Армія клонів. Хто такі технічні кандидати та кому вони заважають

Українців уже майже нереально чимось здивувати, але 42 кандидати в президенти станом на 4 березня – це відвертий перебір.
Така кількість претендентів на головну посаду в державі є абсолютним рекордом за всі роки незалежної України.
До цього найбільше охочих взяти участь у президентській гонці було зафіксовано на виборах 2004 року, коли було зареєстровано 26 кандидатів у президенти.
Українська правда” вирішила детально ознайомитися зі списком охочих працювати в президентському кабінеті на Банковій.
Та добра половина прізвищ кандидатів у президенти нам ні про що не говорить. Без жартів – про існування деяких претендентів багато хто взагалі дізнався завдяки сайту ЦВК.
У довгому списку є давно знайомі прізвища Юлії Тимошенко, Петра Порошенка, Володимира Зеленського, Анатолія Гриценка, Юрія Бойка, Олега Ляшка й інших більш-менш відомих топ-політиків.
Але ЦВК зареєструвала і таких кандидатів, про яких українці давно забули, на кшталт Олександра Мороза, Ігоря Смешка, чи Юрія Кармазіна.
“Я йду в президенти, тому що хочу ліквідацію інституту президентства, тим паче в такому стані, яким він зараз є. Всі інші борються за владу. А я хочу, щоб влада належала людям, народу”, – місіанським тоном пояснював УП власну мотивацію походу на вибори Мороз з рейтингом, що коливається у межах 0,1%.
На сайті Центрвиборчкому можна знайти і зовсім неочікувані прізвища, як-от економіста Андрія Новака, журналістки Юлії Литвиненко чи “політтехнолога”-провокатора Володимира Петрова.
Здавалося б, навіщо балотуватися у президенти людям, у яких немає жодного шансу не те, що на перемогу, а навіть на пристойний результат?
Безперечно, деякі учасники президентської гонки працюють на політичну перспективу і піднімають власну впізнаваність або популярність партії, членами якої вони є.
Не можна виключати, що хтось дійсно вірить у свою фантастичну перемогу.
Але якщо зважати на гостроту виборів 2019 року і серйозну конкуренцію між явними лідерами гонки, то у цій цинічній боротьбі за владу точно знайдуться технічні кандидати в президенти.
Технічний кандидат не розраховує на перемогу. Це учасник гонки, який працює проти одного або відразу кількох суперників виборчого процесу на користь іншого кандидата у президенти.
Вигадана реальність
Політтехнологи, з якими УП спілкувалася під час підготовки цього тексту, ділять технічних кандидатів на дві головні категорії.
Перша – класичні технічні кандидати, які йдуть на президентські вибори, щоб зменшити електоральну підтримку ймовірних фаворитів президентської гонки.
Вони повторюють гасла свого конкурента, копіюють його риторику, переманюють виборців на свій бік або просто нещадно критикують свою “жертву”, підкреслюючи її слабкі місця.
Друга – кандидати-двійники. Це типові клони, які мають однакові або схожі прізвища та ініціали.
У довгому бюлетені люди досить легко можуть заплутатися і випадково проголосувати за двійника. Таким чином технічний кандидат відбирає тисячі важливих голосів.
Окремий нюанс: чим технічний учасник президентської гонки може посприяти сильнішому претенденту – віддати в управління своїх членів виборчих дільниць та комісій.
Це важливий момент, адже, як люблять повторювати політтехнологи, вибори в Україні робляться на місцях.
Ідеться зовсім не про кабінки для виборців чи відмітку у бюлетені. Мова йде про підрахунок голосів на виборчих дільницях та в окружних виборчих комісіях, звідки інформація про перебіг голосування надсилається до ЦВК.
Саме при передачі даних до Центрвиборчкому “правильні” комісії можуть “випадково” надсилати не зовсім коректні дані щодо виборчого процесу, а часом грубо фальсифікувати його результати.
“Українська правда” обрала найяскравіших кандидатів у президенти, які, на наш суб’єктивний погляд, можуть працювати на інших претендентів у боротьбі за президентське крісло.
Забігаючи наперед зауважимо, що у списку можуть бути й інші можливі технічні кандидати, тому ми вирішили написати лише про тих людей, імена яких хоч щось можуть розповісти читачу.
Юлія Литвиненко
Литвиненко: “Мене не підтримують олігархи чи політики”
Хто це? Юлія Литвиненко – тележурналістка, ведуча програм на каналі “Інтер”, TVi, NewsOne. Останній рік вона працювала на телеканалі “Прямий”, який належить оточенню Порошенка та цілеспрямовано “мочить” усіх конкурентів президента.
Які ознаки того, що ця кандидатка – технічна?
З огляду на нульові шанси Литвиненко очолити державу сумнівно, що журналіст може дозволити собі викинути на вітер 2,5 мільйони гривень застави, які вносить кандидат у президенти і які залишаються на балансі держави в разі програшу.
Для своєї кампанії Литвиненко вигадала інтерв’юшний стиль, нібито вона ставить запитання своїм візаві, але й відповісти їм не дає.
Так, кандидатка-журналістка адресувала запитання Анатолію Гриценку про продаж озброєння у часи керування ним Міноборони, Володимиру Зеленському – про жарти “95 кварталу” над Україною та її досягненнями, а от Порошенку звучало зручне питання, яке підкреслює стратегію його кампанії: “Чому ви не домовляєтеся про мир з Путіним”?
Найбільше запитань у Литвиненко до Юлії Тимошенко, яку журналістка-кандидатка в президенти навіть викликала на дебати. Найпалкіше вона критикує ЮВТ через газові угоди з РФ часів її прем’єрства, натякаючи на добрі відносини Тимошенко з Володимиром Путіним.
Ще один важливий нюанс – прізвище Литвиненко співзвучне з Тимошенко, причому обидві носять одне і те саме ім’я – Юлія.
Що каже сама кандидатка? У Telegram-переписці з УП кандидатка-журналістка ображалася, коли ми прямо запитували, чи є вона технічним кандидатом, але після виплеску емоцій відповіла:
“Мене не підтримують олігархи чи політики. Згідно з моїм конституційним правом, я беру участь у виборах президента і сподіваюся на підтримку таких самих людей, як я: самостійних, відповідальних, патріотичних”.
Юрій Тимошенко
Тимошенко: ” Хочу у другий тур вийти з Петром Порошенком, хочу перемогти саме Порошенка”
Хто це? Юрій Тимошенко донедавна був членом фракції “Народний фронт”, але через намір йти у президенти без погодження з рідною політсилою, його жорстко вигнали з лав “фронтовиків”.
Повний тезка Юлії Володимирівни потрапив у парламент у 2014 році за підтримки “Нарфронту”. До того чоловіка мало що пов’язувало з політикою: він працював маляром, водієм, але потім воював на Донбасі у складі Нацгвардії, що й допомогло його політичній кар’єрі.
Які ознаки того, що цей кандидат – технічний? Юрій Тимошенко виглядає типовим кандидатом-клоном. Його прізвище й по батькові повністю збігаються з прізвищем та ініціалами Юлії Тимошенко.
Що каже сам кандидат? У розмові з УП Тимошенко в категоричній формі запевняє, що справді вірить у свою перемогу. Причому у перемогу над Порошенком.
“Я – реальний кандидат! Я буду йти до кінця, я за жодних обставин ні під кого не кинуся, мене неможливо купити… Я хочу у другий тур вийти з Петром Порошенком, хочу перемогти саме Порошенка”, – майже як мантру, виголошував у телефонну слухавку Тимошенко.
Ольга Богомолець
Колись Богомолець ледь не доводила Юлію Володимирівну до сліз у прямому ефірі ток-шоу Шустер Live
Хто це? Ольга Богомолець – українська лікарка-дерматолог, має власну клініку дерматології і косметології.
Кандидатка стала широко відомою під час Революції Гідності, тоді вона допомагала організувати медичну службу Майдану.
Вже навесні 2014 року Богомолець балотувалася у президенти України, та набрала лише 1,91% голосів. Того ж року пройшла до Верховної Ради за списками “Блоку Петра Порошенка”. Нині є головою парламентського комітету з питань охорони здоров’я. На вибори президента йде як самовисуванець.
Які ознаки того, що ця кандидатка – технічна? Ще п’ять років тому Богомолець увійшла до фракції БПП і відтоді нікуди не виходила. Кандидатка у президенти ніколи особливо не виступала проти дій Порошенка та не мала претензій до його політсили в публічному просторі.
За даними останніх соціологічних опитувань, Богомолець на виборах може не набрати навіть одного відсотка підтримки виборців. Серед тих, хто точно визначився і голосуватиме, зараз підтримати її кандидатуру готові лише 0,7% українців.
Причиною участі депутатки на цих виборах може бути протистояння з Юлією Тимошенко. А точніше – можлива спроба “розмити” електорат Юлії Володимирівни.
У жодному разі не хочемо здатися сексистами, але як Богомолець, так і Тимошенко – жінки. Тобто вони обидві орієнтуються на виборця, який з одного боку спокійно ставиться до гендерної рівності, а з іншого – хоче бачити жінок при владі.
Якщо звернути увагу на передвиборчі кампанії обох кандидаток, то впадають в очі аж надто прості рішення і обіцянки.
Зачасту Богомолець підбирає риторику, схожу до риторики Юлії Володимирівни, у частині соцполітки. Обидві обіцяють доступну страхову медицину, справедливі тарифи, нову пенсійну реформу та покращення умов ведення бізнесу.
Що каже сама кандидатка? Ми намагалися дізнатися позицію Ольги Богомолець, зв’язуючись з її прес-службою упродовж двох тижнів. Відповіді УП так і не дочекалася.
*До слова, за дуже подібною технологією на вибори йде ще одна кандидатка, яка теж відбирає голоси у Тимошенко – Інна Богословська.
Колись ця кандидатка ледь не доводила Юлію Володимирівну до сліз у прямому ефірі ток-шоу Шустер Live.
Зараз своєю критикою у бік Порошенка Богословська намагається відібрати у ЮВТ протестний електорат, який не хоче голосувати за чинного президента.
Сергій Каплін
Каплін схожий на Ляшка своєю напускною енергійністю і безмежним популізмом, заграванням із сільським електоратом.
Хто це? Каплін очолює “Соціал-демократичну партію України”, до Верховної Ради пройшов за списками БПП.
Які ознаки того, що цей кандидат – технічний? Джерела УП вже давно пов’язують Капліна з колишнім главою АП, а тепер палким опозиціонером Сергієм Льовочкіним.
Наочним свідченням цього може бути постійна присутність кандидата-соціаліста на телеканалі “Інтер”, що належить Льовочкіну та Дмитру Фірташу.
На цих виборах “соціаліст” може відбирати голоси відразу в обох конкурентів – Юлії Тимошенко та Олега Ляшка.
У своїй передвиборчій кампанії кандидат чітко переймає меседжі Тимошенко. Наприклад, не встигла вона пообіцяти зниження ціни на газ вдвічі, як по Києву з’явилися білборди Капліна, де він обіцяє зменшити ціну на газ аж в чотири рази.
Паралельно соціаліст тролить Тимошенко банерною кампанією в інтернеті з меседжем: “Не вона, а він підніме мінімальну зарплату”.
Що стосується Ляшка, то складається враження, що Льовочкін колись брав Капліна під опіку, аби створити повного клона Олега Валерійовича.
Каплін схожий на Ляшка своєю напускною енергійністю і безмежним популізмом, заграванням із сільським електоратом, навіть зовнішньо – обоє носять червоні краватки та темні костюми.
Що каже сам кандидат? У розмові з УП Каплін принципово заперечував, що працює на інших кандидатів і намагався переконати, що вірить у власну перемогу.
“На політичній арені з’явився новий потужний гравець”, – без зайвої скромності хвалить себе кандидат-“соціаліст”.
Щодо дублювання обіцянок інших політиків Каплін у притаманній йому популістичній манері пояснив, що не знає чужих обіцянок виборцям:
“Я не знаю, що там Юля обіцяла, але в мене була конкретна розроблена програма ще півроку тому. Там були чіткі позиції: газ в чотири рази дешевший, мінімальна пенсія – п’ять (тисяч гривень – УП), мінімальна зарплата – десять (тисяч гривень – УП)”.
Ілля Кива
Публічно Кива не приховує зневажливого ставлення до Петра Порошенка
Хто це? До 2014 року прізвище Іллі Киви, м’яко кажучи, було маловідомим. Але з початку воєнних дій на Донбасі Кива став одним з головних медійних персонажів МВС.
За цей період він встиг попрацювати заступником начальника УМВС України в Донецькій області, згодом керівником департаменту протидії наркозлочинності і до літа 2017 року трудився радником міністра Арсена Авакова.
Якраз з цього часу в житті Киви розпочався новий етап – він став політиком і очолив вже іншу Соціалістичну партію України.
До сьогодні Кива залишається головою Всеукраїнської профспілки МВС.
Які ознаки того, що цей кандидат – технічний? Не будемо лукавити, шанси виграти у Киви нульові. Цього кандидата готові підтримувати лише 0,1% тих, хто планує прийти і проголосувати.
Публічно Кива не приховує зневажливого ставлення до Петра Порошенка.
“Чого коштують ці тисячі слів, коли його компанії…, я сказав бутафорський президент, він далі торгує з Москвою. Увага, його діти поїхали вчитися куди – до Лондона. Скажіть мені, будь ласка, чому діти президента їдуть з країни? Значить, він не бачить майбутнього цієї країни”, – критикував він Порошенка в ефірі одного з телеканалів.
Гострі висловлювання у бік чинного президента з вуст Киви є відбитком вірності Авакову, який дав йому квиток у майбутнє і який, скажемо так, не любить Петра Олексійовича.
Крім Авакова, останнім часом Киву пов’язують і з товаришем міністра, олігархом Ігорем Коломойським, який робить все можливе, щоб завадити виграшу Порошенка.
Тож дуже ймовірно, що в разі необхідності Кива може підсобити головним конкурентам чинного президента.
Що каже сам кандидат? Кива відмовився розмовляти з кореспондентом УП і попросив звернутися до його прес-секретаря.
“Кожного разу дехто, хто боїться нових кандидатів та їхнього стрімкого росту, не вигадує нічого іншого, як назвати такого кандидата технічним. Це маніпуляція виборцями”, – передав Кива свою відповідь на наші підозри через свого прес-секретаря.
І навіть у цій дивній розмові через прес-секретаря кандидат не забув дати словесного “ляпаса” чинному президенту: “Я готовий підтримати будь-якого кандидата у другому турі, аби не Порошенка”.
Євгеній Мураєв
Все говорить про те, що на цих виборах Мураєв розпорошує голоси Бойка й Вілкула
Хто це? Сьогодні Євгеній Мураєв є позафракційним депутатом Ради, хоч ще кілька років тому був членом “Опозиційного блоку”. Ще не так давно він палко дружив з Вадимом Рабіновичем і був його однопартійцем у партії “За життя”, з якої вийшов минулого вересня. За часів Януковича Мураєв входив до фракції “Партія регіонів”.
До серпня 2018 року сім’ї нардепа належав телеканал NewsOne, але восени він продав його екс-заступнику голови адміністрації Януковича Андрію Портнову. Згодом цей канал опинився у власності товариша Віктора Медведчука, нардепа Тараса Козака.
Нещодавно у Мураєва з’явився новий телеканал під назвою “Наш”.
Які ознаки того, що цей кандидат – технічний? Мураєв орієнтується на той самий електорат, що і Юрій Бойко та Олександр Вілкул – тобто на виборця на Сході й Півдні, який раніше голосував за Віктора Януковича.
Його риторика типова для проросійського виборця.
Іншими словами, все говорить про те, що на цих виборах Мураєв розпорошує голоси Бойка й Вілкула.
Колишні партійці Мураєва із партії “За життя” не під запис звинувачують його у співпраці з Адміністрацією президента, мовляв, “на Банковій зацікавлені, щоб не було єдиного кандидата від Сходу”.
Що каже сам кандидат? Нам не вдалося зв’язатися з Мураєвим, на телефонні дзвінки та SMS він так і не відповів.
Володимир Петров
У 2013 році компанія Петрова майже у відкриту співпрацювала з АП Януковича і вигадувала провокації проти Яценюка
Хто це? “Політтехнолог” і продюсер “Люмпен продакшн” Володимир Петров давно відомий у політичних колах.
Вперше його ім’я стало широко відомим через скандал з “Живим журналом” Арсенія Яценюка. Петров забув перелогінитись і від імені Яценюка писав нецензурні коментарі іншим користувачам “ЖЖ”.
Згодом “політтехнолог” засвітився у так званій “справі педофілів”. Вона стосувалася колишніх депутатів БЮТ Сергія Терьохіна, Руслана Богдана та Віктора Уколова, яких звинувачували у розбещенні дітей з “Артеку” .
Тоді Петров опублікував у своєму “ЖЖ” лист депутата Григорія Омельченка до Віктора Ющенка, де той просив президента відреагувати на ці звинувачення. Оприлюднення такого листа і стало мотором скандалу.
У 2012 році він разом з телеведучим-провокатором Олексієм Дурнєвим зривав заходи депутата Олексія Гончаренка, який конкурував на 133 окрузі Одеси з “регіоналом” Ігорем Марковим.
У 2013 році компанія Петрова майже у відкриту співпрацювала з АП Януковича і вигадувала провокації вже проти Яценюка. Так, наприклад, Дурнєв на камеру дарував Арсенію Петровичу морквину.
Після приходу до влади Порошенка на проміжних виборах до парламенту 2015 року у Чернігові група Петрова працювала проти кандидата від “УКРОПу” Геннадія Корбана.
Тоді Корбан боровся за округ з кандидатом від БПП Сергієм Березенком, який входить у найближче оточення президента.
У грудні минулого року Петрова звинуватили у створенні фейку про домагання співробітника Нацполіції Олександра Варченка до студентки КПІ. Вважається, що Петров міг організувати “підставу” з метою дискредитації дружини Варченка Ольги – заступниці глави Державного бюро розслідувань.
Які ознаки того, що цей кандидат – технічний? Петров ніколи не був політиком, він досвідчений і цинічний піарник. Тож сумнівно, що він вирішив витратити на жарти 2,5 мільйона гривень застави, не маючи шансів їх відбити.
Сама лише передвиборча програма Петрова виглядає як суцільний тролінг.
У ній він обіцяє безкоштовний хліб щодня, скасування кримінальної відповідальності за крадіжку продуктів до 1000 гривень, передачу Православній церкві України функцій Мінсоцполітики тощо.
На цих виборах Петров може працювати одразу проти кількох кандидатів у президенти, але передусім – проти коміка Володимира Зеленського, який так само насміхається над старими політиками.
Що каже сам кандидат? “Моя мета стратегічна – стати улюбленим президентом українців. Для себе прагнув та вже добився осмислення себе президентом України”, – не то хвалиться, не то жартує Петров у Facebook-переписці з УП.
У той же час провокатор уникнув прямої відповіді на запитання, чи працює він технічним кандидатом на цих виборах: “Якщо це думка людини, яку я навіть не знаю, то не бачу сенсу коментувати”.
Ігор Смешко
Смешко: “Усе повинен вирішувати виборець”
Хто це? Протягом 2003-2005 років – тобто наприкінці правління Леоніда Кучми та початку президентства Віктора Ющенка – Ігор Смешко працював головою Служби безпеки.
Аж до 2014 року Смешко практично не був дотичним до великої політики. Після Революції Гідності Олександр Турчинов призначив його радником в.о. президента, а після обрання Порошенка, той теж призначив його своїм радником.
Які ознаки того, що цей кандидат – технічний? Хоч рівень підтримки Смешка коливається в межах 2% серед тих, хто збирається взяти участь у виборах, він орієнтується на виборця, який чекає на порядну людину у владі з військовим досвідом.
У цьому амплуа він конкурує з Анатолієм Гриценком, який підкреслює свою чесність і досвід міністра оборони.
Що каже сам кандидат? Зв’язатися особисто зі Смешком УП не вдалося, а точніше нам не дали.
Взагалі, він і його команда нагадують секретних агентів. Його помічник, який представився Борисом, не міг повірити, що УП звернулася до Смешка по коментар та підозрював нас у пранкерстві.
“Я теж можу сказати, що я Білл Клінтон”, – недовірливо огризався він.
Але наступного дня позицію Смешка помічник Борис таки озвучив.
“Безумовно, що я не є технічним кандидатом і не працюю проти когось з інших кандидатів. Усе повинен вирішувати виборець”, – говорив словами свого шефа Борис.
Ігор Шевченко
Екс-міністр Ігор Шевченко може елементарно відбирати неуважних виборців у свого однофамільця
Хто це? У 2014 році Ігор Шевченко став міністром екології за квотою “Батьківщини” в уряді Арсенія Яценюка.
На цій посаді протримався менше року – вже у червні 2015 року він потрапив у корупційний скандал.
Виявилося, що у червні 15-го року Шевченко летів з Ніцци до Києва на приватному літаку депутата-втікача Олександра Онищенка.
Через можливий корупційний зв’язок уряд запропонував Раді відправити міністра Шевченка у відставку, що депутати із задоволенням і зробили.
Сьогодні екс-урядовець відомий більше тим, що накрав собі безкоштовних синіх шапок у Давосі.
Які ознаки того, що цей кандидат – технічний? По-перше, рівень підтримки Ігоря Шевченка – нижче плінтуса і коливається в межах 0,1% серед тих, хто готовий прийти на дільницю.
По-друге, Ігор Шевченко має те ж саме прізвище, що й кандидат Коломойського Олександр Шевченко з партії “УКРОП”, який і сам має ознаки технічності. Тобто екс-міністр може елементарно відбирати неуважних виборців у свого однофамільця.
Що каже сам кандидат? У розмові з УП Шевченко зізнався, що використовує президентські вибори як трамплін перед кампанією парламентської гонки.
“Ви знаєте, що у нас цього року спарені вибори: одразу за президентськими йдуть парламентські. Тому у президентській кампанії є своєрідний старт парламентської кампанії”, – ділиться своїми планами Шевченко.
За словами екс-міністра, зараз він збирається формувати команду, з якою піде на вибори до Верховної Ради.
Олександр Шевченко
Шевченко є суперником Порошенка на Галичині й відбирає у нього важливі голоси в цьому регіоні
Хто це? Олександр Шевченко балотується у президенти від партії “УКРОП”.
Депутат прийшов у велику політику в 2014 році, спочатку був членом фракції “БПП”, але вже в 2015-му став позафракційним.
До парламенту Шевченко працював топ-менеджером на гірськолижному курорті Буковель, що належить олігархам Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову.
До речі, Коломойський так само є членом “УКРОПу” та очолює комісію партійного контролю.
У 2015 році Шевченко балотувався у мери Івано-Франківська, але не зміг пройти навіть до другого туру виборів.
Які ознаки того, що цей кандидат – технічний? З одного боку, Шевченко йде на президентські вибори, щоб пропіарити “УКРОП” перед парламентськими виборами.
Але з іншого – депутат є суперником Порошенка на Галичині й відбирає у нього важливі голоси в цьому регіоні.
Якщо уважно придивитися, може скластися враження, що Шевченко копіює образ Петра Олексійовича: він міцний господарник, який ремонтує дороги на Франківщині, успішний бізнесмен, який з простого села зробив якісний гірськолижний курорт і при цьому використовує патріотичну риторику.
Паралельно Шевченко регулярно атакує чинного президента в ефірі телеканалу “1+1”.
Чого вартує лише агітаційний лозунг “Прибрати порох з нашої оселі”, натякаючи на прізвище Порошенка.
Що каже сам кандидат? Депутат Шевченко не відповів на телефонні дзвінки УП, проте нам вдалося поговорити з прес-службою його передвиборчого штабу.
Штаб кандидата у президенти переконує, що Шевченко не є технічним кандидатом і не збирається підтримувати інших кандидатів, а йде у президенти, щоб “зробити заможними всіх українців”,
“Про другий тур я не думаю, бо працюю над тим, щоб перемогти в першому турі”, – пафосно відписала прес-служба штабу, цитуючи Шевченка, на запитання УП.
***
Вибори в Україні все більше нагадують не реальну гонку політичних програм, а брудний серіал з мерзотниками, тролями, планами дискредитації і головними героями, які не бачать перед собою жодних червоних ліній.
Замість того, щоб підняти політичний дискурс і політичну культуру на вищий рівень, самі ж кандидати змушують нас обирати не кращих серед кращих, а менше зло.
Це перетворює весь виборчий процес у звичайне болото, в якому кожен намагається втопити свого опонента і при цьому вилізти на берег чистим.
Але ніхто не хоче усвідомити те, що, затягуючи когось у трясовину, самому вилізти з неї стане вже неможливо.
Богдан Миколайчук для УП
Українська Правда

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *