Складно, але потрібно: створення ОТГ. Дрогобич

Вражаюча цифра – наприкінці 2017 року в Україні вже було сформовано 698 об’єднаних територіальних громад. У 665 ОТГ вже відбулись перші вибори, ще 33 очікують рішення ЦВК щодо призначення виборів. Понад 29% території країни охоплені ОТГ, в яких проживає понад 6 млн українців  – таку інформацію на початку січня 2018 року на своїй сторінці у Фейсбуці розмістив Геннадій Зубко, віце-прем’єр-міністр України.

Рано чи пізно вся територія України буде складатися з ОТГ. Якими вони будуть залежить від людей, адже законодавством дозволено добровільно формувати склад майбутніх об’єднань.

Що таке ОТГ та для чого воно потрібне? Об’єднання територіальних громад є складовою процесу реформування системи місцевого самоврядування в Україні. Головним завданням цієї реформи є забезпечення органів місцевого самоврядування відповідними повноваженнями і ресурсами для самостійного вирішення питань місцевого значення.

5 лютого 2015 року було ухвалено Закон “Про добровільне об’єднання територіальних громад”. В добровільні ОТГ можуть об’єднуватися громади сіл, селищ і міст, що мають спільні межі. Цікаво, що Дрогобич та Стебник не мають спільних меж, і для об’єднання до ОТГ потрібно буде долучати або Модричі, або Болехівці, якщо буде ухвалено рішення, що Стебник входитиме до одного ОТГ з Дрогобичем.

Навіщо об’єднувати громади

“До впровадження адмінреформи в України існувало 11520 територіальних громад, з них 458 міських, 783 селищних та 10279 сільських. При цьому в 92% сільських громад проживало менше 3 тис. мешканців, а майже 11% сільських територіальних громад мали менше, ніж 500 жителів. Трапляються навіть громади, що містять менше 100 осіб”, – інформує портал Espreso.tv. Такий стан справ є економнічно невигідним для країни, адже понад 50% сільських громад – дотаційні, тобто понад 70% витрат їм покриває держава. 483 територіальні громади взагалі на 90% утримувалися за рахунок дотацій. Об’єднання та переформатування таких громад дозволить змінити ситуацію та запровадити нові підходи, які гарантуватимуть поступовий економічний розвиток і реалізацію справжнього місцевого самоврядування.

Добровільне об’єднання. Ключові фігури

Слово “добровільно” передбачає, що повинна бути воля як людей, які проживають на цих територіях, так і місцевої влади. Держава має забезпечити механізми для утворення ОТГ. Ключовими гравцями в процесі творення ОТГ є суб’єкти, які можуть ініціювати процес творення. Отож ініціаторами об’єднання територіальних громад може бути: сільський, селищний або міський голова; депутати сільської, селищної або міської ради (не менше, ніж третина загального складу); члени територіальної громади в межах місцевої ініціативи; органи самоорганізації населення, якщо вони представляють більше, ніж третину членів відповідної територіальної громади. Від позиції цих людей залежатиме, коли буде ОТГ і якою вона буде. Є й інших й шлях – фактично примусове об’єднання.  Про це ми поговоримо згодом.

Тобто ініціювати об’єднання територіальних громад можуть не лише чиновники та депутати, але й місцеві жителі, або органи самоорганізації населення, що представляють інтереси не менше третини членів громади.

Дрогобич

На думку міського голови Дрогобича Тараса Кучми, об’єднання територіальних громад є  двостороннім процесом.

“Дрогобич може хотіти, або не хотіти, але якщо не проявляють ініціативи інші населені пункти, такі як Лішня, Почаєвичі, Раневичі, Болехівці, ми не можемо їм нав’язували і казати – йдіть до нас. Ми проводимо семінари, зустрічі, однак у них є своя думка, і ми повинні її поважати. Тобто від нас це майже не залежить. Я знаю одне – об’єднані територіальні громади будуть створені в найближчий час. Пріоритетним напрямком для Дрогобича, при створенні ОТГ, є питання інфраструктури і можливості надавати якісні послуги в межах всієї майбутньої ОТГ (як швидко приїде швидка допомога, пожежна, чи далеко дітям добратися до школи, чи будуть жити люди у комфортних умовах тощо). Навіщо створювати об’єднані територіальні громади, якщо ми не зможемо надати якісних послуг, а послуги – це є все”, – коментує міський голова. У візії Дрогобича до майбутнього ОТГ мали б увійти такі населені пункти: Болехівці, Почаєвичі, Стебник, Модричі, Раневичі, Лішня, Рихтичі, Ступниця та Брониця. Отож населення ОТГ мало б складати до 300 тис. людей.

   Дрогобицький район

На Дрогобиччині створено районну комісію з питань реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Ця комісія провела вже десять засідань, на яких обговорювалося формування спроможних територіальних громад. Проаналізувавши роботу цієї комісії можна дійти до висновку, що єдиного бачення щодо того, скільки ОТГ буде на Дрогобиччині поки не існує. Зрозуміло, що Дрогобич, Трускавець та Борислав гарантовано будуть центрами ОТГ. А що буде з Підбужем, Східницею, Меденичами?..

Володимир Шутко, голова РДА: “На сьогодні в Україні відбувається процес добровільного утворення ОТГ. Однак на Дрогобиччині добровільно ще не створено жодної громади. Причиною є недостатня активність сільських голів, їхній консерватизм щодо цього питання. Громади також всього не знають, в тому числі й про переваги, які відкриваються перед територіями при утворенні ОТГ”. Володимир Шутко переконаний, що ситуацію вдасться переламати, адже в Україні вже є чимало позитивних прикладів. “Приклади якісної роботи ОТГ в Україні мають стимулювати голів сільських рад добровільно об’єднуватися в територіальні громади. Однак якщо вони цього не зроблять в добровільний спосіб, тоді, мабуть, буде втручатися держава”.

 

   ОТГ для села

Кращої альтернативи поки не існує. Можна виділити декілька переваг, які отримає село: ОТГ матиме реальні повноваження та значні фінансові ресурси; зі створенням ОТГ відповідна рада перебирає на себе управління освітою, на що передбачено державну субвенцію. Що це означає?! Якісна освіта; покращення якості медицини, яка теж отримуватиме субвенції; реальне збільшення бюджету територій; управління власними ресурсами, а найголовніше – землею; покращення дорожньої інфраструктури. Однак є ситуація, за якої чинні сільські голови не охоче йдуть на розмову, зокрема з містом. За словами начальника відділу ведення Державного реєстру виборців Богдана Николаїшина, у Дрогобичі проведено низку круглих столів за участю міського голови Тараса Кучми, голів навколишніх сіл, консультантів Офісу реформ у Львівському регіональному відділенні Асоціації міст України, а також представників громадськості. “Ніяких позитивних результатів у напрямі створення ОТГ досягнути не вдалося, оскільки сільські голови вважають, що їм невигідно об’єднуватися в ОТГ”,  – таку інформацію можна знайти на офіційному порталі Дрогобицької міської ради.

Зрозуміло, що усі переваги від ОТГ село зможе відчути, якщо на виборах до влади прийдуть професійні люди – якісні менеджери, які зможуть  правильно вибудувати роботу.

     Ризики. “Штучно” утворені ОТГ

Є ризик, коли майже “примусово” створюються завідомо неспроможні громади в процесі реформи. “Сьогодні такі факти існують. І припускаються таких помилок обласні ради. Щоб запобігти цьому надалі – обласні ради необхідно усунути від процесу підготовки і затвердження перспективних планів формування територій громад”, – каже експерт Юрій Ганущак. Документ про децентралізацію містить проектну норму, яка передбачає, що перспективний план формування територій громад регіону затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням обласної державної адміністрації. «Пояснити причину появи такого законопроекту нескладно. Обласні ради почали свою гру. Їхні еліти вже формують громади під інтереси містечкового олігархату, нових панів. В розумінні спроможності – це повний нуль і робити так – безвідповідально. Але, здається, окремі обласні ради цим не переймаються», – пояснив Юрій Ганущак .

А де люди?

Консультант з юридичних питань Офісу реформ у Львівському регіональному відділенні Асоціації міст України Віталій Корецький для порталу Галінфо прокоментував:

«Для того, щоби зрушити процес з мертвої точки, ми, насамперед, маємо посилити інформаційну роботу безпосередньо з мешканцями громад, котрі, ймовірно, не до кінця розуміють ефект, який отримує громада в результаті об’єднання, і як вона може покращити життя своїм мешканцям. Ми поспілкувалися з дрогобичанами та запитали їх про ОТГ. Що знають про реформу, про процес децентралізації та об’єднання громад. Більшість людей, з якими ми спілкувалися, володіють надзвичайно низьким рівнем знань про об’єднання. Цей процес видається для них абсолютно незрозумілим та таким, що їх не стосується. На нашу думку, це наслідок того, що на постійній основі в регіоні не проводиться жодної інформаційної кампанії. Відповідальність не лише на владі, але й на місцевих ЗМІ, які уникають цієї теми і абсолютно нічого про це не пишуть. Люди не розуміють, що в процесі утворення ОТГ й вони є важливими суб’єктами, адже від них також може виходити ініціатива щодо створення об’єдання. Важливо усвідомити, що серед усіх реформ, ця має надзвичайне значення, і від того, у який спосіб відбудеться об’єднання, залежить майбутнє регіонів, зокрема й Дрогобиччини.

    Думки

Ми запитали у Михайла Задорожного, депутата ЛОР: Олега Петренка, співзасновника адвокатського обєднання “Право. Порядок” та Володимира Кондзьолки, директора Інституту міста про те, як вони оцінюють процес створення ОТГ на Дрогобиччині:

Володимир Кондзьолка, директор Інституту міста (Дрогобич): ”Процес розпочинався з великими зусиллями, а зараз я їх не бачу. Припускаю, що проводяться підготовчі роботи експертами та органами влади, адже невдовзі реформа децентралізації має завершитись, а місцеві ради базового рівня мають бути на 100% об’єднані у спроможні громади.
Проблеми загалом як і у всіх:
– громадяни не розуміють цього процесу і тому їм байдуже, керівники органів самоврядування не хочуть втрачати своїх владних повноважень, що неминуче при об’єднанні;
– у новостворених ОТГ змінюються механізми бюджетування і фінансування. Вони стають значно самостійнішими – такими самими, як у містах обласного значення. Скажіть, чи багато є в селах спеціалістів, які можуть самостійно організувати бюджетні процеси на високому рівні? Наскільки мені відомо, кадрова проблема – одна з найсерйозніших проблем об’єднання. Розробкою стратегій, планів розвитку, інвестуванням малі громади майже ніколи не займались і природно, що у них відсутні фахівці з цих важливих напрямків діяльності ОТГ;
– відсутнє формування ОТГ з обласними та райцентрами-містами обласного значення. Тільки зараз влада починає розуміти, що для об’єднання сіл, і приєднання сіл до міст мають бути різні законодавчі механізми;
– зовсім відсутнє у Львівській області використання ЗУ “Про співпрацю громад”, адже за його допомогою можна би було напрацювати механізми та моделі спільної діяльності. Життєздатні моделі могли б лягти в основу створення ОТГ, а що не спрацювало – мало б бути відкинуто.
Проблем, звісно, є значно більше, ніж я назвав, але ключовою я вважаю відсутність інформування і участі громади у процесі формування ОТГ”.

Михайло Задорожний, депутат ЛОР: “Дрогобиччина не те, що не створила жодної об’єднаної громади, а навіть не погодила Перспективний план, який передує створенню громади. І це величезна проблема. Фактично ми ще перебуваємо на нульовій відмітці. Лише два райони на Львівщині – Дрогобицький та Сокальський не можуть погодити Перспективний план.

Що таке перспективний план – це бачення влади та громади, у який спосіб вони хотіли б розвиватися, а поза тим – об’єднуватися. На початковому етапі – це найголовніший документ, який засвідчує формування спроможної громади. Зрозумійте, що не можна просто так взяти і об’єднати території. Це складний процес, який має мати економічне обґрунтування, суть якого – після створення громада зможе себе утримувати та розвиватися. На мою думку, ніхто не хоче об’єднуватися тому, що нікому не потрібні перевибори. Всі хочуть відбути до кінця своєї каденції. Крапка.

Тому ситуація буде розвиватися в іншому напрямку. 29 грудня у Верховній Раді зареєстровано законопроект №7467. Якщо цей документ затвердять, то обласні ради усунуть від формування перспективного плану, а тоді все буде вирішувати Кабінет міністрів за поданням обласних державних адміністрацій. Теоретично вони самі зможуть сформувати план, підготують необхідні документи, подадуть їх в ЦВК, а вже остання оголосить вибори. І все. Це така форма форсування процесу, бо ніхто з “еліт” не хоче перевиборів – міські, сільські голови і так далі.

Кабінетом міністрів рекомендовано створити  на Дрогобиччині три об’єднані територіальні громади – Дрогобицьку, Бориславську і Трускавецьку. Область пропонує створити ще одну – четверту. Це будуть велетенські за територіями ОТГ, в яких благополуччя одних буде створюватися на біді інших. Таке об’єднання, найперше, створюватиме проблеми сільському населенню. Якщо до Дрогобича поприєднувати села, то що буде?! Чи будуть ці території розвиватися, якщо зараз Дрогобич сам себе не може забезпечити в тих межах, які має?  Ось приклад: до Стрия в Перспективному плані не приєднали жодної сільської громади, у Самборі – так само. І міські голови були проти приєднання сільських територій. Звичайно, до Дрогобича можна приєднати суміжні території, які примикають до міста, але уявіть, наприклад, місто Дрогобич буде у Медвежі, чи місто Дрогобич буде у Волощі… Я не готовий за таке голосувати. Це може підтримати людина, яка не орієнтується ні в чому, або людина якій все байдуже.

Одним  із позитивів об’єднання є те, що вибори на голову Дрогобицького ОТГ будуть відбуватися у два тури, а тому туди не потрапить випадкова людина”.

Олег Петренко, Адвокатське об’єднання “Право. Порядок”: “Процес добровільного об’єднання територіальних громад включає основні етапи, які передбачені Законом, а саме: ініціювання добровільного об’єднання територіальних громад, підготовка проектів рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад, підготовка рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад, утворення об’єднаної територіальної громади та реорганізація органів місцевого самоврядування. В нашому регіоні жоден з цих етапів не розпочався. Чому не розпочався?! Людям чомусь нецікаво. Серед “еліт” теж не дуже хочуть створення ОТГ. Їх все влаштовує”.

 

    Висновки

Створення ОТГ – важкий і довгий процес. А ще ОТГ – це неминучі вибори. А навіщо квапитися, якщо ще декілька років можна покерувати? Адже невідомо, чи люди знову оберуть. Тому й мовчать чи імітують “діяльність”. Можливо, у деяких політиків інша тактика – нічого не роблять, щоби не брати на себе відповідальність і просто чекають, коли Верховна Рада ухвалить закон, який в імперативній формі поділить Дрогобицький район без жодного обговорення. На жаль, і мешканці ще поки Дрогобицького району не особливо зацікавлені цією темою, хоча створення ОТГ – одна з найважливіших реформ. Людям нецікаво?! Можливо, мало інформації?! Можливо, катастрофічно бракує людей, які експертно можуть про це говорити?! Дрогобицька об’єднана територіальна громада буде створена, а ось якою вона буде, залежатиме і від Вас, наш читачу.

Олег Дьорка
Медіа Дрогобиччина №2 (32) від 02 лютого

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *