Від загазованості до енергонезалежності?

Сьогодні девіз Борислава можна сформувати так: «На шляху до покращення екології». Бо стан її, за висновками науковців-екологів, не найкращий.

ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАГАЗОВАНОСТІ ТЕРИТОРІЇ БОРИСЛАВСЬКОГО НАФТОВОГО РОДОВИЩА: ЦИФРИ-ПОРІВНЯННЯ

Для контролю над станом загазованості території міста Борислав залучались як Департамент екології Львівської області через відділення фізико-хімії горючих копалин інституту фізико-органічної хімії і вуглехімії ім. Л.М. Литвиненка, так і науковці ПАТ “Укрнафта”, зокрема Науково-дослідний інститут ПАТ «Укрнафта» та лабораторія цеху КРС №2.
Науковці говорять, що особливості геологічної будови родовища дозволяли здійснювати видобування нафти за допомогою неглибоких шурфів та колодязів, викопаних вручну місцевим населенням. Тож сьогодні на території міста налічується понад 2000 свердловин та 20 000 шурфів-колодязів. Довготривала нафтопромислова діяльність – як у минулому, так і в сучасності – супроводжується загостренням екологічної ситуації. В найбільшій мірі – через підвищений вміст вуглеводневих газів у ґрунтовому шарі, підвальних приміщеннях житлових будівель та інших споруд, що пов’язано з перфорованістю території та техногенними чинниками: негерметичні шурфи, колодязі, свердловини.
Багато будинків старих житлових кварталів Борислава розміщені в безпосередній близькості до дегазаційних свердловин або на старих криницях-копанках. Населення, що проживає на таких територіях, отримує шкоду для свого здоров’я. При певних обставинах забруднення вуглеводневими газами може спричинити надзвичайні ситуації, вибухи в каналізаційних системах, підвалах будинків, пониженнях рельєфу.
До найбільш небезпечних районів науковці відносять вул. Чорновола, 12, де вміст метану перевищує допустимі норми в 2-6 разів. А також свердловини по вул. Весняній в районі базару – на місці великого скупчення людей, вул. Міцкевича,6, Шкільна,1, Грушевського,1, Шевченка, Костомарова, Івасюка, Д.Галицького.

«УКРНАФТА» ПРАЦЮЄ НАД ЗМЕНШЕННЯМ ЗАГАЗОВАНОСТІ

Державні Програми по боротьбі з загазованістю припинили своє існування у 2005 році. Тож ПАТ «Укрнафта» фінансує роботи з локалізації та зменшенні зон максимальної загазованості Борислава без державної підтримки. За даними товариства, у 2017 році, при планових обсягах 24 млн 952 тис. грн для зменшення екологічного навантаження на місто ПАТ «Укрнафта» фактично використало 31 млн 414 тис. грн. У 2018 р. ця сума склала 32 млн. 178 тис. грн. Протягом 2019 р. заплановано витратити на ці потреби ще понад 40 млн грн. Загалом, починаючи з 2006 р., компанія вклала понад 220 млн. грн. у заходи з ліквідації загазованості.

ПРО ЩО ЙДЕТЬСЯ?

1. “Укрнафта” продовжує видобуток з нерентабельних свердловин. При цьому науковці зазначають, що інтенсивність видобування і рівень загазованості пов’язані: зупинка свердловини № 2016 для проведення ремонтних робіт збільшила інтенсивність надходження вуглеводневих газів із шурфів на вул. Чорновола 12, а після запуску свердловини в роботу інтенсивність зменшилась.
2. Для контролю за станом рівня загазованості на території міста, станом на середину 2018 року, «Укрнафтою» розміщено 468 дегазаційних свердловин та 345 шурфів-колодязів. Їх герметизація зменшує концентрації газу на 70-90%. Загазованість зменшують такі заходи, як ліквідація шурфів-колодязів, відбирання нафти, що виходить на поверхню через природні шляхи міграції та недіючі шурфи і свердловини. Окрім повітря, наявність природних та техногенних шляхів міграції пластових флюїдів є постійним джерелом забруднення грунтового покриву, поверхневих та підземних вод.
3. Ще одним із основних заходів, розроблених з метою максимально можливої ліквідації загазованості, було підключення до вакуумної системи збирання нафтового газу. Зі свердловин він надходить на компресорні станції під вакуумом, де очищається від механічних домішок і вологи, і далі – на Бориславський газопереробний завод. При цьому науковці ПАТ “Укрнафта” припускають наявність зв’язку між зростанням концентрацій газу у вищеназваних місцях із зупинкою вакуумно-компресорних станцій.

ВАКУУМНА СИСТЕМА ВЖЕ НЕ ТА…

Це пов’язано, в першу чергу, зі зношеністю трубопроводів (понад 60 років). Тому газ із неї є розрідженим. І, навіть після спеціальної обробки, не підпадає під стандарти споживання у побуті. В 70-х роках стандарти, визначені ДСТУ, дозволяли використання бориславського попутного газу у загальноміських мережах. Тоді ж, як стверджують колишні працівники Нафтогазовидобувного управління «Бориславнафтогаз», на Бориславському нафтовому родовищі працювало 15 вакуумно-компресорних станцій, які відбирали газ для Бориславської електростанції. Тепер – 2. Потужності станцій дозволяють видобувати 100 тис. м кубічних газу на добу. З цієї кількості 55 тис. м. куб. використовує НПК «Галичина», 20 тисяч м куб. – Долинський ГПЗ. Решту – 30 тис. м куб. – використовувати нікому. Надлишок газу створює критичний тиск у вакуумопроводах і змушує нафтовиків періодично зупиняти компресорні станції, що породжує геогенну міграцію та викиди вуглеводнів в атмосферу.

ПЕРШІ КРОКИ

Місто планує … повернутись до 70-х років і відновити роботу когенераційних установок. Перший крок тут – підписання Меморандуму про намір укласти угоду між Бориславською міською радою та ПАТ «Укрнафта» на поставку 30-80 тис. м.куб. газу в добу для використання під час опалювального сезону. Це стало можливим завдяки діяльності КП «Надра Борислава». «За підрахунками спеціалістів, проект по реконструкції котла з влаштуванням мереж нафтового газу для котельні КП «Бориславтеплоенерго» коштуватиме близько 8 млн. грн. Але вже на другий рік свого існування він себе окупить, – говорить директорка КП «Надра Борислава» Любов Голубіцька. – Кошти на реалізацію проекту ми включимо в обласну програму для зменшення екологічних проблем м. Борислава на період до 2025 року. Наше підприємство вже неодноразово вело переговори про це із керівництвом Департаменту екології та департаменту паливно-енергетичного комплексу ЛОДА. Але саму проектно-кошторисну документацію місто має оплатити з власного бюджету».
Частину прибутку, який буде отримано від різниці тарифу на електроенергію, п. Голубіцька пропонує включити в інвестиційну складову. І вже ці кошти використовувати в подальшому для будівництва когенераційних установок. Це може зробити Борислав енергонезалежним містом. Та зменшити його загазованість.

Юлія Гасій

Газета “Медіа Дрогобиччина”, № 4 (51)

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *