А як “притисло”, що робити? “Туалетна проблема” Борислава , курортної Східниці та Стебника
“Хочеш довідатися, з якою компанією маєш справу, просто відвідай її туалет. У Японії, нарешті, зрозумів, звідки пішло це правило. Просто туалет — показник, по-перше, самоповаги, по- друге, поваги до інших, по-третє, поваги до життя в усіх його проявах. Ось чому нам серйозно варто повчитися!
В Японії поважне ставлення і до себе самих, і до своїх ближніх — на позахмарній висоті. Відповідно, і туалети тут обладнані за останнім словом техніки: кришки самі піднімаються й опускаються, все автоматично дезінфікується, є цілий пульт керування унітазом — словом, космічний корабель.
Щоб розібратися з ним, не зайвим буде пройти хоча б короткий курс навчання. Це і є — повага.
Японське суспільство просто просякнуте цим почуттям. Усе починається зверху: імператор, моральний авторитет нації, справно та чесно платить податки.
Отже, всі розуміють: несплата податків є підривом імперії, неповагою до держави. І всі платять податки, причому самостійно, розуміючи, що гроші йдуть на розвиток держави.
А держава, приймаючи гроші та поважаючи своїх громадян, регулярно звітує перед ними про свої витрати”,— на своєму блозі в УП написав Едуард Рубін, директор компанії “Телесенс”.
Ми вирішили дослідити якою є ситуація з громадськими вбиральнями (а, отже, повагою до кожного) в нашому регіоні.
Розпочнемо із Стебника, Борислава та Східниці.
Борислав
В Бориславі єдина вбиральня, об- лаштована за усіма нормами, знаходиться на автовокзалі. Вона повністю пристосована до потреб людей з особливими потребами. На ринку умови і санітарний стан незадовільні. Чистий і комфортний туалет є в приміщенні Палацу Культури, вхід з протилежного від входу боку. Працює лише у дні загальноміських заходів. Платня за користування становить дві гривні.
Єдину загальноміську вбиральню, що знаходиться при вході в парк з боку вулиці Шевченка, важко тим словом називати. Вона давно чекає на ліквідацію. Натомість, як ми довідались в очільника міста та згодом у директора парку, в Парку в приміщенні Зеленого театру, буде об- лаштовано новий туалет. Вже є технічна документація та під’єднано водопостачання. З бюджету міста для цього виділено 22 тисячі грн.
Східниця
В Східниці — бальнеологічному курорті — також є вбиральня на автовокзалі — за дві гривні. Є безкоштовна праворуч банку біля торгового центру, спільна для чоловіків та жінок, з відповідним “ароматом” на всю околицю. Кілька біотуалетів розміщено на території селища, переважно неподалік джерел та бюветів. Зокрема, між таким біотуалетом, що навіть не зачиняється і справляє враження, що його ніколи не мють і не прибирають, та джерелом № 13, не дотримано відстань навіть у десять метрів. Коли б мало бути мінімум 50 м.
Гості курорту висловлюються, що контраст між розкошами лікувально-, готельно-відпочинкових комплексів, вілл, доріг та тротуарів до занедбаними вбиралнями та бюветів неабияк вражає, що зовсім не пасує курортному містечку, і що вони свідомо, по поверненні додому (за словами пані. Олі з Одеси) не п’ють води з водогону. Бо знають, що в Східниці немає каналізаційної системи, і усі продукти життєдіяльності людини потрапляють до річки.
Стебник
Ми звикли, що в будь-якому великому місті без проблем можна знайти громадську вбиральню. А що ж маємо у Стебнику?
У нас із цим, на жаль, сутужно. У Стебнику “сходити за потребою” можна хіба що до Народного дому-там хоча б відчинено протягом дня, тож, якщо знаєш розташування “заповітної кабінки”,— є змога нею скористатися. Ще одним місцем є місцевий ринок, однак тут уже складніше. Потрапити туди можна тільки за знайомством. Туалет, який знаходиться на території ринку, зачинений. Лише, якщо ви знайомі з кимось із підприємців, вони можуть ощасливити вас заповітним ключиком — так, “по дружбі”.
А що робити тим численним людям, котрі приїжджають із навколишніх сіл, щоб торгувати на місцевому ринку? Невідомо. Хоча ринок міг би мати ще одне джерело для надходжень у свій бюджет. За чисто символічну платню скористатися місцевою громадською вбиральнею могли б пересічні містяни. Тут, ясна річ, виникає питання загальної культури, бо “виходки” у нас далеко не завжди використовують “згідно з інструкцією”.
Так, у Стебнику є проблема з громадськими туалетами. Альтернатива, мабуть, така: місцеві підприємці, замість боротьби за встановлення чергового МАФу, могли б попрацювати у цій царині. Звісно, бізнес не такий прибутковий, як торгівля. Однак…
Юлія Гасій, Олеся Німеровська, Медіа Дрогобиччина №9 (23) від 08 вересня
{fcomments]