Німина все стерпить, а совість?

 

Чого ми б хотіли від безпритульних тварин у нашому місті? Мабуть, щоб їх взагалі не було. А якщо вже є, то краще, звісно, якщо б вони були чистими, ситими і безпечними.

Та чи задумувались ми хоча б раз про те, чиї це тварини? Чому хвостаті, котрі, як і люди, люблять тепло, затишок та хочуть бути нагодованими, опиняються просто неба? Маємо добре розуміти: чим більше безпритульних тварин навколо, тим більша ганьба нам. Всім. Не може бути людей, які не мають до цього ніякого стосунку. Доля бездомних тварин у нашій країні не захищена взагалі. Кожен поводиться з ними так, як йому дозволяє совість, знаючи, що за свою жорстокість відповідати не доведеться.

 

За словами президента Асоціації зоозахисних організацій України, «закон “Про захист тварин від жорстокого поводження” не працює на користь бездомних тварин, а лише на їх смерть. Стаття 24 цього закону гласить: “Собаки, незалежно від породи, належності та призначення, у тому числі й ті, що мають нашийники з номерними знаками і намордники, але знаходяться без власника на вулицях, площах, ринках, у скверах, садах, на бульварах, пляжах, у громадському транспорті, дворах та інших громадських місцях, вважаються безпритульними і підлягають вилову”. А вилов здебільшого означає смерть, адже догхантери (мисливці на тварин) тільки того й чекають».

 

Що зроблено у Дрогобичі для  того, щоб зрушити з місця наболіле питання?

За даними, оприлюдненими на сайті Дрогобицької міської ради, навесні цього року було ухвалено рішення про запровадження електронної реєстрації домашніх улюбленців. Як зазначають ініціатори ідеї — представники міжнародної некомерційної онлайн бази даних ідентифікації тварин «Animal-id.info UA», спільно з якими запроваджено проект у місті Дрогобичі, електронна реєстрація сприятиме вирішенню проблеми з безпритульними тваринами, їх швидкому поверненню у разі, якщо домашній улюбленець загубиться або ж коли тварина напала на перехожого, віднайти власника та притягнути його до відповідальності.

Для реєстрації домашнього улюбленця потрібно звернутися у ЦНАП м. Дрогобича. З собою потрібно мати: паспорт громадянина України та ідентифікаційний код власника домашньої тварини; ветеринарний паспорт для тварини (при наявності або у випадку розбіжності місця реєстрації та фактичного проживання); фото тварини; квитанцію про оплату послуги. Після проведення процедури реєстрації власник улюбленця отримує персональний онлайн кабінет та спеціальний жетон з QR-кодом. Дані тварини автоматично вносять до єдиної світової бази даних. Вартість послуги е-реєстрації та жетону домашнього улюбленця становить 70 гривень.

До речі, у сусідньому Трускавці також нещодавно зробили суттєвий крок у вирішенні проблеми безпритульних тварин, ухваливши Правила утримання домашніх улюбленців. Проте на відміну від Дрогобича реєструвати домашніх улюбленців у курортному місті є обов’язковою вимогою. В іншому разі – власнику  загрожує штраф.

 

Також минулоріч у місті Котермака відбулося підписання Меморандуму про співробітництво між Дрогобицькою міською радою та ТОВ «Чотири Лапи Україна», НГО «Міжнародні системи реєстрації» та ГО «Спільна Поміч».

Згідно з підписаними Меморандумами представники організацій мають проводити ідентифікацію тварин у Дрогобичі та облік їх кількості; підтримку громадських ініціатив щодо захисту тварин; контроль за здійсненням вакцинації тварин (зокрема, від сказу); покращення санітарно-епідеміологічної ситуації в місті та інші заходи, спрямовані на підтримку та розвиток комфортного співіснування тварин та мешканців у м. Дрогобич.

Отже, спільна справа хоч повільно, але мала б просуватися.

 

Про це та інше ми вирішили порозмовляти з одними з найактивніших зоозахисниць нашого містаНаталею Чернюк (ГО «Спільна поміч»), Тетяною Райнівською (волонтер) та Наталею Гентош (ЗГО «Щасливі хвости»). Це люди, котрі маючи роботу, сім’ю, захоплення та безліч інших щоденних речей, знаходять можливість подарувати велику частину свого часу боротьбі з безпритульністю тварин та допомозі з прилаштуванням знедолених чотирилапиків.

 

 

  • Який стан із безпритульністю тварин є наразі у нашому місті?
  • – Н.Ч.: У м. Дрогобич є ця проблема. Наразі загострилось питання із котами через безвідповідальність людей, які у коробках вивозять кошенят. Вирішити це можна шляхом стерилізації домашніх тварин, бо всі вуличні тварини – наслідок розмноження домашніх.
  • – Т.Р.: Я б сказала, що стан безпритульності у нашому місті залишає бажати кращого. Більшість нових тварин, які з’являються, є привезеними з навколишніх сіл. Частина стерилізована, а частина собак – це дикі або ті, які живуть на підприємствах і народжують двічі на рік. Половина цуциків вмирає від укусів кліщів, від інфекцій.
  • – Н.Г.: Безумовно, тварин-безхатченків на вулицях багато. У серпні цього року наша організація “Щасливі хвости” спільно з організацією “Animal.id” проводили підрахунок безпритульних собак. Завдяки міжнародній організації “Чотири лапи”, яка минулоріч працювала у нашому місті, було простерилізовано 98 тварин і це, звичайно, дало свої результати. А тепер справді є дуже велика проблема із безпритульністю котиків. Їх надзвичайно багато, та вони ховаються і їх не видно. Ми стараємося стерилізувати котів, але можливості у нас, на жаль, обмежені.

 

  •  Скільки людей та громадських організацій цим займаються? Наскільки вони взаємодіють між собою?
  • – Н.Ч.: В Дрогобичі є дві зоозахисні ГО, а також волонтери, небайдужі люди, які допомагають без участі в ГО. Взаємодія між організаціями дуже низька.
  • – Т.Р.: Безпритульними в Дрогобичі займаються зареєстровані організації: “Спільна поміч” і “Щасливі хвости”. “Спільна поміч” існує з 2015 року та фінансується містом, а також має приміщення, яке місто виділило безкоштовно. Друга – проводить діяльність на волонтерській основі. Я займаюся проблемами безпритульних тварин як волонтер і не є учасницею жодної з ГО. Крім мене, ще є декілька людей, які займаються цим з доброї волі. Бажання до взаємодії немає, тому кожен займається своєю справою окремо.
  • – Н.Г.:  З іншими організаціями та волонтерами ми не співпрацюємо, бо у кожного свій погляд. Тому розповідатиму суто про нашу організацію “Щасливі хвости”, до якої крім мене, входить також Олена Петришин.

 

  •  Як саме зоозахисники долають проблему безпритульності тварин у Дрогобичі? Які перешкоди трапляються у цій діяльності?
  • – Н.Ч.: Наша ГО “Спільна Поміч” написала програму стерилізації безпритульних собак у м. Дрогобич. Неодноразово просила депутатів проголосувати «за», і зрештою це вдалось. Орендуємо старий склад – без води, з дахом, що протікає. Все робимо без оплати праці, у вільний час. Машини нам також не виділяють. Шукаю небайдужих людей, щоб возили собак на стерилізацію в клініку.  
  • -Т.Р.: Кожен бореться з безпритульністю так, як може. Найбільша проблема з перетримкою і потім прилаштуванням тварин. Людям легше дати кошти і все, а решта – нікого не цікавить…
  • Н.Г: Наша організація діє всіма можливими гуманними способами. Ми стерилізуємо тварин та шукаємо їм домівки. Якщо це цуценята чи кошенята у відповідному віці, то обіцяємо господарям безкоштовну стерилізацію. У такий спосіб тварини не розмножуються і не збільшують кількість безхатьків. Всіх тварин, яким можемо допомогти, забираємо на домашні перетримки. Якщо простерилізувавши собачку чи котика, ми за певний період не знаходимо господарів, тварина випускається на місце відлову. Це найбільша наша перешкода, бо дуже важко працювати, коли немає куди забирати. А ми не лише стерилізуємо, а ще й лікуємо. Наразі у нас є три тваринки після важких операцій, переломів, яким поставлені пластини і реабілітація триватиме мінімум півроку. Інколи з’являються нові тварини, які потребують допомоги, а ми не в змозі цього зробити, бо місця вже зайняті.

 

Ми намагаємось доносити кожній людині, яка до нас телефонує (а дзвінків щодня отримуємо багато), що стерилізація має лише позитивні сторони. І вже багатьох переконали.

 

 

  • Чи підтримує міська влада у будь-який спосіб діяльність зоозахисників?
  • – Н.Ч.: Щоб вирішувати цю проблему обов’язково має бути створений відділ, який відповідатиме за стан безпритульних тварин в місті. Волонтери не можуть робити це вічно. Ми – люди, які мають свої сім’ї, роботу. Ми можемо допомагати, а не тягнути все на своїх плечах. Відкритим залишається питання агресивних собак. Ми забрали з вулиці вже п’ять тварин, які кидались на людей. Їх вдалось виховати та прилаштувати. Та такі проблеми залишати на волонтерів – це знущання! Цим мають займатись фахівці, які, працюючи, мали б соціальний захист.
  • – Т.Р.: Моя діяльність має підтримку лише завдяки доброчинним внескам від небайдужих дрогобичан. Якраз маю запитання до влади. Чому хворими і покаліченими тваринами мають опікуватися прості мешканці? Чому чиновники не організують цю діяльність на вищому рівні, а опираються на волонтерів? Хотілося б почути відповіді…
  • – Н.Г.: На жаль, нашій ГО міська влада теж не допомагає у жодний спосіб, хоч ми неодноразово звертались. Ми працюємо суто за власні кошти та пожертви людей. У нас нема жодного притулку чи території – взагалі нічого! Всіх тварин забираємо до себе додому та людей, які на таке погоджуються, а їх небагато. Тому нам досить складно. Було б приміщення чи, можливо, якесь фінансування, ми б змогли більшій кількості тварин допомагати!

 

  • Як мають організовуватись люди і що конкретно робити, аби зменшити кількість безпритульних тварин на вулицях міста?
  • – Н.Ч.: Величезне прохання до людей – СТЕРИЛІЗУЙТЕ своїх тварин, не плодіть безхатьків, це жорстоко!
  • – Т.Р.: Треба найперше контролювати своїх домашніх улюбленців, адже самовигул має велике значення у збільшенні безпритульних собак та котів. Великим недоліком є неосвіченість, низька інформованість мешканців про стерилізацію домашніх тварин Нам всім варто бути добрішими – не боятися брати собак чи котів на перетримку, не викидувати тварин! Німина все стерпить, а совість?
  • – Н.Г.: Люди повинні стерилізувати своїх тварин! Тому, що кішка народжує 4-5 разів на рік по 3-5 кошенят щоразу, собака 2 рази на рік по 8-12 цуценят. На всіх добрих рук не вистачить! І це буде замкнуте коло… Тому, простерилізувавши свого домашнього улюбленця, людина має певність, що вона не є винуватцем кількості безхатьків на вулиці! А стерилізована тварина нічим не гірша за інших. Це не є шкідливим для здоров’я, а навіть навпаки – хвостатик довше житиме, матиме менший ризик онкологічних захворювань і зникне агресія, яка проявляється під час статевої зрілості, особливо у хлопчиків.
    Також люди, якщо мають у своєму дворі, біля дому вуличних тварин, яких вони підгодовують, можуть звертатись до нас, і ми простерилізуємо, вакцинуємо і якщо є потреба, забезпечимо харчуванням. В міру наших можливостей допоможемо.

        У нас є дуже багато тваринок, які шукають дім! І якщо хтось хоче завести друга, може звертатися за номерами: 0984023392, 0631763849 Наталя; 0680104104 Олена.

 

 

 

PS. Попри всі намагання вирішити проблему безпритульності, є й зворотний бік медалі. На жаль, час від часу все ж доводиться чути про нові випадки непростого співіснування людей та тварин. Навіть якщо тварина не бездомна, не факт, що вона безпечна, адже часто власники домашніх улюбленців вигулюють їх без намордників. Так, днями у соцмережі «Фейсбук» Варто – Галицькі новини повідомили, що «на стадіоні ДЮСШ імені Івана Боберського одинадцятирічного хлопця покусала собака, яку в той час вигулювала власниця. Собака була без намордника. Сьогодні у Дрогобичі існує проблема з відсутністю спеціально облаштованих територій для вигулу тварин. Тому власники чотирилапих уподобали міські парки та стадіони. Облаштовані території для вигулу тварин мали б бути у кожному парку та сквері на території міста, у кожному мікрорайоні для зручності господарів тварин та безпеки інших. Але їх немає».

Тобто проблема має справді широкий спектр питань, які потрібно нагально вирішувати. Це залежить не тільки від влади, а й від нас самих. Велика чи мала кількість тварин-безхатьків на вулицях, вигул домашніх тварин в наморднику чи без – все це є промовистим індикатором нашої моральності та людяності. Починаймо з себе!

Юлія Грицай

Медіа Дрогобиччина, № 16 (46)

 

фото з мережі

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *