Новий стадіон – надія на спортивне майбутнє Борислава

В День Конституції України у Бориславі відбулось відкриття оновленого спортивно-оздоровчого комплексу КП «СОК «Нафтовик» (м. Борислав, вул. Коновальця, 6). Йдеться про новий спортивний майданчик із штучним покриттям для занять з волейболу, баскетболу, великого тенісу, гандболу.

Ціна нового майданчика – 2 млн. 506 тис. грн. Кошти на відновлення були залучені з міського (406,777 грн.), обласного (500 тис. грн..) бюджетів та ДФРР (1 млн. 600 тис. грн.). Переможцем торгів на Рrozorro стало Львівське ТзОВ «ЕЛІТ СПОРТ ГРУП».

У 2016 році вже проводилась реконструкція стадіону ціною у 995 тис. 293 грн.. З них 500 тис. – субвенція з обласного бюджету. Решта – кошти міста. Роботи виконувало ПП «Міком-сервіс». Воно ж виступило підрядником у ТзОВ «ЕЛІТ СПОРТ ГРУП», виконуючи практично усі роботи, окрім штучного покриття. І саме воно розробляло проектно-кошторисну документацію, на основі якої Управління культури, молоді, фізичної культури та спорту створювало заявку на мікропроект.

 

З чого все почалось…

Стадіон має майже вікову історію свого існування. Його побудували у 1935 році. Він був власністю поляків. Взимку його заливали водою і влаштовували каток. Розвивався стадіон і за часів Радянського Союзу. Завдяки своєму вдалому розташуванню в місті стадіон був улюбленим місцем проведення часу молоді. Діяли два басейни, в яких можна було купатись навіть взимку – вода обігрівалась газовою котельнею. Також – сауна. У 1987 році тут навіть почали будувати готель і роздягальні. Однак у зв’язку з розпадом Союзу і браком коштів, будівництво було зупинене. З часом бігові доріжки почали проростати травою, дах готелю прогнив, вода вже почала руйнувати приміщення зсередини, сітки тенісного корту покрали, трибуни, басейни втратили презентабельний вигляд. Поки стадіон «Нафтовик» належав ПрАТ «Укрнафта» належний його стан ще так-сяк підтримувався.

Але вже кілька років, як стадіон є власністю міста – КП «СОК Нафтовик». Фінансування спорткомплексу та самих спортсменів майже не відбувалось. Спорт у місті почав занепадати.

 

Якщо керує віддана справі людина…

У 2000 р. директором стадіону став Василь Криворучишак. Спершу власними силами та коштами він почав доводити до пуття господарку КП. Згодом до відродження спорту почало долучатись місто. Зокрема, у 2014 році було відремонтовано дах готелю. На це місто витратило 175 тис. грн.. Далі – відновлення футбольного поля та будівництво мультифункційного стадіону. Цього року Управління культури, молоді, фізичної культури та спорту Бориславської міської ради перемогло в мікропроекті щодо заміни всіх вікон і дверей в готелі спортивного комплексу. Готель зможе приймати до 100 спортсменів. Має спорткомплекс і спонсорів, що допомагають із закупівлею форми спортсменам, інвентарю, поїздок за кордон.

 

На цьому покращення спорткомплексу не завершаться. Наступного року директор збирається подавати проект на дренаж, поливну систему футбольного поля, відновлення бігової доріжки, легкоатлетичної секції, стрільби з лука. Далі – басейн, стрільбище. Пан Василь переконаний, що Борислав може стати спортивним обласним центром. Адже його перевага – велика площа у 10 га, якою навіть Львів не може похизуватись.

 

Штат КП становить 5 осіб разом із директором. Тож йому доводиться виконувати і господарські роботи. Паралельно п. Василь є тренером дитячої футбольної команди «Юність» (74 учні). Веде записи матчів. Сторінку на Фейсбук. Мріє повернутись виключно до тренерства. Адже визнає, зараз футбол в місті стоїть не на найкращому рівні як порівняти з іншими містами та попередніми роками. Багато спортсменів виїжджають або за кордон, або далі по кар’єрній сходинці спорту. І не дивно. На ті 10%, які дає місто на гонорари футболістам хороших спортсменів не втримаєш.

 

Та все ж, п. Василь сповнений оптимізму. Вірить, що йому все ж вдастся втілити задумане в життя. Поступово. І вже за 20 років спорткомплекс буде повністю укомплектований та вийде на самоокупність. А, розвиваючи дитячий спорт, він вийде на гідну конкуренцію. Інакше бути не може. Адже на кону здоров’я нації.

 

Юлія Гасій

Медіа Дрогобиччина, № 12 (42)

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *