Волею Всевишнього ми потрапили у місто Дрогобич

Вітаю, читачу цих рядків! Ну що ж , будемо знайомитись.

Минуло вже більше трьох років, відколи у Дрогобичі з’явилась громада кримських татар. Кримських татар, які не погодилися з анексією Криму, і не захотіли жити за законами (чи, вірніше – за беззаконням, але про це ми ще поговоримо) російської влади.

Багато хто з нас виїхав, прихопивши з собою буквально декілька речей, сподіваючись повернутись у свій улюблений Крим вже за кілька місяців. Попереду була невідомість, а позаду – улюблені родичі, затишні будинки і не тільки. Для кожного з нас це було дуже важким….

Волею Всевишнього ми потрапили у місто Дрогобич.

Згадуються ці перші місяці. Люди підходили і питали : «А що там в Криму?» Ти розповідаєш про БТР, про так звану «самооборону», про викрадення, катування і залякування мирних людей, про те, що ти просто боявся відпускати дітей до школи, остерігаючись провокацій… І в якийсь момент просто зявляється “ком у горлі”, що заважає розмовляти, а очі – повні сліз… І це для кожного з нас було боляче.

У цій складній ситуації тоді допомогла доброта небайдужих жителів міста. Чимало людей підходили і намагались підтримати – хтось зі співчуттям, хтось зі словами підтримки, хтось –  із матеріальною допомогою. Люди були дуже чуйні, і сприймали наш біль, як свій власний. Вони щиро співпереживали, проливали «гірку сльозу», і пропонували свою допомогу. І це певною мірою надавало нам відчуття теплоти і заспокоєння.

Минав час. Реальність Криму не змінилась, а тільки загострилася: обшуки, арешти, викрадення, катування, вигнання за межі півострову… Це окрема тема, яку ми також хотіли б підняти і більш детально розповісти вам.

Сьогодні наші сім’ї частково облаштувались, наші діти пішли в дитячі садки,школи, інші навчальні заклади. Громада кримських татар у Дрогобичі стала брати участь у житті міста, приносячи в його вигляд, можливо, невеличке, але таки позитивне забарвлення.

Четвертий рік кримські татари живуть у Дрогобичі. За цей період ми мали досвід спілкування у різноманітних соціальних сферах, у громадських колах та з владою міста. І це спілкування у когось викликало інтерес до наших культури, релігії та побуту. В деяких ситуаціях стало зрозумілим, що часом люди взагалі не знають, хто такі кримські татари і якою є їх релігія. У рідкісних випадках, на тлі «ісламофобії», що шириться світом, проявлялися страхи до кримських татар, які сповідують Іслам…

Тут хотілось би зазначити, що ми завжди раді спілкуванню та готові відповісти на запитання, які вас цікавлять. Ми тільки раді усунути перешкоди на шляху до діалогу між нами. І сьогодні газета «Медіа Дрогобиччина» надала нам один із майданчиків для спілкування – колонку на своєму інформаційному полі. Ми дуже вдячні газеті за цю можливість, і  спробуємо тут розповісти про себе, про нашу релігію та культуру, про свій Крим – «вчорашній» і «теперішній».

Медіа Дрогобиччина №12 (26) від 20 жовтня

 

 

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *