5 травня – всесвітній день акушерки

На Всіянській горі, на шовковій траві,
Там Божа Мати ходила, золотиї ключі носила,
Царські двера одкривала, младенца на світ випускала.

Поява на світ людини – найважливіший момент у житті більшості людей. І особливе дійство в житті жінки. Важливу роль у здійсненні процесу безпосередньо народження дитини відіграє людина, що володіє професією акушера (від французького accoucher, дослівно – допомагати при пологах). Хочеться, щоб навіть саме слово акушерка було виключно фемінізоване. Думаю, жінки, які вже народжували, мене зрозуміють і підтримають. Народження дитини – особливо інтимний процес. І тільки жінці хочеться довірити себе в цей відповідальний і тонкий період – період пологів.

ПРОФЕСІЙНЕ СВЯТО АКУШЕРКИ

5 травня, починаючи від 1997 року, 50 країн світу, серед яких – Україна, відзначають міжнародний день акушерки. У Спільній заяві Фонду ООН з народонаселення і Міжнародної конфедерації акушерок щодо відзначення 5 травня 2013 року Міжнародного дня акушерки зазначалось, що саме від кваліфікованих акушерок, може залежати чи залишаться живими або будуть вмирати майже 300 000 жінок щороку і в десять разів більше немовлят. Ключова роль акушерок в добровільному плануванні сім’ї може сприяти запобіганню 87 мільйонів незапланованих вагітностей, багато з яких закінчуються небезпечними абортами в країнах, що розвиваються, та майже третини всіх материнських смертей.

З ІСТОРІЇ АКУШЕРСТВА В УКРАЇНІ

В Україні акушерку називали “баба-повитуха”, або просто “баба”. Бабою ставали жінки переважно після 50 років, що вже мали своїх дорослих дітей. Вони мали бути добрими на вдачу та чистими, акуратними ззовні. Вважалось, що дитина частково переймає риси баби, яка її приймала на світ. Баба супроводжувала пологи, перерізала пуповину, купала дитину. В акушерській практиці широко використовувала як раціональні, так і ірраціональні знання народної медицини. Зокрема, знала лікарські трави, вміла зробити з них настоянки, компреси, які сприяли швидким, безболісним пологам і народженню здорової дитини. У випадку складних пологів застосовувала різні магічні елементи. Бабу вітали на релігійні свята. Запрошували на весілля до дітей, народжених за її допомогою. Одним словом, бути бабою було престижно.

ДІМ – ПОЛОГОВИЙ – І ЗНОВУ ДІМ?

У ХХ ст. повитух замінили професійні акушери. Це пов’язано насамперед із збільшенням чисельності населення в містах та розвитком самої медицини. В акушерській практиці почали використовувати гормони, що можуть або пришвидшувати, або пригальмовувати процес народження дитини. Раннє перерізання пуповини, туге пеленання новонароджених, окреме перебування матері і дитини в пологовому будинку та інші втручання в процес народження спричинили появу жінок, що почали боротись за своє право гармонійних пологів.
Найбільш відомим прихильником таких пологів був лікар-акушер, вчений Мішель Оден. Він – автор підходу в акушерстві орієнтованого на фізіологічні потреби породіллі (покій та усамітнення), на її ресурси, а не на ліки та медичні процедури. Скажімо, для дородової підготовки Мішель Оден пропонує хоровий спів. Під час пологів – кімнати з домашньою обстановкою, концепцію «неокортикального гальмування», басейни для знеболювання, створення умов для справжнього «рефлексу вигнання плоду». Автор перших статей про ініціювання грудного вигодовування в першу годину після народження. Як наслідок – у найбільш розвинених країнах Європи та Америки все більше жінок народжують дітей вдома, разом із домашньою акушеркою.

ДОМАШНІ ПОЛОГИ В УКРАЇНІ

Домашнє акушерство в Україні є незаконним. Але, почитавши форуми, розумію, що кількість бажаючих народити дитину вдома лише збільшується.
Ми поспілкувались на тему домашніх пологів із колишньою операційною медсестрою і тепер акушеркою Бориславського пологового будинку Марією Старчанин. Вона каже, що за час її роботи – а це більше 40 років – вона побачила багато різних випадків, тож є противницею домашніх пологів. «Навіть якщо вагітність перетікала благополучно, а мати і плід були здоровими, має бути лікар для підстрахування і відповідні умови для хірургічного втручання. Ніколи не знаєш, що може статись. А з нашими дорогами швидка може не встигнути довезти породіллю до хірургічного кабінету. За моєї акушерської практики були випадки, що породіллі не встигали, викликати швидку і народжували вдома. Або в машині швидкої допомоги чи коридорі. Але зараз жінки начитані та мають змогу консультуватись із лікаркою з жіночої консультації по телефоні. Тому у нас випадків народження поза межами пологового закладу практично немає».

НАРОДИЛА В ДУШІ

Ось історія жінки, яка побажала бути інкогніто. Вона каже, що зіткнулась із нерозумінням лікарів-гінекологів в Дрогобичі та Бориславі 7 років тому. Це була її перша дитина і вона хотіла її народити без медикаментозного втручання, приймаючи при пологах зручну не лежачу позицію – лікарі не дозволили, мовляв це перші пологи і лікарю буде зручно контролювати процес лише у звиклому для лікарів положенні – коли породілля лежить на гінекологічному кріслі. Другу дитину вона неплановано народила вдома у Львові – стрімкі пологи, як потім сказали медики. Ось як це було: «Хотіла прийняти душ та подзвонити чоловіку, щоб віз мене в пологовий. Коли роздягалась, намацала голівку. Перша думка – не може бути. Далі – хвиля адреналіну, що захоплює подих і від якої підкошуються ноги і починають труситись руки. Це тривало не довше двох секунд. Що було зі мною потім – не можу пояснити. Я діяла напівсвідомо. Постелила на підлогу рушник, присіла і за чотири потуги народила дитинку. Розірвала навколоплідний мішечок, висмоктала з носика слиз і пішла годувати дитя. Це було найпрекрасніше, що трапилось зі мною в житті. Медики, що мене потім оглядали, дивувались відсутності розтягнень чи тріщинок. Проте, як потім виявилось, частина плаценти тоді залишилась в матці, яку довелось згодом вишкрябувати. Тож, якщо буде третя дитинка, то її народжуватиму під наглядом акушерки».

ПІД НАГЛЯДОМ ЛІКАРЯ І В КОМФОРТІ

В Україні пологові будинки тепер та пологові двадцятирічної давності значно відрізняються. Зараз тут більше уваги приділяють першому контакту новонародженого малюка з мамою і татом, налагодженню процесу лактації, спільного перебування мами і малюка. Можливими є партнерські пологи та сімейні палати. Скажімо, в Бориславі 70% дітей народжені саме на партнерських пологах.
Операційна медсестра КНП «ЦМЛ м. Борислава» АГВ Мар’яна Мицько каже, що серед усіх відділень Бориславської центральної міської лікарні пологовий заробляє найбільше. Минулого року підприємство хотіло відокремитись від центральної міської лікарні в окрему структуру, як це зробила стоматологія. Але головний лікар Віталій Головчак не дозволив. Як наслідок – скорочення ліжкомість і працівників та перспектива об’єднання з Дрогобичем. «Якби ми існували окремо, то могли б собі дозволити «домашні» інтер’єри у кожній палаті. Маємо надію, що ситуація зміниться на краще з липня, коли дотації за кожну надану медичну послугу будуть поступати з Києва».

ЗАМІСТЬ ПІСЛЯМОВИ

В переддень свята хочеться побажати, щоб народження діток в стінах пологових будинків були максимально комфортним для матері з дитинкою. І, відповідно, робота акушерів приносила їм виключно радість.

Юлія Гасій

Газета “Медіа Дрогобиччина”, № (50)

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *