Не вода брудна, а політика?

 

Віктор Кравцов – активіст і працівник відділу культури міської ради Борислава, звернувся до містян з проханням підтримати його. За його словами, на нього почали чинити тиск за його громадську позицію. «Або я пишу заяву на звільнення за свій рахунок, або ж прошу вибачення у міського голови», – такий  ультиматум йому озвучив керівник управління Роман Тарнавський «від осіб, які стоять вище». Також в ультиматумі йшлося про «вихід із політичної сили і залягання на дно», – каже Віктор

 

Трапилось це після того, як активіст почав займатись питанням чистоти води в місті. Зокрема, з його подачі, як голови Бориславського осередку Української Галицької Партії, було проведено аналіз води з кранів на вул. Коваліва та вул. Трускавецькій. Вода виявилась непридатною для пиття. Активіст ініціював проведення віче та прес-конференцію міського голови Ігора Яворського з проханням залучити всеможливі ресурси для комплексного аналізу водопостачання в місті та розглянути можливість зниження вартості водопостачання.

 

На прес-конференції Ігор Яворський розповідав, що питання водопостачання – найпріоритетніше для влади міста. Озвучив дві з можливих на його думку причин, які призвели до загострення цієї проблеми: хтось хоче, щоб «Вододар» перейшов у приватну власність. Або цей “хтось” лобіює інтереси “Дрогобичводоканалу”. Запевнив усіх, що КП «Вододар» і надалі працюватиме як підприємство виключно комунальної форми власності. Тим паче, що Дрогобич аж ніяк не здатен забезпечити цілодобовим якісним водопостачанням усі мікрорайони Борислава та селище Східниця, – вважає Ігор Яворський. Також мер зазначив, що усі потенційні європейські інвестори дають позитивну оцінку системі поверхневого водозабору в Бориславі. Позитив у тому, що «вода бачить сонце, а отже є жива і несе в собі позитивну енергетику».

 

Співпраця з активістами та експертами, на якій Ігор Яворський наголошував на прес-конференції, станом на 18 листопада ще не розпочалась. «Маємо написати звернення щодо утворення ініціативної групи. Вже знайшли спеціалістів у цій галузі» – каже Віктор Кравцов.

 

Деякі інтернет-видання вбачали у активізації Віктора Кравцова передвиборний піар. На це він відповідає: «У жодному разі не сприймайте це як конфлікт.  Здорові громади і здорові країни базуються на відкритості, прозорості влади, на активності і свідомості громадського сектору». Політика чи ні – не нам судити. Ніхто замість нас відмітку в бюлетені не ставитиме.

 

Якщо дивитись на ситуацію збоку та промоніторити групи бориславських новин у Facebook, то очевидним стає те, що Віктор Кравцом невипадково порушив питання чистоти води в кранах: активно публікувались та широко поширювались дописи бориславчан з фотознімками та обурливими коментарями не лише болотяної води в кранах, а й води, що витікає з кранів «в компанії» глистів-паразитів.

 

Наше видання неодноразово висвітлювало інформацію про особливості водопостачання і водовідведення в місті та селищі Східниця. Коротко нагадаємо ключові моменти та опишемо усі можливі варіанти водопостачання.

Якість різна – ціна різна…

Складність шляху води від джерела до кранів відображається на політиці ціноутворення тарифів на водопостачання та водовідведення. Тому загальна вартість послуг “Водоканалу” для дрогобичан становить 19,32 грн., трускавчан – 23,69 грн., бориславчани ж платять 26,69 грн. Причому для підприємців Борислава сума за водопостачання та водовідведення становить 34,02 грн. А 7,33 грн. за м.куб. води на місяць за кожного бориславчанина в якості компенсації КП «Вододар» взяла на себе обов’язок платити міська рада Борислава.

Механізми  подачі

Дрогобич, Трускавець, Стебник  та найближчі села користуються водою з підземних надр річок Стрий (водозабір «Гірне») та Бистриця (водозабір «Уріж»). Трускавець, щоправда, не весь і не завжди. Інколи до кранів мешканців КП «Трускавецьводоканал» подає воду з «питного» озера, що, зі слів мешканців в соцмережах, одразу стає зрозуміло з чистоти та запаху води. Або відключає подачу.

 

Основним джерелом водопостачання м. Борислав та смт. Східниця є водозабір «Рибник». Щоб доставити воду до Борислава через перевал Бухів, воду треба підняти на висоту понад 200 м, що є затратно по електроенергії. Після цього вода під тиском тече по дірявих трубах. А коли води в трубах немає, через дірки в середину старих водогонів потрапляє болото. У кращому випадку. Є місця, де дірявий водогін знаходиться поблизу каналізаційної труби, яка теж давно не замінювалась і, ймовірно, дірява. Або ж проходить через річку Тисмениця, в яку, як відомо, зливаються нечистоти. Для жителів Борислава – це пряма загроза здоров’ю.

 

“Вода подається до кранів по годинах: з 6 до 9 та з 18 до 22. Останнім часом все частіше КП «Вододар» припиняє подачу води у період дощів. Причина – замулення води при першому дощі через вирубку лісів за Східницею та сам спосіб вирубування, – каже директор «Вододару» Ярослав Лопушанський. – Раніше лісники забороняли кіньми заїжджати в ліс після дощів, щоб не руйнувати покрів землі – природний фільтр води. Зараз схили Карпатських гір понищені колесами лісовозів. Відтак вода після дощів за пеньками в горах не затримується і по болотяних бороздах тече в річку, а звідти – в водозабір. Подавати таку воду в крани – злочин. Тому ми припиняємо подачу води в цей момент. А бруд з кранів після дощів – результат дірявих водогонів”, – вважає Ярослав Лопушанський.

Як  «Вододар» помалу виходить  із кризи

Директор «Вододару» також поділився з нами останніми кроками підприємства щодо покращення ефективності його роботи.

“Найперше, що треба усвідомити мешканцям та владі міста – це проблему зношеності труб. Вони справді подібні на решето. 50 км. труб в місті треба замінювати першочергово і невідкладно, інакше навіть ідеально очищена вода до будинків притече брудною. Труби перебувають на балансі міста, тож воно і має виступати замовником робіт”, – вважає п. Ярослав. З тридцяти кілометрів вже замінених труб 30% фінансування відбувалось за бюджетні обласні кошти.

 

Результат заміни водопроводу насамперед відчують мешканці мікрорайону Коваліва. По його периметру повністю замінено труби для водопостачання. Відповідно до задуму, вода надходитиме спершу до бойлерної станції №2 (позаду школи № 10), а звідти – в будинки. Проте сумнівно, що чистота води буде зразковою: водогін на вул. Зеленій та пл. Циганській досі дірявий. Вартість системи доочистки для Бойлерної №2 – близько 100 тисяч доларів США. Та навіть якщо таку й встановлять, вода може забруднитись в кранах самих будинків. Тому, коли буде така система, мешканцям пропонуватимуть в рази дешевше купувати питну воду на бойлерній станції № 2. Точно відомо, що до кінця року на бойлерній № 2 встановлять автоматичний насос, що дасть змогу ще більше економити на електроенергії та збільшити діапазон подачі води мешканцям вул. Коваліва.

 

Печальною найближчим часом буде ситуація з водопостачанням району 600-річчя Борислава. Трубопровід там зовсім старий. І про оснащення бойлерної станції №1 мова в кабінетах та сесійній залі Бориславської МР поки що не йде.

На додаток до серйозних капіталовкладень у майбутньому – ремонт резервуарів питної води та нові фільтри на очисних спорудах. Наскільки це майбутнє буде наближене до теперішнього – залежатиме від наявності коштів в бюджеті та їх розподілу.

 

Найбільшу небезпеку для “Вододару” Ярослав Лопушанський вбачає у вирубці лісів, помірних темпах заміни водогонів, крадіжках води та ймовірному стрибку ціни на електроенергію вгору, що має відбутись найближчим часом за ініціативи Львівобленерго. Щодо лісу і каламутності води – є надія виправити ситуацію. Припинити вирубку лісів чи змінити спосіб вирубки директор «Вододару», звичайно, не зможе. Але він домовився про співпрацю з науковцями Дніпра, що вивчають системи водопостачання поверхневих водозаборів. Останні винайшли реактиви, що ефективно та без шкоди здоров’ю людини очищають поверхневі водозабори від механічного забруднення. Тестування реактивів відбудеться в натуральних умовах за максимальної замуленості води від дощів. Вартість такої очистки становить близько 300 тис. грн. на рік, з розрахунку на кількість дощових днів у році.

 

Роман Шагала, директор КП «Дрогобичводоканал»: місто має мати здорову воду зі здоровим підприємством.

Ми поговорили з директором КП «Дрогобичводоканал» Романом Шагалою про його бачення вирішення проблеми Борислава. Адже водогін Гірне-Дрогобич будувався і для Борислава. Водогін проходив через Модричі. У 2011-2012 роках був викопаний невідомими. Як і трубопровід з Рибника на Бухів та з Борислава на Трускавець. Тільки з Рибника на Бухів місто втратило по 11 км. труб діаметром 250, 500 і 700 мм. У справі крадіжки труб відкрито кримінальне провадження. Відкрили – і лежить собі. Ні люди, що викопували труби, ні тодішній директор КП «Бориславводоканал», ані колишній мер Володимир Фірман відповідальності за вкрадені труби не понесли.

 

Очистка поверхневої води – дороговартісна технологія. Енергозатратність “Вододару” в десятки разів більша за енергозатратність “Дрогобичводоканалу”.

Отже, два підприємства Роман Шагала не вважає конкурентними. “Дрогобичводоканал” – природний історично обумовлений монополіст, який хотів би бачити КП «Вододар» як добросовісного абонента-споживача дрогобицького КП”, – каже п. Роман. Йдеться про вчасну оплату останньому за стоки з часу підписання відповідного договору. Боргові зобов’язання КП «Бориславводоканал» за попередні роки взяла на себе міська рада Борислава.

 

Роман Шагала запевняє, що води з водозабору «Гірне» вистачило б на мікрорайон Коваліва та 600-річчя Борислава. Води хорошої якості, цілобового постачання за близькою до дрогобицької ціною. Хоча цілком ймовірно, що ціни на водопостачання збільшаться і в Дрогобичі – затрати на подачу води на 20% менші, ніж прибуток за її споживання від населення.

Але “Дрогобичводоканал” має одну умову: бориславчани повинні стати абонентами дрогобицького підприємства без посередництва КП «Вододар». Це – загроза бориславському підприємству втриматись «на плаву». Така позиція Романа Шагали спричинена кількома чинниками, головні з яких – накопичення “Вододаром” перед “Дрогобичводоканалом” близько 4 млн. грн боргу, а також сумний досвід партнерства з КП «Трускавецьводоканал», яке заборгувало дрогобицькому КП 12,5 млн грн.

 

Опитування у Facebook

Тим часом ми провели опитування людей на сторінці автора статті у соціальній мережі, де запитали, чи готові вони вкладати кошти в своє підприємство та чекати покращень і цілодобового водопостачання невизначений відрізок часу? Чи байдуже кому платити, аби була в кранах якісна вода і цілодобова подача, ще й за нижчим, ніж сьогодні тарифом. Зі 168 опитуваних 25 віддали голоси за «Вододар», 143 – «Дрогобичводоканалу».

 

Також варто зазначити, що на сайті системи місцевих петицій є петиція «Питна вода». Вона закликає владу міста провести аналіз водопостачання в місті із залученням зовнішніх експертів. Збір підписів триватиме до кінця року. Нагадаємо, що для того, аби петиція була розглянута на сесії міської ради, потрібно зібрати 200 голосів, зареєструвавшись через систему Bank ID.

 

Юлія Гасій

Медіа Дрогобиччина, № 16 (46)

фото з мережі

 

***

Триває передплата “Медіа Дрогобиччини” на 2019 рік

Здійснити її можна онлайн:
Друкована газета – 70 гривень на цілий рік – ЗА ПОСИЛАННЯМ

ПДФ-версія друкованої газети – 50 гривень на рік – ЗА ПОСИЛАННЯМ

 

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *