Броницьке сміттєзвалище: хто винен і що робити?

Дрогобич потопає у смітті. Можливо, на час друку цієї статті, ситуація буде вирішена, але чи це гарантуватиме “сміттєву” безпеку Дрогобичу в майбутньому?!

Треба погодитися з думкою, що Дрогобич залежний від Брониці – у нас є сміття, у них – сміттєзвалище.

Правдивою є думка про те, що сміттєзвалище у Брониці вичерпало свій ресурс ще у 2008 році і навести лад з цією купою відходів броничанам буде край важко. Отож треба шукати союзників і спільно вирішувати ще поки контрольовану ситуацію, яка може перерости в екологічне лихо. Таким союзником може стати лише Дрогобич, тому треба домовлятися.

Та чи готові сторони йти на компроміс?!

Дрогобич

У міській раді кажуть, що блокування сміттєзвалища стало для міста справжньою несподіванкою. Ніхто нікого не попереджав. Просто одного ранку мітингувальники перестали пускати на сміттєзвалище вантажівки з дрогобицьким сміттям. Каталізатором блокади став жалюгідний і непроїзний статус дороги “Дрогобич – Самбір”, а вже згодом викристалізувалася основні причини і вимоги: Ні – сміттєпереробному заводу, Ні – сміттєзвалищу на території Брониці!

У міській раді заперечують висловлювання жителів Брониці про невиконання Дрогобичем зобов’язань, взятих на себе. На прес-конференції щодо “сміттєвої кризи”, яку провів керівник Департаменту міського господарства Роман Москалик, було перелічено те, що місто зробило для Брониці у 2017 році. Ось такі цифри і перелік робіт:

500 тис. грн – кошти, виділені з бюджету Дрогобича на потреби Брониці.

135 тис.грн – вивезення твердих побутових відходів з села Брониця.

5,4 тис. грн – зрізання аварійних дерев.

4,8 тис. грн – послуги автогідропідіймача.

22 тис. грн – демонтаж аварійної будівлі Народного дому.

15 тис. грн – очищення від снігу доріг в селі.

13 тис. грн – подарунки до Дня святого Миколая.

80 тис. грн – заміна вікон у церкві села Брониця.

Безкоштовно надавалася (на день) для святкування Дня с. Брониця сцена та інше обладнання.

З обласного бюджету селу було виділено 500 тис. грн. У Дрогобичі пояснили, що це сталося завдяки проханню міської ради.

У цьому році також планувалося встановити у селі вуличне освітлення на суму 550 тис. грн.

Попри це, всередині лютого на позачерговій сесії Броницької сільської ради депутати ухвалили рішення про закриття сміттєзвалища.

У міській раді Дрогобича переконані, що це рішення та блокування може спричинити екологічну небезпеку не лише для Дрогобича, а й для інших територій Дрогобицького району, які користуються сміттєзвалищем.

На прес-конференції у лютому міський голова Дрогобича Тарас Кучма поділився думками про те, що, мовляв, все це добре організована акція проти Дрогобича, за якою стоять певні люди. Однак жодних імен він не назвав.

“Я вважаю, що це терористичний акт проти дрогобичан”, – підкреслив Тарас Кучма.

Також міський голова повідомив, що побоювання броничан щодо сміттєпереробного заводу у їхньому селі даремні. Вирішення проблеми із заблокованим сміттєзвалищем мер міста бачить тепер у судовому порядку.

Тим часом побутове сміття продовжує нагромаджуватися у Дрогобичі. Частину його вивозять з міста, однак у ДМР не називають, куди саме.

На запитання наших журналістів про те, куди ж вивозять сміття з Дрогобича, Роман Москалик, керівник департаменту міського господарства, який теж був присутній на прес-конференції, відповів: “У нас є певні домовленості і усні, і письмові, але ми не хочемо їх озвучувати щоб не почалися непотрібні обговорення в інших районах”. На думку очільника департаменту, важко спрогнозувати скільки ще триватиме блокування, адже жодного конструктивного діалогу з протестувальниками немає. Вони все беруть “на горло” і ведуть монолог в стилі “суцільна ганьба”.

Усі дрогобичани, чинна чи прийдешня влада мають зрозуміти – допоки у Дрогобичі не буде вирішено питання облаштування власного сміттєзвалища або будівництва сміттєпереробного заводу, місто буде залежним від інших.

Роми

“Та вони тут десятиліттями живуть. Одні їдуть, інші приїздять”, – розповідає місцевий мешканець про поселення ромів на території Брониці, одразу неподалік сміттярки.

“Вони тут як на роботі. Зранку прокидаються, йдуть сортувати сміття. Те, що можна здати – здають. Заробляють гроші. Мають одного старшого, який завжди на місці. А є й головні. Вони тут не часто з‘являються”, – розповідають місцеві.

Збирають здебільшого папір, пластик – все, що можна здати. Місцеві жартома називають їх живими сортувальними станціями.

Поселення ромів налічує сім невеликих хатинок, хоча важко назвати це житлом, скоріше хижі, які більш-менш можуть захистити від вітру, дощу та снігу. Умови проживання на смітнику жахливі, і не зрозуміло як тут можуть мешкати діти, адже роми живуть цілими сім’ями.

З цивілізаційних радощів – старенький генератор, який живить електроенергією ці “маєтки”.

Таке поселення не є чимось унікальним. Схожі можна знайти на всіх українських сміттєзвалищах. Їхні мешканці переважно приїздять із Закарпаття. Ті, що живуть у Брониці, приїхали зі Сваляви.

Вони бідкаються, що через останні події бракує сміття, яке можна сортувати. Без нього нема й заробітків, тому їм доведеться піти звідси. Вони або повернуться додому на Закарпаття, або знайдуть собі іншу сміттярку.

Медіа Дрогобиччина №4 (34) від 02 березня

Олег Дьорка

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *