Меденичі: селище, яке надихає

Це селище міського типу не обділене дарами природи та перевагами розміщення. Але й у цієї медалі є дві сторони, і не можна сказати, що у Меденич немає проблем. Та справді надихає, наскільки злагоджено, цивілізовано і сучасно там ці проблеми вирішують. Чесно скажу, «розвідку» на місці я не робила – в Меденичах буваю лише проїздом по дорозі до Львова і назад, але на розмову про проблеми та перемоги селища погодився селищний голова Меденич Володимир Шулак. Сподіваюсь, це інтерв’ю стане для когось зарядом оптимізму і наснаги після затяжної зими, прикладом ефективного подолання труднощів і спонуканням до дії.

– Пане Володимире,  найперше про ОТГ. Меденицьке ОТГ – єдине сільське ОТГ, навколо якого немає суперечок. Це об’єднання бачать і в районі, і в облдержадміністрації. Єдине «але» – об’єднуватися не хочуть сусідні села, найближча Летня… Як думаєте вирішувати цю проблему?

– Спокійно і цивілізовано. Розмовами і роз’ясненнями. Так, я розумію, що люди бояться змін, але цей процес не зупинити. І, на мою думку, держава дала занадто багато волі та часу на створення ОТГ. Треба було від початку цей процес фінансово стимулювати – визначити терміни, поступово зменшувати фінансування сіл із заохоченням заробляти та об’єднуватися у більші ефективні громади. Люди бояться, що десь закриють об’єкти соціальної інфраструктури, що кошти з центру громади зовсім не надходитимуть до них. Та будьмо чесними і реалістами, є такі заклади, по яких треба ухвалити принципове рішення і закрити, бо не може бути в школі 15 вчителів на 9 дітей… Навіть у нас школа розрахована на 1200 дітей, а наповненість на сьогодні становить 450 учнів.

Я сам зустрічаюся з сільськими головами і громадами та кажу їм про це. Пояснюю, що лише об’єднавшись ми зможемо системно вирішувати стратегічні питання. А тепер я ще й запросив експертів – спеціалістів зі Львова, які доступно та незаангажовано розповідатимуть людям переваги створення ОТГ.

– Бути центром ОТГ – нелегка ноша. Щоб взяти на себе відповідальність за інших, треба самому бути сильним та максимально «закрити» свої проблеми. Якими здобутками можуть похвалитися Меденичі за останній час?

– Ми вже майже закінчили розчистку річки Летнянки, і селище перестало затоплювати. У 2017 році Меденичі подавали відповідний запит у державну екологічну інспекцію у Львівській області. На ці роботи вдалося залучити 200 тисяч гривень з обласного бюджету, ще близько 100 тисяч зібрала громада та підприємці селища.

Освітлено сучасними енергозберігаючими лампами більшість вулиць селища (в Меденичах 39 вулиць). Встановлено лічильники день-ніч. Цьогоріч плануємо повністю завершити освітлення – на 2018 рік в бюджеті заклали 100 тисяч гривень на проведення світла у найменших провулках.

Ще у минулому році тут відкрили пожежну службу, яка обслуговує сім сіл – Меденичі, Довге, Опарі, Летня, Ріпчичі, Корисниця, Рівне.

– Невже в Меденичах все так добре і зовсім немає проблем?

– Проблеми, звичайно, є. Але ми їх вирішуємо. Стукаємо і просимо допомоги в району, в облдержадміністрації. Нині, наприклад, людям по селі незручно ходити – тут немає тротуарів! Нам обіцяли, що їх цього року зробить служба автомобільних доріг, коли будуть робити дорогу на Пісочну.

Якщо дорога обласного значення, якою їдуть автобуси на Львів, в хорошому стані, то мережа комунальних доріг селища протяжністю 28 км потребує ремонту. І тут все впирається в кошти. На капітальний ремонт селищних доріг коштів у нашому бюджеті не вистачає. Та ми щороку стараємося зробити відрізок дороги. У цьому році заклали на це 600 тисяч гривень.

– Які плани з розвитку інфраструктури селища маєте на цей рік?

– У це важко повірити, але в Меденичах, куди приїжджають люди зі всієї області за джерельною водою, півселища не має питної води. Криниці у людей з однієї сторони сухі. Така структура ландшафту. Тож тепер розробляємо проектно-кошторисну документацію на забезпечення питною водою цілого селища.

Разом з цим працюємо над проектом каналізування та водовідведення в селищі. Три гектари виділили під очисні споруди.

Подали в область п’ять мікропроектів – заміна вікон та дверей в дитячому садочку, ремонт туалетів у школі, комп’ютери для двох бібліотек. Розробили також проектно-кошторисну документацію на встановлення камер відеоспостереження в селищі. Бо, чесно скажу, несвідомі ще у нас люди. Лавки, наприклад, поки не можу поставити – ламають. А коли будуть камери, спробуй-но зламай лавку, вирви ялинку – закупиш нових на півсела!

Сподіваюсь, вдасться ще цього року парк в селищі зробити своїми коштами.

Думаю, спільно з райдержадміністрацією доробимо дровітню біля школи.

У планах також в центрі селища і біля пошти поставити два світлофори. Подав відповідний запит, погоджусь навіть на співфінансування.

– Дуже Вам дякую за такий оптимістичний настрій і конструктив! Успіхів у реалізації задуманого!

Іра ЦИГАН

Медіа Дрогобиччина №7 (37) від 13 – 27 квітня

 

 

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *