Інклюзивно-ресурсні центри з’являться у Дрогобичі та Бориславі

Навколо нас живе близько 10% дітей з особливими потребами. Довгий час вони не отримували жодної освіти. Ще 12 липня 2017 року Уряд ухвалив рішення щодо створення Інклюзивно-ресурсних центрів та затвердив Положення про їх діяльність. Найближчим часом вони будуть створені в Бориславі та Дрогобичі.

Що це за ресурсні центри, і чим ще вони займатимуться?

Це установи, в які зможуть звернутись батьки дітей віком від 2 до 18 років для здійснення комплексної оцінки дитини, визначення її особливих освітніх потреб та розробки індивідуальної програми розвитку (із зазначенням усіх рекомендацій щодо особливостей навчання) та отримання корекційних та реабілітаційних послуг.

Фахівці центрів співпрацюватимуть із закладами освіти, допомагаючи в організації інклюзивного навчання, облаштуванні освітнього середовища. Саме ресурсні центри надаватимуть рекомендації школі щодо особливих освітніх потреб учня, корегуватимуть його індивідуальні програми розвитку протягом періоду навчання та проводитимуть корекційні заняття.

Згідно з прикінцевими положеннями закону “Про освіту”, такі центри мають створити до 1 вересня 2018 року в кожному регіоні.

Хто входить до кола осіб з особливими освітніми потребами?

Закон України “Про освіту” визначив поняття особи з особливими освітніми потребами. Це “особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту”.

Тобто до категорії таких осіб можуть підпадати не тільки учні з інвалідністю, а й внутрішньо переміщені особи; діти-біженці та діти, які потребують додаткового та тимчасового захисту; особи, які здобувають спеціалізовану освіту та/або можуть прискорено опанувати зміст навчальних предметів; учні з особливими мовними освітніми потребами (наприклад, ті, які здобувають загальну середню освіту мовами, що не належать до слов’янської групи мов) тощо.

Що потрібно, щоб у школі відкрили інклюзивний клас?

Для відкриття інклюзивного класу батькам треба звернутись із відповідною заявою до директора школи, який повинен погодити відкриття такого класу з місцевим районним управлінням освіти та видати відповідний наказ.

Якщо це школа, яка ще не має досвіду інклюзивного навчання, краще прийти туди заздалегідь – ще до оголошення набору в перший клас. Це потрібно для того, щоб адміністрація та вчителі знали, що наступного навчального року їм потрібно буде прийняти учня з особливими освітніми потребами та встигнути підготуватись, аби зробити навчання дитини в школі комфортнішим.

Коли йдеться про створення інклюзивного освітнього середовища, не мається на увазі суто відкриття інклюзивних класів або забезпечення архітектурної доступності. А ще підвищення компетентності педагогічних працівників та руйнування суспільних стереотипів щодо освіти таких дітей. Кожна школа за своєю філософією має бути інклюзивною, готовою у будь-який час прийняти кожну дитину, прагнучи створити максимально сприятливе середовище для розвитку її потенціалу.

Скільки дітей може навчатись в інклюзивному класі?

Згідно з “Порядком організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах” учнів “із числа дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, затримкою психічного розвитку, зниженим зором чи слухом, легкими інтелектуальними порушеннями тощо” може бути не більше трьох. Учнів “із числа дітей сліпих, глухих, з тяжкими порушеннями мовлення, у тому числі з дислексією, розладами спектра аутизму, іншими складними порушеннями розвитку (порушеннями слуху, зору, опорно-рухового апарату в поєднанні з інтелектуальними порушеннями чи затримкою психічного розвитку) або тих, що пересуваються на візках”– не більше двох.

За цих обставин в інклюзивному класі працюють один учитель та один асистент учителя. Заробітна платня асистента вчителя виплачується з освітньої субвенції, оскільки він є педагогічним працівником.

Якщо батьки не хочуть, щоб дитина навчалася в школі?

На сьогодні в структурі загальної середньої освіти є кілька варіантів того, як діти з особливими освітніми потребами можуть здобувати загальну середню освіту. Це загальноосвітні школи з інклюзивними та спеціальними класами, спеціальні школи, навчально-реабілітаційні центри.

Вибір форми навчання має бути виваженим та враховувати насамперед інтереси дитини. Для цього батькам потрібно дослухатись до рекомендацій лікарів, освітян та соціальних працівників. Якщо спеціалісти на заперечують можливість навчання в школі (а тим паче – якщо радять), краще надати дитині таку можливість. Адже їй потрібно вчитись жити у суспільстві.

Юлія Гасій

Медіа Дрогобиччина №8 (38) від 27 квітня – 10 травня

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *