Ігор Хом’як: «Дуже турбує питання безсистемного відключення споживачів від централізованого опалення»

Як і з чим увійшов в опалювальний сезон Дрогобич? Які є позитиви, які проблеми?

Про це говоримо з керівником найпотужнішого дрогобицького теплоенергетичного підприємства КП «Дрогобичтеплоенерго» Ігорем Хом’яком.

Ігоре Миколайовичу, з яким настроєм ви особисто, підприємство увійшли в зиму?

 – Багаторічний досвід – колективу підприємства, фахівців – фактично навчив нас готуватися до опалювального сезону за різних умов – маючи кошти, оновлюючи господарство, запроваджуючи нові технології, сучасне обладнання, і разом з тим – десь не маючи коштів, роблячи найнеобхідніше. Тобто, ми навчилися визначати пріоритети. Адже наше завдання при підготовці до зими – це передусім забезпечити надійність роботи обладнання (навіть того діючого, яке можливо не до кінця ефективне, але яке уже є), і забезпечити герметизацію усіх наших мереж щоб унеможливити аварійні ситуації.

Це міжсезоння було досить складним фінансово. Нас, як завжди, а цьогоріч особливо «пресингували» наші постачальники газу. Дійсно, маємо борги. Втім, така ситуація не лише на нашому підприємстві, а на усіх аналогічних підприємствах-теплоенергетичних кампаній в країні. По суті, немає підприємств, які б не мали заборгованості перед НАК «Нафтогаз». Водночас, «Нафтогаз» ставиться все жорсткіші вимоги, що не дозволяє нормально, якісно готуватися до зими.

Незважаючи на це все, ми до зими таки підготувалися, вступили в зиму згідно з розпорядженням міського голови 12 жовтня, впродовж двох днів відлагодили запуск системи соціально-культурного побуту – тобто об’єкти охорони здоров’я, освіти культури. На даний час погодні умови дозволяють нам цілодобово забезпечувати теплопостачання, бо так званий «рваний» режим – коли вдень доводилось припиняти подачу тепла через високу температуру навколишнього середовища, внаслідок чого в землі система охолоджувалась , і спалювання газу відтак було неефективним – оскільки велика його частка витрачалась власне на обігрів цих систем. Зараз уже працюємо цілодобово, і якихось особливих нарікань на якість послуг немає.

 Які питання, проблеми турбують понад усе?

– Дуже турбує питання щодо безсистемного відключення споживачів від централізованого опалення.

Так, звичайно, автономне опалення для споживача є комфортнішим, зручнішим і дещо дешевшим, хоча ми спостерігаємо за поступовим але безупинним вирівнювання цін. Я не є прихильником безсистемного відключення, яке ми спостерігали у нас вмісті впродовж останніх 2-3 років. Як наслідок, у нас є «відірвані» будинки, у яких залишилися малозабезпечені споживачі, які не змогли собі дозволити «автономку». Ми, розуміючи, що обігрівати ці будинки – це значні витрати, спонукаємо цих людей перейти на автономне опалення і дати нам змогу тоді повністю «відрізати» цей будинок. Але люди, за браком фінансового ресурсу, цього не роблять. Так безсистемно ніхто собі не дозволяв працювати у інших містах, до прикладу у тому ж таки Трускавці. Там залучали кредитні ресурси, сприяли людям, які потребують допомоги, і, відповідно, поетапно виводили будинки, а підприємство залишилось фінансово спроможним забезпечити опалення в об’єктах соціально важливих. Крім цього, на всіх соціально важливих об’єкта було влаштовано автономні котельні. Фінансовий стан підприємства внаслідок того «розвалу» не постраждав. Натомість у нас спостерігалось необдумане, безсистемне відключення, тотальне розбалансування системи. Я вже не кажу про те, що фінансовий стан підприємства через борги перед постачальниками газу – дуже непростий, так же й населення «добиває».

 Ті потужності, які ми маємо на оновлених, модернізованих котельнях – все менше і менше використовуються, обладнання працює поза номіналом. Процеси реконструкції супроводжувалися розрахунками, розрахунки виводились відповідно до приєднаної потужності, і тепер – коли споживачі безсистемно від’єднуються – обладнання стає занадто потужним, працює поза номіналом. Для прикладу: всі автомобілісти знають, що коли ти їдеш на номінальній швидкості – 70-80 км, тоді йде найменша витрата пального. І тому мені це обладнання треба завантажити на 40-60% потужності щоб воно найефективніше сталювало газ. Яким би самим сучасним не було обладнання, якщо ти його на 20% завантажиш, воно не буде ефективним. Тому не тільки при спалюванні газу на сучасному обладнанні ми програємо через оте розбалансування, а й програєм при транспортуванні теплової енергії, збільшуючи тепловтрати. Тобто, якщо за сотні метрів ми транспортували колись теплоносій до п’яти будинків зі 70-ма квартирами (грубо – 350 квартир), то зараз транспортуємо туди ж до 40 квартир у тих же 4-5-ти будинках. Відповідно, втрати суттєво збільшуються.

Я не раз чув дорікання від політиків. Політики – це люди, які не хочуть розібратися в ситуації, коли питання постає фахово – дають задню, не мають бажання реально занурюватися в проблему. У нашій роботі ми маємо думати системно, працювати для усіх мешканців міста, без загравань з електоратом.

Ми напрацювали ряд концептуальних документів, нас різні державні інституції зобов’язують працювати системно. Є «Схеми теплопостачання міста», які затверджені на сесії, є план дій, де прописано які саме будинки заплановано відключати від централізованої стреми теплопостачання, а які, що знаходяться максимально близько до джерела теплопостачання (котелень) – мають залишитися в системі. Ми відсікали будинки, які далеко віддалені, сприяли відключенню цих будинків. Спочатку все ніби нормально йшло – років 4-5 тому, а потому вийшов отакий «каламбур» – коли за останні роки «відпало» лише 5-7 будинків, але відсоток споживачів зменшився наполовину

 Ми є ліцензіатами Нацкомісії, нашу діяльність регулює держава. Нацкоміся встановлює тарифи, регулює і контролює всю нашу діяльність , фінансові потоки, і спільно з «Нафтогазом» «відщеплюють» наші поступлення, зобов’язуючи діяти через єдиний банк – Ощадбанк, звідки за вказівкою Нацкомісії кошти перераховуються на поточні рахунки «Нафтогазу» як оплата за газ. Решта залишається нам, і цієї решти явно не вистачає. Газовики, маючи серйозне лобіювання, своє забирають, а нам доводиться викручуватись, щоб закрити поточні витрати, оплату електроенергії, заробітної плати працівникам, податки, тощо.

Що ж усім цим робити?

– Я доповів новообраному міському голові про ситуацію, її причини і наслідки. Звичайно, міський голова, який побачив наших 23 млн.грн. боргу на початок опалювального сезону (це за умов, що за рік ми споживаємо газу на 30 млн.грн.) був обурений. Це борги за останні 5-6 років. Так є в усіх аналогічних підприємствах. У нас – 23 млн.грн., Червоноград, наприклад, має понад 70 млн.грн.

Як виходити з боргів? Маючи потужне, серйозне оновлене обладнання, провівши реконструкцію, вклавши в неї кошти не міського бюджету – підприємства!, маючи серйозну «господарку», ми не можемо собі дати ради через якраз оце безсистемне відключення, а також через «перекоси», які утворилися внаслідок кількох речей – невиплат державою різниці в тарифах, нарахування пені через невчасний розрахунок за газ тощо. З цього приводу розмова з міським головою з його ініціативи відбулася вже двічі, я отримав певні доручення, думаємо що з цим робити, треба виправляти фінансовий стан підприємства, бо це велика проблема.

 Розмовляла Марія Кульчицька

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *