Парубій – герой дня! Виборчий Кодекс ухвалено з 17 та 18 спроби

Верховна Рада ухвалила у другому читанні проект Виборчого кодексу, який передбачає відкриті списки.

За проект закону №3112-1 проголосували проголосували 230 нардепів, з необхідних 226.

Зранку 11 липня спікер парламенту Андрій Парубій заявив, що залишилось всього 26 правок, які стосуються перехідних положень до кодексу. Їх нардепи розглянули протягом 20 хвилин.

Один з ініціаторів законопроекту Олександр Черненко підкреслив, що головна поправка у тому, що закон набирає чинності з 1 грудня 2023 року, крім окремих пунктів.

 Перед голосуванням представники всіх фракцій висловилися за підтримку Виборчого Кодексу.

Парубій заявив, що це буде історичне рішення Верховної Ради 8 скликання.

За його словами, має бути три голосування – повернення до правок, які напрацювала робоча група, потім голосування за ці правки пакетом, і, вже третім голосуванням – ухвалення  Кодексу.

З першого разу не вдалося проголосувати. Спікер заявив, що це “помилкова” ситуація.

З другого і третього разу теж не набралося достатньої кількості голосів. Голова Ради погрожував депутатам публікувати імена “нерадивих” парламентарів у “Голосі України” і не дозволяв нікому покидали зал.

“Це наше зобов’язання в коаліційній угоді, це наше зобов’язання перед суспільством. За цим голосуванням будуть слідкувати у всіх куточках України… Нагадую, що згідно регламенту, повернення до правок я можу ставити безкінечну кількість разів. Невже ви не відчуваєте відповідальності?  … Давайте, голос до голосу!”, – закликав нардепів Парубій.

Він попередив, що “посиплеться” весь порядок дня, де багато законопроектів чекають ухвалення, якщо буде провалений Виборчий кодекс.

Це не подіяло і нардепи у п’ятий, шостий і сьомий рази не проголосували “за”.

Парубій вже встав з-за свого робочого місця і почав сваритися на нардепів, заявляючи, що вони ганьбляться і ставлять під сумнів усю роботу Ради за 4 роки.

“Ви зараз підло сидите і не голосуєте!”, – сказав він.

Восьме, дев’яте і десяти голосування теж були безуспішними. Голосів ставало менше, ніж спочатку.

“Це підлість і лукавство. Все одно будемо голосувати!”, – заявив знервований Парубій.

Після цього, одинадцяте, дванадцяте, і тринадцяте голосування теж були провальними.

“Ми все одно сьогодні проголосуємо кодекс! Проголосуємо! Все, що ми зараз робимо, це відтягуємо розгляд інших законів. Ваша позиція є нечесною і безсенсовою!”, – звернувся до нардепів спікер.

Не вдалося повернутися до правок з чотирнадцятого і пятнадцятого разів.

Після цього Парубій пішов у сесійний зал і особисто про щось спілкувався з окремими нардепами.

До колег звернулася віце-спікер Ірина Геращенко, яка закликала всіх дотримуватися передвиборчих обіцянок, оскільки голосування за відкриті виборчі списки було, за її словами, обіцянкою всіх фракцій, які є у Раді.

Але це не подіяло. Нардепи провалили ще й шістнадцяте голосування.

“Ну що ви робите? Наступний парламент же не проголосує!”, – коментувала Геращенко.

З сімнадцятого разу нарешті вдалося повернутися до правок – за це дали голоси 227 нардепів.

Після цього Парубій оголосив, що наразі депутати одночасно ухвалять в цілому Виборчий кодекс з усіма запропонованими правками.

“Зараз пропоную підтримати всі правки і проголосувати за Виборчий кодекс в цілому, хлопці. Не дай боже хтось поступить підло!”, – звернувся він перед голосуванням.

Нардепи ухвалили Виборчий кодекс  230 голосами і пішли на перерву.

Нагадаємо:

  • Проект Виборчого кодексу (№3112-1), запропонований Андрієм Парубієм, Олександром Черненком та Леонідом Ємцем, пройшов перше читання ще 7 листопада 2017 року.
  • Цим документом, пропонується застосувати виборчу систему, яка дозволяє персоніфікувати голосування (“відкриті” списки кандидатів), з запровадженням регіональних виборчих округів.
  • Як пояснював один із ініціаторів законопроекту нардеп Леонід  Ємець, йдеться про регіональні відкриті списки у 27 виборчих регіонах – і лідер політсили не зможе впливати на місце кандидата у виборчому списку.
  • Наприкінці травня спікер парламенту Андрій Парубій заявив, що Верховна рада візьметься за розгляд Виборчого кодексу у другому читанні.
  • З 6 червня  Рада розглядала правки до Виборчого кодексу, яких налічувалось 4568.
  • Поки остаточно версія документи не опублікована.
Яна Міланова, Українська Правда
Впродовж теми

Виборчий кодекс ухвалили: як відбуватимуться вибори по-новому і коли

Загалом Виборчий кодекс поєднує в собі п’ять документів – закони про вибори президента, народних депутатів, місцеві вибори, про ЦВК та державний реєстр виборців.

Як вказують автори кодексу – Андрій Парубій, Олександр Черненко та Леонід Ємець – головні новації стосуються переважно виборчої системи до Верховної Ради.

Кодекс почне діяти тільки з 1 грудня 2023 року і стосуватиметься тільки наступних чергових виборів Ради у жовтні 2024 року. У разі дочасних виборів Ради вони відбудуться за старим законом.

Проєкт кодексу зареєстрували в парламенті ще в жовтні 2015 року, а його схвалення передбачала коаліційна угода БПП, “Народного фронту”, “Самопомочі”, “Батьківщини” та “Радикальної партії”.

Восени 2017 року на фоні протестів на чолі з Міхеілом Саакашвілі його схвалили в першому читанні, а в останні два місяці Верховна Рада розглядала понад чотири тисячі поправок до проєкту для остаточного голосування.

Вбити закриті списки та мажоритарку

Головною метою ухвалення виборчого кодексу його прихильники називали боротьбу з політичною корупцією на виборах до Верховної Ради, чому мала сприяти пропорційна система з відкритими списками.

Ідеологи ухвалення, зокрема і спікер Ради Андрій Парубій, вказували, що ця система прибере корупційну складову як закритих партійних списків, так і мажоритарки.

Наразі вибори до Верховної Ради відбуваються за змішаною системою. Половину депутатів обирають за закритими партійними списками, де прохідні місця визначає партійне керівництво. Часто за прохідне місце у списку, як вказують експерти, кандидати сплачують гроші.

вибори

Інша половина обирається за мажоритарними округами. Експерти вказують, що на округах долю виборів часто вирішують гроші та прямий або непрямий підкуп виборців кандидатом.

Пропорційна партійна система з відкритими списками покликана нівелювати усі ці ризики.

Багатьох мажоритарників, які й зараз балотуються, голосувати за документ спонукало саме перенесення початку дії кодексу вже на наступні, а не нинішні дочасні вибори.

Відкриті списки: як це працюватиме

Головна ідея, закладена у виборчому кодексі, полягає у тому, що самі виборці будуть визначати, хто з партійного списку пройде до Верховної Ради.

Система дещо незвична і складна, це визнають і самі автори.

На початку виборчої кампанії партії звично проводитимуть з’їзди та формуватимуть загальнодержавний виборчий список кандидатів.

Проте на цьому схожість зі старою системою закінчується.

Усіх своїх кандидатів партія одразу ж розбиває на 27 регіональних списків.

ЧерненкоUNIAN
Олександр Черненко понад місяць доповідав тисячі правок до проєкту з трибуни

Україна на парламентських виборах ділитиметься на 27 регіонів – переважно виборчий регіон збігається з областями, але Київ та Дніпропетровська область ділитимуться на два.

В кожному регіоні партія виставляє свій регіональний виборчий список, і саме за нього будуть голосувати виборці.

Кандидати в регіональному списку одночасно змагатимуться і з іншими партіями, і зі своїми колегами у списку. Адже буде голосування і за партійний список, і за конкретну людину з нього.

Який бюлетень і як голосувати

Виборчий бюлетень буде однаковий у всій Україні і не залежатиме від кількості партій чи кандидатів.

Там буде всього дві порожні графи – одна для номера партії, а нижче – номер кандидата від цієї партії.

Кожна партія загалом по Україні та кожен кандидат у регіональному списку матиме свій номер.

У кабінці для голосування буде інформація і щодо номерів партій, і щодо кандидатів.

Виборець в одному рядку має вписати номер партії, яку підтримує. А в другому – номер кандидата з її регіонального списку.

Вписувати цифру будуть за трафаретом, як індекс на конверті, щоб усі цифри були однакові і щодо них не виникало спорів.

Дільничні виборчі комісії спочатку рахуватимуть результати партій і розкладати бюлетені в окремі стопки.

Наступник крок – комісії розподілять їх на підстопки – за кожного кандидата з регіонального списку.

бюлетеньUNIAN
Довгого бюлетеня на парламентських виборах більше не буде

Хто стане депутатом

Далі розподіляти мандати за спеціальними формулами буде Центральна виборча комісія.

Найперше, вони порахують, яка партія подолала 5% виборчий бар’єр у загальнонаціональному окрузі, додавши усі голоси за партії в регіонах.

Далі рахується виборча квота – ціна одного мандату у перерахунку на голоси виборців. Для цього загальну кількість голосів, подану за прохідні партії, ділять на 450 депутатів.

За середньої явки, аналогічній минулим парламентським виборам, ціна мандату може складати близько 25 тисяч голосів.

Маючи цю цифру, ЦВК визначить, хто став депутатами у регіональних списках.

Братимуть загальну кількість поданих за партію в регіоні голосів і ділитимуть на ціну голосу.

До прикладу, якщо партія набрала в регіоні сто тисяч голосів, то матиме 4 мандати в цьому регіоні.

Переможці в середині регіонального списку вже залежать від того, за кого конкретно проголосував виборець. Тобто, якщо десятий номер у списку отримав найбільше голосів, то саме він стане депутатом.

А що лідери партій?

Лідери партій, як і прості кандидати, включаються до якогось регіонального списку і змагаються за голоси виборців.

Проте вони все ж таки матимуть преференцію.

Річ у тім, що при розподілі мандатів у регіонах і діленні поданих за партії голосів на ціну мандату виникатимуть невеликі залишки. Якщо 105 тисяч голосів поділити на 25 тисяч ціни мандату, то виникне залишок у 5 тисяч голосів.

Ці залишки ділитимуть у своєрідний спосіб, і партії отримають так звані “компенсаційні мандати”.

вибориUNIAN

Як вказують автори кодексу, таких мандатів мало бути від двох до п’яти. Їх отримали б лідери загальнодержавного виборчого списку.

У такий спосіб обличчя партії, які працювали на виборах по всій країні, але не допрацювали у своєму регіоні й не пройшли, все ж таки зможуть потрапити до Верховної Ради.

Проте в останній момент до кодексу внесли правку, що квота для верхівки всеукраїнського списку становитиме 10 мандатів.2

“Насправді – це комп’ютерна формула, за якою все легко і швидко вираховується, що називається у два кліки”, – оцінив складність підрахунків доповідач проєкту Олександр Черненко. Він переконує, що ЦВК з цим завданням має впоратись.

Подібну систему також запровадять на місцевих виборах, але виключно на рівні обласних, районних рад та рад великих міст. Великими містами вважатимуть обласні центри та міста, в яких понад 90 тисяч виборців (таких міст зараз близько 70, вказують розробники).

На нижчих рівнях місцевих виборів збережеться мажоритарна система, але округи складатимуть так, щоб на кожен округ припадали по кілька депутатів і переможців на округах було більше одного. Так депутати зменшать протистояння між лідерами перегонів в округах.

BBC

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *