Екологічна безпека вимагає напрацювань і законодавчих змін

У попередніх номерах “МД” ми публікували перелік природоохоронних заходів на Дрогобиччині, фінансування яких здійснювалось з обласного фонду охорони навколишнього середовища у 2016 – 2018 роках.
У цій статті наводимо суми екологічних надходжень (екологічний податок, штрафні санкції з екологічного податку) за 2016 – 2018 роки по містах Дрогобич, Трускавець, Стебник та сільських радах Дрогобицького району (за даними Дрогобицького управління ГУ ДФС у Львівській області).

Фінансування міст та сіл Дрогобицького району з Львівського екологічного фонду у співвідношенні до сплачених ними екологічних надходжень


Відчутна відсутність рівноваги? Адже логічно, що чим більше коштів підприємці сплачують в еко-фонди, тим більше вони забруднюють навколишнє середовище. Тим більших середовище вимагає уваги та коштів.

 

Розподіл екологічних фондів повинен відбуватись у відповідності до масштабів прогнозованої шкоди, небезпеки, яку явище чи підприємство може нанести довкіллю. На Дрогобиччині основну небезпеку та відповідальність перед мешканцями несуть Стебницький «Полімінерал», Бориславська «Укрнафта» та озокеритова шахта, очисні споруди «Дрогобичводоканалу» та ін. заводи.

Валентин Щербина, еколог Національної поліції України, говорить про необхідність дбати про довкілля самим підприємцям. На великих підприємствах питаннями екологічної безпеки мають займатись фахові, добре оплачувані служби екологічної безпеки. Або ж напрацьовані екологами стратегії розвитку екологічної безпеки підприємств. «Регламенти і директиви уже на порозі. В один прекрасний момент вони уб’ють підприємство. За рішеннями уряду справа не стане. У нас раз – і 10 грн. за тонну вуглецю. Навіть крупним виробникам непросто. Треба прораховувати ризики. Тоді ви будете готові до перевірок екоінспекції.»
Містам пан Валентин радить напрацювати стратегію поводження з відходами та включати їх в Програми розвитку міст, регіону, області, країни. Адже гроші виділяють згідно з Програмами.

Щодо Борислава, то начальник відділу оборонної роботи, цивільного захисту та охорони довкілля Володимир Прідун каже, що відділ подає проекти на фінансування з обласного фонду охорони навколишнього середовища. Депутати Бориславської міської ради пояснюють ситуацію із малим фінансуванням міста відсутністю свого депутата в обласній раді.

Кажуть, що є негласне правило: один депутат – один проект.
Наступні роки грошей в обласному еко-фонді поменшає.

У 2017 року розмір екологічного податку в Україні для забрудників виріс на 12%. Для порівняння, у 2018 році було зібрано лише 2,84 млрд грн податку, а в 2017 році ще менше – 1,68 млрд грн. Але це не означає, що грошей на природоохоронні заходи стало більше.
Відповідно до Бюджетного кодексу України, нормативи відрахувань екологічного податку становили у 2016-2017 роках 20% до Загального фонду Державного бюджету України, 55 % до обласного бюджету Львівської області та 25% до сільських (селищних), міських бюджетів та бюджетів об’єднаних територіальних громад.

У 2018 році 45 % до загального фонду Державного бюджету України, 30 % до обласного бюджету Львівської області та 25 % до сільських (селищних), міських бюджетів та бюджетів об’єднаних територіальних громад.
Отже, держава забрала в областей 25 % екологічних коштів, які мали би бути спрямовані на заходи з охорони навколишнього середовища. Для прикладу, згідно із Державним Бюджетом України на 2019 рік, очікується надходження в 4 млрд. 60 млн. грн. від екологічного податку. З них на бюджетну програму за кодом 2401270 «Проведення природоохоронних заходів» в цьому році заплановано виділити лише 423 млн. 411 тис. грн.

Європейський принцип – забруднювач платить адекватну ціну. Настільки адекватну, щоб можна було відновити заподіяну довкіллю шкоду. І щоб розміри податку наштовхували власників брудного бізнесу інвестувати у технології, і таким чином платити менше екологічного податку.
У 2018 році ВВП України становив 3 трильйони 83 млрд 409 млн грн. Екоподаток в 6,3 млрд складає 0,2% від ВВП. Для порівняння, в середньому по ЄС природоохоронні податки та збори становлять 2,4 % ВВП. З них на природоохоронні заходи витрачається лише 0,8% ВВП. Решта – на дослідження та попередження. Екологічний податок, який становить 2,4% всього ВВП ЄС, а не 0,2% ВВП держави, як в Україні, справді мотивує інвестувати, щоб менше забруднювати і, відповідно, менше платити.

Юлія Гасій

Газета “Медіа Дрогобиччина”, 5 (52)

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *