Європа вимагає чистого довкілля

«Є дві новини: погана і дуже погана. Погана – ми всі помремо. Дуже погана – ми будемо вмирати в муках» – «Межі зростання», 1972 р.

Дбати про екологію – світовий тренд. Україна – не в тренді

Світова спільнота вже давно усвідомила масштаби негативних наслідків впливу діяльності суспільства на довкілля. Це  призвело до необхідності розпочати складний процес формування нової світоглядної парадигми сталого розвитку. Вона полягає у збалансованості економічного, соціального та екологічного розвитку. Для її забезпечення, насамперед, необхідне усвідомлення представниками усіх верств населення небезпеки екологічної кризи та її наслідків для життя людини та інших живих організмів, формування такого суспільства, яке не руйнуватиме середовище свого існування.

Усі розвинені країни переглядають свої стратегії розвитку з огляду включення екологічної складової. На жаль, Україна до списку таких країн в цьому питанні не входить. Тому розробленням стратегії сталого розвитку в Україні та областях займається ГО “Всеукраїнська екологічна ліга”. Львівська область – не виняток. Екологічна складова в стратегії її розвитку – відсутня.

На круглому столі розробили Резолюцію

На початку березня цього року у Львівській обласній раді відбулося засідання круглого столу «Екологічні проблеми Львівської області та шляхи їх розв’язання на засадах збалансованого (сталого) розвитку» за участі Всеукраїнської екологічної ліги. Актуальні питання екологічної сфери об’єднали представників органів місцевого самоврядування, громадськості, виконавчої влади та науковців. Тільки представників бізнесу на засіданні бракувало. «Стратегія розвитку Львівської області не містить екологічної складової. Вона розчинилась в туризмі, якості життя, розвитку сільських територій та іншому. Читаєш стратегію – і ніби в нас з довкіллям все добре, тільки десь щось треба виправити. Ніби немає вирубування лісів, немає проблеми гудронів, побутових відходів, Грибовицького сміттєзвалища, забруднення повітря. Але ж насправді є величезний блок проблем, які давно потребують свого розв’язання. І затягування вирішення цих питань може призвести до невідворотних змін не тільки природного середовища і його компонентів, а й змін, які впливають на життя і здоров’я людей. До неминучих змін клімату. Тому до вирішення екологічних проблем треба підходити радикальним шляхом. Іншого шляху в людства немає. Ми вже йдемо в прірву. Збалансований розвиток вимагає розподілу на три частини: екологічну, економічну і соціальну. Економіка не може здійснюватись за рахунок здоров’я людей і природних ресурсів», – вважає голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Валентинівна Тимочко.

До слова, із 25 областей України лише 8 мають окрему екологічну стратегічну ціль. А не буде такої цілі – не буде коштів на охорону довкілля, що відображено в бюджеті. Адже законом України забороняється витрачати кошти на незаплановані дії. Тільки документально окреслена ціль може бути переведена в площину практичної реалізації.

Засідання завершилось внесенням правок до Резолюції круглого столу. Усі пункти Резолюції Всеукраїнська екологічна ліга буде направляти до вищих органів влади у Львові та Києві.

 

Вирішення екологічних проблем має здійснюватись з тих грошей, які збираються від забруднювачів

Європейський принцип – забруднювач платить адекватну ціну. Настільки адекватну, щоб можна було відновити заподіяну довкіллю шкоду. Якою є ситуація з екологічним податком в Україні?

В 2015 році за ініціативи Всеукраїнської екологічної ліги уряду був поданий законопроект про збільшення відсотку екологічного податку на регіональному рівні. 20% податку йшло в державний бюджет, 80% – у місцевий. Це були кошти цільового природоохоронного спрямування. В грудні минулого року уряд забрав 30% податку в загальний фонд державного бюджету, який не має жодного стосунку до покращення стану навколишнього середовища. А які заходи без бюджету? Тому Тетяна Тимочко закликає до створення руху, який мав би повернути ці гроші на місцевий рівень.

Інше завдання – збільшити в рази екологічний податок. Для прикладу, в портах світу за 1 л нафтопродуктів, які потрапляють в морське середовище, кораблі платять 15 тис. доларів. У нас в Керченській протоці усі баластні води без жодних проблем та оплати скидаються в портах кораблями без перевірки і контролю – Міністерство екології та природних ресурсів України дозволило. Україна – єдина країна в світі, в якій виробники тароупаковок не платять жодної копійки за її переробку. Мільярди гривень не платять! Власник труби, яка викидає в атмосферу забруднення, заплатив мінімальний екологічний податок, а люди, які живуть біля труби, несуть свої гроші в лікарні і часто не мають нічого з цього мізерного податку! Бо він йде в місто, де зареєстрований власник труби. Тож головним завданням тут є порахувати збитки в грошах і перенести їх на забруднювачів.

 

Органам державного контролю «зв’язали руки»

Про це на засіданні розповів начальник Державної екологічної інспекції у Львівській області Микола Маланич. З початку цього року вступив в дію мораторій на проведення органами контролю перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства. Відповідно до мораторію, планові перевірки заборонені, а позапланові можливі тільки за наявності вичерпних підстав.

«У Франції 8 тис. інспекторів здійснює 40 тис. перевірок за рік. І бізнес там процвітає. Натомість в Україні навіть тисячі інспекторів немає, а псевдоактивісти кричать про ущемлення бізнесу. Крім того, у випадку відкриття провадження проти порушника держава часто навіть коштів на суд не має. Тому не варто сподіватись на перевірки державних інспекторів, поки у них зв’язані руки. За умови, коли уряд свідомо нищить держекоінспекцію, основну роль у збереженні довкілля мають відіграти активісти та органи місцевого самоврядування. А з бізнесом треба говорити виключно в рамках закону, – вважає п. Тимочко. – Яскравий успішний приклад, який кілька разів відбувався в Україні – листи в Європейський банк з проханням не надавати кредит компанії через порушення нею екологічних норм».

 

Громада має інструмент

Є хороша, важлива новина. У збереженні довкілля громада має інструмент. 18 грудня 2017 року був введений в дію Закон України “Про оцінку впливу на довкілля», який впроваджує нову європейську модель процедури оцінки впливу на довкілля (ОВД) замість екологічної експертизи, передбаченої попереднім Законом «Про екологічну експертизу». Процедура ОВД спрямована на попередження та запобігання шкоді довкіллю, забезпечення його екологічної безпеки та охорони, раціонального використання і відтворення природних ресурсів.

Особливо варті уваги 4 стаття Закону «Гласність оцінки впливу на довкілля» та 7 стаття Закону «Громадські слухання». Згідно з ними, громада має бути заздалегідь повідомлена про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, її результати та брати участь в обговореннях.

 

Де брати гроші?

Гроші – є. У державному фонді регіонального розвитку за минулий рік із 4 млрд грн. було використано лише 2,8 млрд. І Львівська область займає далеко не перше місце у використанні коштів фонду. При цьому, каже п. Тетяна, тільки у Львівській області на кожному кроці можна почути мантру «грантові кошти з-за кордону». Тому вона радить шукати кошти в себе та контролювати місцевий бюджет.

«Польща вже пройшла етап плідного використання грантів на усунення тих чи інших екологічних проблем. Коли поляки зрозуміли, що по закінченні дії гранту вони не можуть утримувати в експлуатації устаткування – вони почали думати над запобіганням проблеми, а не усуненням її наслідків».

 

Треба діяти на упередження

Ретельне планування та дії на упередження – таким був лейтмотив засідання. Це стосується кожного проблемного питання, піднятого за круглим столом. Не боротись з наслідками повеней чи засухи, витрачаючи щораз державні кошти, а усувати причину: надати «вільну течію річкам» (гасло американців, які знімають дамби з річок), затримувати воду в штучно створених водоймах природного типу, припинити масову вирубку лісів, встановлювати очисні споруди. Щоб не виснажувати ґрунти, які вже втрачають свою водо-регулювальну функцію, контролювати використання добрив та припинити масовий експорт продуктів за кордон. Тільки в минулому році він становив 2/3 всього врожаю. Сюди ж відносяться згадувані вище збільшення податку на забруднення та контроль громади.

Необхідними мають бути зміни на законодавчому рівні. Саме Міністерство екології та природних ресурсів України п. Тетяна ще два роки тому пропонувала перейменувати в Міністерство екологічної політики і збалансованого розвитку. Задля усунення корупції та зловживань ліси, землі, корисні копалини від державних підприємств мають бути передані Національним акціонерним компаніям. Контроль повинен здійснювати єдиний орган – Державна природоохоронна інспекція (а не екологічна, як тепер). Збереженню довкілля сприятиме і розширення та створення нових природоохоронних територій, заповідників. А також нових державних агентств, таких як агентство поводження з відходами, адаптації до змін клімату. Для того, щоб Україна не відставала від європейських країн в екологічному розвитку, потрібним є створення централізованої наукової лабораторії та кращого фінансування науковців. Загалом створення тісних зв’язків в площині науки, влади і бізнесу. В індивідуальному плані – активна громадянська позиція кожного.

 

Юлія Гасій

Медіа Дрогобиччина №5 (35) від 16 березня

 

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *