Україна перемогла у боротьбі за церковну незалежність. Але не на Дрогобиччині…

Україна перемогла у боротьбі за церковну незалежність.

Але не на Дрогобиччині…

 

15 грудня в Києві на Об’єднавчому соборі УПЦ Київського патріархату, Української автокефальної церкви України та частини УПЦ Московського патріархату було ухвалено рішення про створення Православної Церкви України. Першим предстоятелем став митрополит Епіфаній.

6 січня у Стамбулі Вселенський патріарх Варфоломій під час святкової літургії вручив Епіфанію томос.

У зв’язку з цими історичними подіями в Україні розпочався процес переходу парафій від УПЦ МП до Православної церкви України. Динаміка переходу парафій постійно зростає. На початку лютого цифра сягнула двох сотень парафій.

На Львівщині теж є кілька церковних громад, які приєднались до ПЦУ. Але Дрогобиччина поки що їх не підтримала. Дрогобич, Трускавець, Борислав, Стебник – чому зволікають? Ми вирішили дізнатись!

 

Дрогобич

Загадковий шлях до інформації

На одному з інтернет-порталів ми знайшли повідомлення про те, що собор Преп. Іова Почаївського, який знаходиться на вул. Трускавецькій, 56 у м. Дрогобич і належить до церкви Московського патріархату, переходить до Православної церкви України. Ми вирішили перевірити ці дані.

На сайті цього собору є контактний телефон, за яким ми, можливо, могли б дізнатись потрібну інформацію, але певний час ніхто не відповідав, а тому журналісти «Медіа Дрогобиччини» вирушили до храму, де сподівалися порозмовляти з настоятелем та прихожанами. Та, на жаль, тут нас теж спіткала невдача, оскільки розкладу богослужінь ми не знайшли ні на сайті собору, ані біля самого храму. Церква була зачиненою,  тому зустріч провести не вдалось.

Зате була відчинена іконолавка, так званий церковний магазин, куди ми й подалися. Жінка, котра там працювала в цей день навдивовижу також не змогла точно пригадати, коли ж відбудеться літургія, тому ми попросили повідомити отця про наш прихід в телефонному режимі і, якщо це можливо, домовитись з ним про коментар для газети. Після декількох хвилин очікування у слухавці ми почули не священика, а голос невідомої жінки, яка відмовилась відрекомендувати себе і заявила, що справою отця є не спілкування з пресою, а служіння Богові і людям, тому від коментарів він відмовляється. Звідти ми пішли ні з чим.

Шукати відповіді на наше запитання про те, чи планує церковна громада разом з настоятелем цього храму приєднатися до новоствореної Української  православної церкви, а також про їхню думку щодо теперішньої релігійної ситуації в країні ми знову вирішили на сайті собору. Ніяких особистих думок чи коментарів ми так і не знайшли. Але там є оприлюднена постанова Собору єпископів, у якій йдеться зокрема про те, що «процес надання так званого Томосу про автокефалію є штучним, нав’язаним ззовні, не відображає внутрішньої церковної необхідності, не принесе реальної церковної єдності та поглибить розділення і посилить конфлікти серед народу України. За таких умов долучення єпископату, духовенства та мирян Української Православної Церкви до цих процесів вважаємо неможливим».

Буде логічно вважати, що Свято-Іовський кафедральний собор в м. Дрогобич абсолютно підтримує постанову вищого духовенства своєї церкви.

На цьому ми могли б завершити нашу невеличку замітку, яка перетворила звичайне прохання про коментар у міні-детективну історію. Але коли вже газета готувалася до друку, нам все ж вдалося додзвонитися до настоятеля цього храму – протоієрея Миколи Мандзюка за номером телефону, вказаним на сайті.

Отець був небагатослівним, але основний посил ми отримали. Цитуємо: «Чи будемо ми переходити до новоствореної церкви? А як ви думаєте?.. Право вирішувати це має наша церковна громада. Серед парафіян храму є українці, білоруси, росіяни, євреї, грузини і багато інших. Звісно, що ми залишаємось у тій церкві, яку поки що підтримує весь світ. Рішення було ухвалено одноголосно».

Дякуємо отцю за те, що все ж коротко, але описав позицію парафіян храму. Мабуть, це й непогано, що прихожани обстоюють свою церкву і віру, наполягають на своїх переконаннях, але… чи ж вірний цей шлях? Особливо враховуючи, що немало церковних громад по всій Україні не зважають на вищенаведену постанову Собору єпископів УПЦ МП і все ж приєднуються до Української канонічної церкви. Хтозна…

І наостанок. Як бачимо, інформація, яку ми знайшли на просторах інтернету про те, що цей собор переходить до Православної Церкви України виявилася вигадкою. Тому, шановний читачу, будьмо уважні в тому потоку інформації, який протікає повз нас щодня та не довіряймо сумнівним сайтам і неперевіреним чуткам.

Юлія Грицай

 

До теми

Відео від “Варто”

 

БОРИСЛАВ

Священик Свято-Покровської Української Православної церкви м. Борислава протоієрей о. Діонісій Буренко – відомий в місті громадський активіст.

Він завжди присутній на загальноміських культурних, патріотичних і пам’ятних заходах. Разом із молодіжною волонтерською командою підлітків він систематично відвідує дитячий будинок «Оріана» та Навчально-реабілітаційний центр І-ІІІ ступенів «Гармонія», організовує щонеділі гарячі обіди для безхатченків. Багатьох наших  спільних знайомих найбільше дивує факт поєднання в одній людині патріота і духовного пастиря УПЦ (МП).

Священик каже, що церква в Бориславі не збирається переходити до ПЦУ. На це немає згоди прихожан.

Ось що про перехід кажуть самі
віряни: «Мало надати автокефалію. Вона має бути визнана іншими Помісними Церквами. Поки що автокефалію новоствореної ПЦУ визнала лише Болгарська церква. Грузинська, Антіохійська і Польська вже відмовились її визнавати… Отже, наша Українська православна церква й надалі є єдиною канонічною Апостольською церквою в Україні. Не для того ми в 90-х молились під Бориславською міською радою, щоб тепер зрадити свою церкву і втратити благодать Божу».

«Перейменувати УПЦ на РПЦ в Україні? – Смішно. Церква – юридична структура. Чого ми маємо переназиватись? Хай новостворена церква називається як хоче».

«Ми є українською церквою. З Руською православною церквою знаходимося в євхаристійному єднанні. Патріарха Кирила в молитвах – не згадуємо. Молимося на церковнослов’янській мові. При чому – на український лад. Нас так вчив колишній настоятель, – вже покійний протоієрей о. Володимир (Ільницький). – Співати і читати молитви треба надіалектах».

«Насправді наданий ПЦУ томос не автокефалія, і навіть не автономія. По факту це – Константинопольський патріархат. 
Порівняйте томос УПЦ і томос ПЦУ».

Чим ще аргументують прихожани відмову приєднання до автокефальної церкви?

Кажуть таке:
– Томос (грамота) УПЦ надав патріарх Московський і всієї Русі Алексій ІІ 27 жовтня 1990 р. Незалежність Української церкви тоді визнали 14 Православних Помісних церков. Томос ПЦУ надав Вселенський патріарх Варфоломій 6 січня 2019 р. Станом на 6 лютого її визнала Болгарська православна церква. В обох томосах зазначено, що Православна церква в Україні є незалежною та самостійною в своєму управлінні та устрої.
Самостійність УПЦ поширюється на: канонічну, богослужбову, господарську, фінансову, духовно-освітню сфери внутрішнього життя
її єпархій. Керівним центром є Собор УПЦ та Синод УПЦ, очолювані її предстоятелем, що носить титул «блаженніший митрополит Київ-
ський і всієї України» та обирається виключно українським єпископатом. Москва – затверджує обраного митрополита.
– Томос новоствореної ПЦУ, канонічно визнананої Вселенським патріархатом Варфоломієм, має ряд обмежень: Церква не може мати
постійних членів синоду. ПЦУ не має кінцевої повноти судової влади. Кінцева апеляційна влада визначається томосом за Константино-
польським патріархом. ПЦУ не має права самостійно варити миро, а тільки брати його з Константинополя. ПЦУ не може мати церков
за територіальними межами України. Закордонні приходи разом з фінансами відтак перейдуть під юрисдикцію Константинополя.
Томос передбачає перехід під екзархат Константинопольського патріархату українських церков і монастирів – самі церковні споруди
будуть підпорядковуватись безпосередньо Константинополю. Скільки і які це будуть церкви – поки що невідомо. ПЦУ головою має
визнавати Константинопольського патріарха.
Подібного нема в інших автокефаліях. Для вирішення важливих питань церковного, догматичного і канонічного порядку Блаженнішому
митрополиту Київському слід звертатись до авторитетної думки Константинопольського патріарха і Вселенського престолу.
Ці умови прописані назавжди.
Позиція щодо переходу громад під юрисдикцію ПЦУ архієпископа УПЦ (МП) Львівського і Галицького Філарета: «Україна є різноманітною,
і церква є різноманітною. В різних регіонах України існують різні релігійні і народні традиції, які впливають на духовну свідомість
вірянина. Тому і по-різному громади сприймають звістку про утворення нової церковної структури чи юрисдикції і по-різному ухвалюють рішення. Наприклад, сьогодні віряни вбачають загрозу, коли людям пропонують богослужіння українською мовою, перестати вшановувати пам`ять деяких святих чи перейти на новий календарний стиль. Я знаю багато священнослужителів і громад, які готові увійти до автокефалії, якщо вона буде канонічно визнана помісними церквами». Найбільшою помилкою владика Філарет вважає те, що створення нової церковної структури розпочалось
із зустрічі президента та Патріарха Варфоломія. На його думку, спершу треба було об’єднатись православним церквам всередині країни.
Юлія Гасій

 

СТЕБНИК

Крапку у ситуації з церквою Московського патріархату у Стебнику було поставлено ще у 2015 році. Тоді депутати Стебницької міської ради ухвалили рішення «Про заборону будівництва культової споруди у зоні гірничого відводу», оскільки за проектом це мала бути плебанія (будинок для священика), а фактично будували церкву.

Власне, відтоді будівництво зупинилося, а богослужіння відбуваються у старенькому будиночку, який знаходиться поруч. При вході висить розклад богослужінь, щоправда, жодного разу нам не вдалося поспілкуватися з отцем, який проводить ці богослужіння. Він навідріз відмовляється від
спілкування у будь-який спосіб. Мабуть, є що приховувати… Самі ж прихожани на контакт із представниками преси виходять вкрай нас-
торожено. Та деякі з них все ж таки дали свої коментарі:
Ігор: “Наразі ситуація така, що важко про щось говорити. Це все політичні ігри, які до нашої канонічної церкви не мають жодного
стосунку. Я особисто в Бога вірив, вірю і вірити буду”.
Марія: “Думаю, що кожен має право обирати храм для себе. Я ходила, до цієї церкви і буду ходити. Для мене вона єдина канонічна”.
Світлана і Микола: “Ну, по-перше, це не є московська церква. Наша церква походить ще від Київської Русі, тому правильно говорити руська, а не московська. Богослужіння у нас відбувається українською мовою. Ми підпорядковуємося Києво-Печерській лаврі. А стосовно автокефалії чи приналежності церкви до якоїсь структури, то це питання вирішує настоятель церкви та єпархія, яка нею керує, а не парафіяни”.
Варто зауважити, що кожна людина, з якою ми спілкувалися, твердила про те, що це єдина канонічна церква, і ніякої іншої бути не може.
Олеся Німеровська

ТРУСКАВЕЦЬ

Парафіяни Свято – Іллінського храму Трускавця УПЦ (МП) Православну церкву України називають невизнаною в світі і порівнюють її … з ЛНР, ДНР, називають самозванцями і розкольниками, і що лише вони є канонічними.
«Кто в что хочет – тот в то верит. Я русская и буду идти в русскую церковь».

 

До теми

Відео від “Варто”

Медіа  Дрогобиччина, №1 (48)

 

А тим часом

Варфоломій відмовив  проросійській церкві у соборі для обговорення ПЦУ

Патріарх Константинопольський Варфоломій відмовився зібрати собор предстоятелів православних церков для обговорення автокефалії Православної церкви України.

Як повідомляє сайт РПЦ, так Варфоломій відповів на відповідне звернення предстоятеля Антіохійської православної церкви, що не визнає автокефалії ПЦУ.

У відповідному листі Вселенський патріарх пише, що в Константинополі “читали уважно” лист Антиохійського патріарха від 31 грудня 2018 року.

“У відповідь ми вас інформуємо, що після того, коли чотири православних церкви, з церковної і богословської точки зору без причини, відмовилися бути присутніми у справі Вселенського священного собору, чому немає виправдань, і ваша давня церква була однією з них, Вселенський патріархат має серйозну підставу утриматися від таких зборів на загальноправославному рівні, які будуть марними, оскільки призведуть до згоди тільки в тому, що учасники будуть незгодні один з одним”, – зазначив Варфоломій.

 Він також додав, що всі інші новостворені автокефальні церкви були затверджені також без загального обговорення автокефальними церквами.

“Велика свята церква Христова, дивлячись у любові й самопожертві, без свого інтересу або тиску, з однією метою єдності українського народу і припинення поділу і розколу в зібранні мільйонів віруючих, до обіймів канонічною церквою після того, коли вони були поза нею несправедливо, слідуючи церковній традиції і канонам, нагородила автокефалією церкву України тим же способом, як отримали внутрішню адміністрацію всі інші новостворені автокефальні церкви, які затверджені тим же методом без православного собору або загального обговорення з братніми автокефальними церквами, визнані в їхньому становищі усіма церквами, і імена їхніх нових предстоятелів додані в диптих”, – йдеться у листі.

Як пише видання “Церкваріум“, раніше глава Антіохійського патріархату звертався до Варфоломія із закликами обговорити “українське питання” на Всеправославному рівні. З таким же проханням зверталися і інші автокефальні церкви, які перебувають у сфері впливу Москви – польська та чеська.

“Вселенський патріарх розуміє, що ідея з Всеправославним собором у тому форматі, в якому він існує – утопічна і не може бути реалізована. Оскільки кожна автокефальна церква має право вето. Ні для кого не секрет, що РПЦ категорично проти автокефалії Православної церкви України і тому вона скористається своїм правом вето так само, як світська влада РФ робить це у Раді безпеки ООН”, – пише видання.

Нагадаємо:

  • У червні 2016 року представники Антіохійського патріархату (Дамаск), так само як РПЦ та ще кількох церков, не брали участі в першому за понад 1200 років Всеправославному соборі на Криті.
  • 15 грудня 2018 року українські церкви об’єдналися у єдину Православну церкву України, її очолив митрополит Епіфаній. Представники Російської православної церкви (УПЦ МП) переважно відмовилися визнати її, але окремі парафії переходять у ПЦУ.
  • 5 січня 2019 року у Стамбулі підписали томос про автокефалію української церкви – і 6 січня патріарх Варфоломій передав його митрополиту Київському і всієї України Епіфанію.

Українська Правда

 

Нагадаємо

На Дрогобиччині  діє дев”ять громад Української православної церкви (Московського патріархату) , жодна з яких наразі не зголосилась перейти до Православної церкви України.

1 м. Борислав Храм Покрови Пресвятої Богородиці вул. С. Бандери, 45а
2. м. Дрогобич Р.г. Преп. Іова Почаївського вул. Трускавецька, 88 (56)
3. м. Дрогобич-Стебник Р.г. Почаївської Ікони Божої Матері вул. Нечуя-Левицького, 2
4. м. Трускавець Р.г. Святого пророка Іллі вул. Івана Мазепи
5. Дрогобицький р-н Р. г. Різдва Пресвятої Богородиці с. Бистриця
6. Дрогобицький р-н Р. г. УПЦ с. Брониця
7. Дрогобицький р-н Р.г. Успіння Богородиці с. Новий Кропивник, вул. Зарічна
8. Дрогобицький р-н Р. г. УПЦ с. Рибник
9. Дрогобицький р-н Р. г. УПЦ с. Старий Кропивник

 

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *