почати слід з вбиральні! Вона має бути охайною, зручною. «Ми коли створили ферму – чи не найперше, що збудували – це вбиральні. Коли до вас приїжджає великий автобус з туристами – їм найперше що потрібно? Правильно, руки помити. І тоді гість готовий йти до вас, дивитися, смакувати, залишати гроші».

Регіон продати легше, а в єдності сила

«Ви знаєте чого хоче турист? Чого хоче ваш клієнт? Лікування в поєднанні з розвагами? В поєднанні з екскурсіями?» – звернула увагу Чила Мезоші. Може, їм цікаво в Кам’янець-Подільський поїхати? В Хотин? Чи в гори? Запитайте що цікавить вашого клієнта. І дайте йому інформацію про те, де це можна взяти. Бо світ динамічний, відпуску планують наперед і перевагу надають комплексному підходу. Лише водички, моря чи повітря – недостатньо.

«Одне з важливих правил туризму – продавати продукт в комплексі. Продавати регіон легше, ніж одну локацію. Про це якраз і говорили на форумі. Наприклад, якщо ми знаємо, що в наше місто чи якусь одну нашу локацію приїжджають люди з певною метою – потрібно визначити які ще сторони ми можемо підсилити. Якщо ми говоримо, що Трускавець і Східниця – це оздоровчий туризм, то потрібно розуміти, що сюди приїжджають з дітьми. Потрібно розвивати цю складову, пропонуючи цікаві івенти, атракції для гостей з дітьми. Крім цього, треба розвивати пізнавальний туризм та туризм, який охоплює подорожі в кілька міст. Основне – продати локацію чи певний тур в комплексі. І тоді успіх буде більший і гості, найпевніше, приїдуть ще раз», – ділиться роздумами учасник Форуму, директор Туристично-інформаційного центру Дрогобича Ігор Чава.
Крім того, якщо говорити про комплекс – то слід розуміти, що регіон турист розглядає в цілому, зокрема – й бальнео курорти Трускавця, Моршина і Східниці мали б працювали пліч-о-пліч. «В кожного з цих курортів є свої покази і специфікація їхніх мінеральних вод та лікувальних ресурсів. Наше основне завдання – подружити ці курорти і здійснювати їх просування під одною «парасолею» – як «Курорти Львівщини» в межах області та «Курорти Карпат» в межах України та Єврорегіону, – розповідає начальниця управління туризму та курортів ЛОДА Наталя Табака. – Якщо в людини є бажання оздоровитися – вона не шукає конкретний заклад. В неї має спрацьовувати сигнал «парасолі» курортів. Оця «парасоля» приведе більшу кількість пацієнтів і клієнтів до кожного конкретного міста. А вже тоді буде важливою майстерність залучити свого гостя, надавши йому якісний сервіс та необхідні послуги». Також очільниця Львівщини просить курорти та заклади не будувати своєї реклами на антирекламі інших, а дотримуватися чесної конкурентності: «Об’єднання сил, фінансових та інтелектуальних ресурсів дасть поштовх для розвитку цього курортного трикутника».

Де брати знання і ресурс?

Форум включав два модулі: перший проходив в селі Ломачинці Чернівецької області («Нижній Форум»), а другий – у Трускавці («Верхній Форум»).
Організовано захід Центром інформаційної підтримки бізнесу у м.Хмельницькому спільно з Центром інформаційної підтримки бізнесу у м. Львові, які основані в рамках ініціативи ЄС EU4Business за підтримки ЄБРР.
У Трускавці ми мали змогу поспілкуватися з представниками львівського Центру інформаційної підтримки бізнесу – Володимиром Воробей, про якого ми уже згадували – керівником ЦІПБ та Ігорем Лісним – координатором цифрових комунікацій ЦІПБ. Вони розповіли чимало корисного: найперше те, що в Європі широко розповсюджена практика провадження чи започаткування бізнесу завдяки чи за допомогою інвестиційних коштів, кредитів, грантових програм, а у нас – підприємці частіше інвестують власні заощадження.
Поза тим, є чимало програм, які можуть допомогти бізнесу.
Наприклад, Європейський Союз підтримує розвиток малого та середнього бізнесу в Україні. Яскраві ідеї та можливості співпраці пропонують проекти в рамках ініціативи ЄС EU4Business та програм COSME, Горизонт 2020.

Ініціатива ЄС “EU4Business” спрямована на поліпшення бізнес-клімату в країні. Програми ініціативи полегшують отримання фінансування для малого і середнього бізнесу, забезпечують навчання та адресну підтримку підприємств. Є окремі програми для компаній очолюваних жінками, і тих, які працюють в сфері зеленої економіки. МСП також отримують технічну підтримку щодо узгодження зі стандартами ЄС, що дозволить їм збільшувати експорт та отримувати вигоду від угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС.
В межах ініціативи ЄС “EU4Business в 15 регіонах України створені Центри інформаційної підтримки бізнесу. «Ми працюємо для того, щоб допомагати малим та середнім підприємцям орієнтуватися в можливостях, як їм надає ринок, – розповідає координатор цифрових комунікацій ЦІПБ м. Львів Ігор Лісний. – Також надаємо освітні послуги. Кожен центр організовує тренінги для підприємців і форуми, як от цей, і короткі навчальні програми на зразок MBA – коли люди приходять і за три-чотири дні опановують якусь необхідну для бізнесу сферу. Наприклад, маркетинг і продажі, управління персоналом тощо.
Також Центри є потужною платформою для нетворкінгу. Оскільки ми знаємо багатьох в бізнес середовищі своїх регіонів, з багатьма співпрацюємо, то часто помагаємо компаніям знайти партнерів».
«Організовуємо навчально-тренінгові заходи для бізнесу на теми, де підприємцям бракує компетенцій. Також проводимо секторальні або тематичні семінари. Цього року в червні ми провели навчання з Управління зростанням бізнесу – для компаній які активно зростають і їм потрібно відповідний підхід до управління. Восени будемо проводити тренінговий семінар з операційного менеджменту для операційних директорів або людей, які хочуть освоїти цю компетенцію. Проводимо навчання – інвестиції для бізнесу – це вузько заточені бізнес-компетенції, які розвиваємо,» – додає керівник ЦІПБ м. Львів Володимир Воробей.
Як отримати допомогу, консультацію чи грант на консалтинг?
«Ми відкриті для всіх підприємців які хочуть вести бізнес офіційно. Найчастіше до нас звертаються власники компаній, які не знають як пробитися на експортні ринки, або ж куди рухатися компанії далі в плані експансії ринку, як посилити маркетинг. Ми завжди готуємо тренінги, щоб власники і працівники таких підприємств могли посилити свої знання і отримати зріз по ринку і світових трендах. Або ж скеровуємо підприємців в Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), якщо компанія має цінний проект і потребує інвестицій чи інших програм підтримки, які пропонує ЄБРР», – підсумовує Ігор Лісний.

Підсумки

Форум завершився. Залишилося багато нових знань, систематизованої інформації і вражень. Такі заходи корисні тим, що можна вивчити іноземний досвід, яким діляться запрошені спікери, і розібрати успішні кейси галузі. Також це можливість для бізнесу поспілкуватися з колегами, почути щось нове, завести ділові знайомства і таким чином отримати можливості для подальшого розвитку компанії.
І все – на берегах Дністра. Тисяча кілометрів прибутку має об’’єднати.

 

Марія Кульчицька

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *