Три ліжка на 12-ти квадратах: “реорганізація” медицини в Бориславі

Сьомого вересня в Бориславі відбулось урочисте відкриття стаціонарного терапевтично-ендокринологічного відділення міської лікарні на вулиці  Куліша, 41а. Тепер щорічна економія на енергоносіях становитиме близько одного мільйона гривень. На відкритті були присутні представники влади, головний лікар і персонал лікарні, священики, мешканці міста. Усі дякували один одному і називали цю перемогу першим кроком у реформуванні медичної системи міста.

Централізація шляхом оптимізації приміщень

Нове стаціонарне відділення об’єднало терапію та ендокринологію, які раніше знаходились у двох приміщеннях на вулиці Героїв ОУН-УПА та займали сумарну площу близько 2000 квадратних метрів. Натомість їх розмістили на половині другого поверху поліклініки – на площі 200 квадратних метрів. Розташували за рахунок кабінетів дільничних терапевтів, які, у свою чергу, «потіснили» на третьому поверсі кабінети пунктів переливання крові. Попри незадовільний стан ремонту поліклініки та неврологічного відділення, через дах, який тече, ремонт вартістю 630 тисяч гривень стосувався виключно стаціонару. Тепер там – свіжий ремонт, пластикові вікна і двері, дві нові вбиральні. Коридор – завширшки  два метри, хоча для розвороту ліжок, згідно із санітарними нормами, має бути мінімум 2,40. У палаті площею 3х4 метри – три ліжка без можливості встановлення приліжкової тумбочки  (про норми проходу між ліжками – 1,2 метра – вже й не йдеться).

 Ліжка “прикрашає” все та ж стара постіль (відомо, що громада євангелістів передала до стаціонару комплекти нової постільної білизни). Ріже око відсутність вогнегасників (принаймні на видному місці), плану евакуації. І взагалі, як давно тут був пожежний інспектор?

Що ж залишилось поліклініці?

Випадково нам потрапив до  рук наказ ЦМЛ  від 29 серпня нинішнього року:  «Підготувати кошторисну документацію для проведення ремонтних робіт у другій половині другого поверху з метою розширення площі терапевтичного відділення». Може, саме тому стіною між терапією та поліклінікою служить плита ДСП? Головний лікар Віталій Головчак запевнив нас, що «на сьогоднішній день друга половина другого поверху залишається за поліклінікою. На інше немає ні грошей, ні погодження з боку  влади». Як і на те, щоб ліквідувати нічну ставку лікаря в інфекційному відділенні, між іншим.

Проте наказ все ж вийшов, і паном Головчаком був підписаний. У другій половині другого поверху здебільшого знаходяться кабінети, ремонт в яких зроблено  не коштом лікарні. Зокрема, слід виділити кабінет «Довіра». Він підпорядковується Центру протидії та боротьби зі СНІДом, є обов’язковим підрозділом у лікарнях районного значення та облаштований і відремонтований повністю за кошти «міжнародного альянсу» – 45 тисяч гривень. Крім того, поліклініку спроектовано і збудовано саме як поліклініку, з урахуванням особливостей прийому лікарів (на другому  поверсі містяться кабінети офтальмолога, проктолога, процедурна, працюють невропатолог, психіатр. Перемістити їх на третій  поверх, де всі кабінети зайняті іншими, несумісними за фахом і не пристосованими до специфіки огляду чи маніпуляцій кабінетами, неможливо).

Під час  проектування поліклініки планувалося 250 відвідувань за зміну, зараз їх у середньому 300. Адже від зменшення площі поліклініки відвідуваність не зменшується.

Сімейний лікар – кожному мікрорайону

Розвантаження поліклініки має відбутись за рахунок введення в кожен мікрорайон Борислава сімейного лікаря. На трьох сімейних лікарів буде один педіатр. Такі вже є на вулиці Коваліва, у Мразниці, ще їх планують в Губичах та в приміщенні дитячої поліклініки. Але спеціалісти та прості мешканці вважають, що сімейний лікар є вузькопрофільним. Він може лише скерувати  людину до того чи іншого спеціаліста. Навчання для розширення кваліфікації сімейного лікаря триває п’ять з половиною місяців. Те саме стосується медсестер об’єднаних стаціонарних приміщень. А з заробітною платнею у 3200 гривень та ущільненням приміщень влада штовхає фахівців у комерцію. І все це – за  такої низької платоспроможності нашого населення!

А як би могло бути?

Для здійснення раціональної реорганізації лікарень мала бути створена робоча група, запротокольовані рішення її засідань, аргументовані дії, наради з профкомом, громадські слухання. Чи була створена така група? Якщо від 2014 року медиків не збирають разом навіть з метою навчання (до 2014 року, коли пан Віталій прийшов до керівництва, системи навчання були звичними і необхідними для підвищення кваліфікації практикою).  Тож хто ухвалював рішення щодо реорганізації лікарні? Знову ж таки, головний лікар запевняє, що «… наради були. Це питання обговорювалось майже  півтора року. Двічі воно розглядалось на сесії, також були розмови на оперативних нарадах».

Не знаємо, про що йшлося  на тих нарадах, але ми спілкувались  з медперсоналом поліклініки, і почули наступне: у випадку об’єднання стаціонару з поліклінікою, не буде ні логіки, ні повноцінного стаціонару, ні повноцінної поліклініки. Головному лікарю та міському голові  пропонували  здійснити централізацію терапевтичної та поліклінічної служб шляхом введення дитячої поліклініки до складу дорослої. Терапію пропонувалося залишити на місці, вклавши порівняно невеликі кошти в ремонт та комунікації. Або вкласти кошти в сусіднє, розпочате ще в 90-их роках будівництво стаціонару. Бо ж крокви для накриття під дощем псуються, а на них витратили близько 100 тисяч гривень. Або об’єднати травматологію, хірургію та терапію. Бо там є більші, ніж в поліклініці, площі, реанімація (для тяжких хворих з бронхіальною астмою, діабетиків, що можуть впасти в кому, хворих на пневмонію тощо), цілодобовий рентген-кабінет, лабораторія. Жодного з цих  необхідних для стаціонарного відділення кабінетів в поліклініці-терапії немає. Головний лікар – травматолог за фахом – на питання, чому саме так вирішили проводити централізацію, неодноразово повторював, що його «ніхто не переконає, що столітнє приміщення, де каналізація тече в підвал, може бути кращим за відремонтоване нове». (А якщо полагодити каналізацію? 680 тисяч мало би вистачити?..) І що «хірургічне відділення несумісне з терапією через те, що нема медичних можливостей. Воно має певні вимоги санітарно-епідеміологічного режиму, операційного  блоку і гнійної половини».

Лист-звернення від колективу поліклініки до мешканців Борислава та селища Східниця

«Вважаємо, що починати реформу медицини в місті Борислав з руйнування амбулаторно-поліклінічної служби – один із найгірших варіантів. Місто мало одну з найкращих поліклінік в області, яка з моменту будівництва була спроектована під можливість оптимального централізованого функціонування всіх поліклінічних служб. Сьогодні ми швидкими темпами руйнуємо те, що маємо, те, що потребує порівняно помірних фінансових затрат для збереження можливості надання амбулаторної медичної допомоги мешканцям міста та створення гідних умов праці для медичних працівників… Якщо ця ідея (йдеться про передачу другої половини другого поверху  під стаціонар) буде втілена, поліклініка не зможе функціонувати та забезпечувати виконання покладених на неї обов’язків. Результатом цих «діянь» стане цілковите розбалансування роботи поліклініки, що,  як наслідок, приведе до її  руйнації. Чи готові мешканці Борислава до такого розвитку подій? Де будемо шукати спеціалістів – у Дрогобичі, Трускавці, приватних медичних центрах?… Закликаємо представників міської влади, депутатів, громадські організації та спілки, небайдужих громадян до дискусії. Не маємо морального права дозволити знищити те, що на сьогодні, попри всі труднощі та негаразди, ефективно функціонує».

Юлія ГАСІЙ, Медіа Дрогобиччина №10 (24) від 21 вересня

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *