НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА. РЕАЛІЇ

У минулому році Верховна Рада проголосувала за реформу української освіти.

Цьогоріч Центр економічної стратегії проводив аналіз зацікавлення українців реформами. Згідно з опитуваннями, обізнаність та підтримка освітньої реформи є найбільшою – 36%.  А найпривабливішим елементом реформи – педагогіка партнерства.
Що передбачає освітня реформа? Якою повинна бути Нова Українська Школа (НУШ)? З якими реаліями зустрілись вчителі та учні у вересні?

ЩО ПЕРЕДБАЧАЄ РЕФОРМА?

Першокласники, які пішли до школи у 2018 році, будуть вчитися 12 років. У новому Законі передбачено поділ середньої освіти на три рівні: початкова освіта (тривалістю чотири роки); базова середня освіта (тривалістю п’ять років); профільна середня освіта (тривалістю три роки).
Для старту НУШ міністерство створило новий стандарт освіти. З його введенням повинні змінитися зміст і результати навчання, методики викладання. Новий підхід передбачає партнерство і наставництво у відносинах між учителем і учнями, підтримку дітей, розвиток у них критичного мислення, самоповаги і впевненості в собі. Передбачається орієнтувати навчання на розвиток умінь, вікових особливостей дитини, формування компетенцій, необхідних для вирішення життєвих проблем, сприяння розвитку талантів кожної дитини.
На перенавчання вчителів з бюджету було виділено 386,6 млн. грн.. Це 17,6 тис. грн. на підготовку одного вчителя. Сертифікація навчання – обов’язкова умова для підвищення заробітної плати вчителів. До кінця року вона має зрости на 25% і становити не менше 6800 грн. Заробітна плата директорів зросте вдвічі.
Втілити новий стандарт освіти нововивчений вчитель повноцінно зможе лише у новому навчальному середовищі. На 2018 рік уряд виділив 1 млрд. гривень на забезпечення учнів молодших класів навчальними засобами і мобільними меблями. Інвестиції в молодшу школу йтимуть як з державного бюджету (53%), так і з місцевих (47%).

ДЕ ЕКОНОМІЯ, ТА НА ЩО СЛІД ЗВЕРНУТИ УВАГУ БАТЬКАМ?

Очевидно, що основною метою усіх реформ у країні є оптимізація коштів. Оскільки в Україні більшість шкіл – сільські, а більшість учнів – міські, постає питання: вигідніше запустити шкільний автобус чи утримувати величезне приміщення задля кількох десятків учнів. А оскільки оплата комунальних послуг лежить на плечах органів місцевого самоврядування, то питання доцільності утримання сільських шкіл має вирішувати громада.
«Відкритість, звітність, прозорість – три першочергові принципи, які повинні діяти в школах», – вважає Світлана Олексюк, директор однієї з перших приватних шкіл в Києві. Одним з перших її нововведень були скляні двері. Наша розмова з п. Світланою стала можлива завдяки проекту Українського кризового медіа-центру «Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні «Взаємодія!». Серед її порад щодо економії: послуга винайму бухгалтерії, що не лише зекономить кошти, а й зменшить шанси на існування «чорної бухгалтерії»; відміна посади класного керівника; залучення підприємств ресторанного господарства до харчування дітей (Закон України «Про харчування у загальноосвітніх навчальних закладах»). А, можливо, у ваших школах є окрема ставка «дзвонаря» чи «мертві душі»?
Взагалі, персональна відповідальність – запорука успішного введення реформи в навчання. Батьки повинні входити в конкурсні комісії з обрання керівників шкіл та громадські бюджетні ради. Контролювати витрати: від парт та індивідуальних шаф – до дидактичних матеріалів.

БОРИСЛАВ: ЩО ЗАКУПИЛИ, ЩО ЩЕ НІ?

У Бориславі цьогоріч – 480 першокласників на 17 перших класів. Для створення нового навчального середовища місту було виділено субвенцію з державного бюджету у розмірі 770 814 грн. Із місцевого бюджету на закупівлю обладнання пішло 387 695 грн. Співвідношення не зовсім 53% до 47%, але, що маємо – те маємо.
«На ці кошти було придбано комп’ютерне і мультимедійне обладнання: багатофункціональні пристрої (205 444 грн.), меблі (628 105 грн.), замовлено наочно-дидактичний матеріал (318 547 грн.). Також 17 перших класів закладів загальної середньої освіти були під’єднані до мережі Інтернет, а для розвитку в учнів критичного мислення, пам’яті, уяви, творчості кожен учень першого класу отримає набір ЛЕГО», – повідомляє офіційна сторінка Бориславської міської ради.
Проте індивідуальні парти користувачі інтернету змогли побачити лише на фото. «Меблі замовлені, і будуть завезені до кінця вересня 2018», – запевняє начальник відділу освіту Елла Качмарчик. Замовлені вони були у стрийської фірми ТзДВ «Стрий Авто», що спеціалізується на «технічному обслуговуванні та ремонті автотранспортних засобів». В договорі зазначено, що крайній термін поставки товарів – 20 листопада. Тендер було оголошено 21 серпня. Можливо, в цьому причина затримки поставки парт? Але 21 серпня – не перше оголошення в системі Prozorro про наміри закупити нові меблі. Попередні пропозиції були 16 липня, 15 та 25 червня. В усіх трьох випадках причина відміни торгів – подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій.
«З мультимедійного обладнання кожна школа отримала на вибір на перші класи по одному ламінатору та по одному багатофункційному пристрою (принтер, сканер і ксерокс)», – каже Качмарчик Е. – Із дидактичного матеріалу (ФОП «Булик Л.М.», м. Борислав) дали частину замовленого: математичні набори, глобуси, пісочні годинники, лупи, частину роздаткового і лічильного матеріалу». А саме на один клас: глобус, 3 пісочні годинники, годинниковий циферблат (демонстраційний), один набір цифр-віяло, дві лупи, рулетка будівельна, настільна гра для дітей від 3 до 7 років, пластмасові фрукти, великі прямокутні ЛЕГО (по 6 шт. на кожну дитину). Якщо 318 547 грн. поділити на 17 класів – отримаємо майже 19 тис. грн. Підрахована нами сума наявного дидактичного матеріалу – близько 2 – 2,5 тис. грн. (згідно з цінами в інтернет-магазинах).
Мами семирічних діток дивуються такому вибору: «Моя дитина давно перестала бавитись такими ЛЕГО. Лежить вдома цілий мішок». Дивуються і вчителі: «Я думала, що потрібних для навчання предметів буде більше… Нас ніхто не питав, які дидактичні матеріали потрібні. Годинник, на приклад, для навчання, в мене є свій. А що робити з 6 ЛЕГО цеглинками – взагалі не уявляю».
Методист з питань початкової освіти в Бориславі п. Ярослава Йосипівна каже, що частина дидактичного матеріалу ще буде закуплена. Але якщо дидактичні матеріали ще можна докупити, то з площею та старими ремонтами класів нічого не зробиш: малі класи не пристосовані для розміщення усіх необхідних зон. Кожен вчитель створює неформальну зону для гри та відпочинку як може: батьки приносять килимки і подушки, шафи з дому; за можливості освоюють коридори.
“На порядку денному – під’єднання до інтернету”, – каже п. Ярослава. До цього відділ освіти БМР зобов’язав директорів шкіл. Також вона вважає, що старт для НУШ в Бориславі є непоганий. Адже за 27 років матеріальна база шкіл ще жодного разу не поновлювалася.

ТРУСКАВЕЦЬ БЕЗ НОВИХ ПАРТ ТА ПІДРУЧНИКІВ

Без підручників та нових парт зустріли трускавецькі першокласники новий навчальний рік. Як прокоментував ситуацію керівник міського відділу освіти Орест Лобик, трускавецьким школярам доведеться місяць часу чекати на підручники для навчання. За словами пана Лобика, така ситуація склалася по всій Україні.
“Міністерство освіти не провело вчасно закупівлі, тому підручники для перших класів надійдуть орієнтовно в жовтні. На цей процес ми ніяк не можемо вплинути. На сайті Міністерства розмістять покрокову інструкцію для вчителів, відповідно до якої педагоги будуть працювати та проводити уроки. Перший місяць навчання для школярів буде ознайомлювальним, тому сподіватимемось, що відсутність підручників у вересні не вплине на успішність учнів та якість навчального процесу”, – резюмував Орест Лобик.
Що стосується забезпечення трьох шкіл міста дидактичними матеріалами та новими шкільними меблями, як цього вимагає Нова Українська Школа, тут теж не все гладко. Із зробленого у Трускавці: мультимедійна техніка закуплена, дидактичні матеріали школи отримали, педагоги пройшли підвищення кваліфікації. Проблема є із забезпеченням новими меблями Нової Української Школи, тобто учнів початкових класів. Вимогу щодо оновлення сучасними меблями та комп’ютерним обладнанням початкової школи цьогоріч поставило перед всіма навчальними закладами України Міністерство освіти та науки для створення нового освітнього середовища. За сучасною концепцією НУШ, парти і стільці мають бути модульними, тобто такими, щоб навіть дитина могла їх легко переставляти. Адже робота в класі тепер не передбачає постійного сидіння в три ряди обличчям до дошки. Місцевим органам самоврядування по всій Україні для оновлення інтер’єру початкових класів з державного бюджету на засадах співфінансування були скеровані субвенційні кошти. Трускавець отримав від держави для реалізації стандартів початкової школи 370 тис грн., з міського бюджету було дофінансовано ще 185 тис грн. Однак, за словами керівника відділу освіти курортного міста пана Лобика, відповідні тендери на закупівлю шкільних меблів вони провели, проте підприємства-переможці не можуть вчасно виконати замовлення. Тож вийшло, що свято знань трускавецькі першокласники таки зустріли за старими партами та без підручників. Очікують, що нові парти три школи міста отримають уже в жовтні-листопаді.

ДРОГОБИЧ: ШКОЛА – НОВА, ПРОБЛЕМИ – СТАРІ

Нова школа – це і нові підходи, і нова обстановка.
І якщо з підходами у Дрогобичі проблем, напевно, не буде, то з обстановкою наразі далеко не все так, як мало би виглядати станом на перше вересня.
Поза тим керівник дрогобицької освіти запевнив: «Дрогобич готовий до старту Нової української школи. Ще у минулому році наших три перших класи вчилися на цією програмою. А вже цьогоріч ми провели курси-навчання для вчителів, які набирають перші класи, директорів шкіл міста, а потім району».
Тобто знання, вміння, розуміння є, а чого нема – те напрацюється.
А ось щодо «обстановки» – не встигли. Не встигли у Дрогобичі, та й у багатьох містах і селах по країні теж не впоралися вчасно.
На закупівлю для дрогобицьких шкіл дидактичних матеріалів, меблів для учнів (одномісні, антисколіозні, регульовані за висотою парти і крісла) та комп’ютерне обладнання (нове робоче місце вчителя) з державного бюджету виділено 1 млн 704 тис грн. та майже 750 тис. грн співфінансовано з місцевого бюджету (згідно з Постановою КМУ)
Як розповів керівник відділу освіти Петро Сушко, із закупівлями дійсно є проблеми. Пощастило, з його слів, лише із закупівлею дидактичного обладнання: станом на нині 60% з необхідного вже завезено.
На це обладнання, зазначимо, було витрачено майже 867 тис грн. Запам’ятайте цю суму.
Щодо меблів для учнів (парти і крісла). Їх нема. Будуть аж з жовтня. Чому так? Дрогобич оголосив тендер на закупівлю одним із перших – наприкінці травня цього року. Але торги було відмінено.
Було оголошено другий тендер, на початку серпня визначено переможця. Ним стало вінницьке ТОВ «Мірос груп» з пропозицією 1 млн 263 тис. грн. Має бути закуплено 1 185 шкільких комплектів (парта+крісло) вартістю 978 грн за кожен. «Запропонована ними ціна – одна з найнижчих цін у регіоні. За рахунок зекономлених коштів ми також зможемо в кожен перший клас закупити по аудиторній дошці», – каже Петро Сушко. Вартість аудиторних дошок входить в суму 1 млн 263 тис. грн. Згідно з договором, окрім понад тисячі крісел та парт, «Мірос-груп» має поставити Дрогобичу 42 аудиторні дошки, ціною 2 481 грн кожна
Разом з тим, зі слів посадовця, оскільки потужності виробників не в стані забезпечити потребу в короткі строки, нові парти і крісла будуть аж з жовтня.
Ну і комп’ютерне обладнання – те, яке має бути на новому робочому місці вчителя. Його теж нема. Буде ще в вересні – якщо область швидше переадресує кошти. Якщо ж ні – то теж десь з жовтня.
В сухому залишку: дзвоник три тижні як продзвенів, «Нова українська школа» стартувала, але. В першачків ні нових крісел, ні нових парт; вчителі – без нових робочих місць, а закуплене дидактичне обладнання іноді виглядає дуже дивно.
Вашій увазі огляд елементів дидакційного обладнання. Пригадуєте цифру, яку ми просили запам’ятати? Оту, що понад 860 тис. грн. Це ціна обладнання, яке внаслідок перемоги у торгах постачає Дрогобичу ФОП Панасюк С.Г. з Луцька.
Що переможець запропонував за ті гроші – у деяких фото
Перше фото – «прайс» (специфікація) в розрізі за одиницю і загалом по місту (ціни по країні здебільшого схожі), всі наступні – як виглядає те, що коштує майже мільйон.

Юлія Гасій, Наталя Зелена, Марія Кульчицька

Медіа Дрогобиччина, № 14 (44)

 

Tags:

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *