Микола Кобільник збирається в мери. А ведмідь, що розгулює Дрогобиччиною, каже, не його. Мабуть.

З Миколою Кобільником у березні у нас виник конфлікт – на підставі того, що «ДрогМедіа» поширило розслідування телеканалу ЗІК про жорстоке поводження з тваринами, в тому числі в розпліднику «Енейко».

Замість подати контраргументи – Микола повів себе так, як не личить депутату, публічній людині… Втім, майже два місяці «гарячої» переписки у соцмережах – і як наслідок, Микола Кобільник вийшов на зв’язок та погодився розповісти про свою діяльність, ведмедів, лайок, дотримання чи недотримання чинного законодавства, про те, чи це саме його чи ж не його ведмідь «розгулює» зараз лісами Дрогобиччини, тощо.

Розмова після «палкої» дискусії в соцмережах видалась непростою. Пропонуємо її вашій увазі. Висновки робити Вам.

–          Це правда, що ти маєш намір брати участь в найближчих виборах та претендувати на посаду міського голови Дрогобича?

–          Маю намір.

–          Команда яка?

–          Якщо захочеш – відкрию карти. Якщо ми – команда молодих спеціалістів, доб’ємося цілей.. От щойно з Тарасом говорив…

–          А якщо Тарас (Кучма-авт.)піде на вибори  – то як? Будете йти обоє, а пройде хтось «третій», з колишніх?

–          Ну… Треба буде сідати,розмовляти і говорити. Ми зараз не говоримо по виборах… Ми зібрались говорити про ведмедів. То давай говорити про ведмедів.

–          Добре. Розповідай…

–          В 2007 році я направив запит Матоличу – начальнику екологічної інспекції про дозвіл на утримання ведмедів. В мене є там довідки купівлі-продажу тощо. Цей  лист два роки йшов, і мені прийшло з Міністерства навколишнього середовища від заступника міністра відповідь, де пише «не заперечую проти утримання в неволі двох особин бурого ведмедя, вид що занесений до Червоної книги, за умови виконання вимог». І в мене є журнал, повністю всі вимоги, тому що мене контролювала екологія.

А в 2010 році мені видали документи щодо проведення випробувань лайок по бурому ведмедю. От рівно три тижня назад в Києві був чемпіонат України по ведмедю-лайкам. Ну ніхто ж то не бачить, бо ж то все «замащено».

…І пише «Держуправління розглянуло лист-клопотання …щодо утримання в неволі двох особин бурого ведмедя ….не заперечує щодо проведення випробувань мисливських собак (лайок) по бурому ведмедю, при умові дотримання законодавства». Це мені в 2010 році дали дозвіл. Я провів рівно одне змагання. Одне змагання і одне випробування було. Це  було в  2010 році. Тоді знов були комісії, перевірки, було заборонено. З 2010 року я не проводив жодного змагання, жодного випробування. Ні разу. Ну, по-перше, лишній раз «світитися».. А по-друге, всі остальні рази я їздив як не Хмельницьк,то, там в інтернеті є ролик, як ми в Літусово, Калуга, Брянск, де ми проводили змагання, їздив.. І ті всі ролики, де мої собаки працюють, вони закинуті в мене на сайт. Ну ясно, що людина, яка просто .., ій не хочеться докопуватись до того, де це було проведено – чи це було в Білорусії – в Літусово, чи то було проведено в Енейка на господарстві. Вона ж не може сісти і порівняти яка там поляна наприклад. Легше стати і написати …Оця перша картинка, де там ведмідь, це було проведено в Хмельницьку на випробувальній станції в 2012 році. Все, я з 2010 року не проводив жодного разу.

Всі документи на ведмедів в мене є.

–          В тебе два чи чотири ведмеді?

–          Два. В мене було три ведмеді. Одного мені привозили хлопці з Тернополя.. Не з Тернополя – з Малина, для того щоб самицю пустити до самця. І потім вони його забрали.

…До речі, коли в мене проводилися змагання – це в нас якого числа було…(читає документи –авт.), 2011-го, «під час проведення змагань…в Житомирському (бо я в  Житомирському був), була присутня експертна  група..власник господарства «Енейко» Кобільник Микола,  лікар Дрогобицької держінспекції Ласка Андрій. В випробуваннях прийняло участь 36 собак лайок. Після закінчення випробувань мною, лікарем Ласка Андрієм, проведено ветеринарний огляд тварин, пошкодження шкіри звіра не виявлено..» Ну тому що ведмідь має 200 кг, а собака 20 кг – собаці важко. Ясно, що є різні моменти.  Але це якраз йде генетичний відбір собаки, яка не боїться звіра. Є різні варіанти. Тут собаці дай більший ошийник – і можна звинувачувати в жорстокому поводженні з тваринами. Але..  Заборонено в нашій країні – значить ніхто не проводить. Дозволено – значить проводять. На це є відповідні листи.

–          Ти кажеш, що відбуваються  свідомі нападки на тебе і твоє господарство. Якщо все законно – то як думаєш, чому?

–          Бо був створений заповідний реабілітаційний центр «Синевир» – і щоби туди. Він ще був створений за Януковича, і, наскільки мені відомо (в мене там працювали мої колеги) велика кількість грошей в цей момент, коли ще був Янукович, перераховувалась на той центр. Не буду говорити яка там сума – 15 млн, чи 10 млн. Ну але щоби його утримати,  там 10 гектарів площа – треба було кудась ці гроші використовувати. На що? На годівлю ведмедів. А щоби взяти ведмедів – їх ж немає – давай забирати їх з станцій, ресторанів, з розплідників, випробовувальних станцій, бо звідти можна було забрати безкоштовно їх. Тому будучи на цьому заповіднику, я побачив, що це дуже ласий шматок, щоб гроші могли канути в таку прірву.  Бо ніхто там не проконтролює як ти ведмедя годуєш. Там ж нема такого.. Заїжджає представник влади, закуповує якісь харчі, і ніхто його не контролює, а гроші списуються.

Я впевнений що це дуже добра справа – про збереження ведмедів, білочок, куниць, але в тому є «підопльока» фінансова.

–          Ведмідь, що зараз розгулює районом, твій?

–          Ні!

–          А чий? Де, хто в нас ще розводить, тримає ведмедів?

–          В нас ведмедів… Чому не мій… Я вам то докажу, якщо  дасть Бог ми його зловим.. Тому що мій ведмідь якби втік – в мене ведмідь великий. Вага одного і другого ведмедя – понад 250 кілограм. В мене  великі ведмеді. І ведмеді мали білі ошийники природні. Тому що це є камчатський підвид ведмедів. Чому камчатський і чому не червонокнижний? От в мене є (показує документ) і мокра печатка. Акт обміну. Міністерство культури України. Державне підприємство, дирекція пересувних циркових колективів України. Це було в 2013 році, я обміняв з директором Головацьким, приїхав його представник, на обмін. Вони хотіли, бо ведмеді великі, щоби мати приплід, їм легше малих ведмежат використовувати. От в мене є документи про обмін від 25 серпня 2013 року. Камчатські – вони вже не підпадають під червонокнижні. Але багатьом то нецікаво докопуватись чи зараз борсук червонокнижний чи не червонокнижний. Легше звинувачувати, ніж розібратися.

Не мій ведмідь втік, тому що бачили ведмедя.. Ну бачили три чоловіка. Я особисто бачив тільки слід. Те що ведмідь є – це гарантія, тому що я його бачив.

Спочатку його бачили біля Медвежі, потім тут, біля смітника (поблизу Брониці – авт..), пізніше бачили його… Ні, на смітнику не бачили його… Перша інформація поступила, що бачили ведмедя в лісі, хоч ми то так скептично поставилися, це було десь 16-17 березня. Ця інформація пройшла. Зараз його бачили біля естакади (біля електричної підстанції). Було залучено два дні назад (у понеділок – авт.) порядка 12-15 мисливців в головою мисливського господарства Сушерибою. Ми не найшли навіть сліда. Хоча в нас вчора було засідання в адміністрації в Рудницького (в.о.голови Дрогобицької РДА – авт..), були задіяні всі голови – і міліції, і МЧС, і Олексій Михайлович Балицький, і ми. І ми були здивовані, бо вийшов пан Кузьменко і каже, що десь в районі третьої години було проведено 6 пострілів. Ну, наскільки відомо.. ми були десь до половини третьої. Постріли ніхто з нас не чув. Ми мали всі при собі зброю – тому що це як не як хижак. Якщо планують відловити живим – це добре але якщо не получиться – значить буде загрожувати життю, значить  …

–          Щодо п.Кузьменка (голова Товариства мисливців і рибалок Дрогобиччини)… Кілька років тому у вас був конфлікт…

–          Так, у нас був конфлікт з паном Кузьменком Станіславом Яковичом. Я подав документи, бо я також хотів , в нього закінчилась угода по оренді мисливського господарства, території лісу, де в нього зараз є близько 25 тисяч. І я подав документи. Попросив його… Ну, не те щоб поросив – ми спочатку пішли неправильним шляхом.. Я вважаю що неправильним. Мені спочатку треба було сісти з ним переговорити, а під впливом третіх осіб був конфлікт. Мене з ним штовхнули чолом в чоло. І факт того, що два роки тривав той конфлікт, суперечки, дебати. І в кінцевому результаті мені угіддя не дали. Я подав документи ( бо щоб мати своє мисливське господарство – треба мати не мене трьох тисяч гектарів угідь), я хотів той лісок, тому що в мене є лайки – це мисливські собаки. Я мав на той момент понад 60 кабанів. Це моє хобі, мій стан.. Кабанчика не кабанчика – всі полюють.. Ну, менше з тим… І мені угіддя не дали. Були певні нюанси, причини. Я думаю, перша з них та, що якщо би ми сіли по-мирному домовилися – то може би получилося..

–          Станом на зараз ведмеді де?

–          Коли я був в зоні АТО, це був вересень, якого числа не пам’ятаю, пам’ятаю точно що ми виходили, якраз закінчився бій – і мені дзвонить дружина, каже що в нас в Брониці повністю обікрали хату – розбили будинок, розбили господарство. Було викрадено, випущено в природу 47 кабанів, було вкрадено 13 собак, телевізори…. Забрали практично все. Охорони в мене там не було. Був хлопчина, він так рано приходив,і потім їхав геть. Забрали все.. Я в той же день .. На другий день була зроблена заява, приїхала оперативна група, щось писали-не писали – не знаю.. Коли я вже приїхав до хати.. Ну от вчора з Біласом говорив (начальник Дрогобицької міліції – авт..), там слідство рухається-не рухається – без поняття. Суть того, що ніякого результату не дало.

–          Тобто, їх від вересня немає?

–          Не ведмедів – кабанів. Коли я зараз вже другий раз поїхав, то було 20 березня – мене не було 2 неділі… 3 неділі мене не було. І коли я приїхав 10 квітня з зони АТО – факт того, що було розбито вагончик, було викрадено двох собак, і не було двох ведмедів. Там в мене пані Оля, така сусідка,бо там більше сусідів в мене нема,  каже: «Микола, приїхали якісь люди на машині, сказали що вони твої друзі і забирають ведмедів в якийсь центр». Що-куда-до чого – зараз, на даний момент я не можу ні з ким зв’язатись в тому розумінні що у мене нема з ними телефону. Ті телефони що у мене були – вони в мене в зоні АТО згоріли. Мені здається, що все ж таки це мої хлопці, які приїхали і забрали. Або, ну…без поняття. Я навіть зараз собі припускаю, що можливо такий варіант, по тих описах, що той ведмідь ходить, я думаю, що можливо, коли забирали тих ведмедів – один вибіг з клітки і втік (але я просто не можу бачити). Ну то що кажуть люди – там бачили двоє чи троє людей, і лісника бачив, то кажуть – невисокий ведмідь, метр-п’ятдесять – метр-сімдесять, і він, каже, рижий. А в мене були бурі. Бурі. Тому зараз я нічого не можу прогнозувати.

…І коли мені  дзвінок поступив, що там приїжджали якісь машини – я дзвонив хлопцям з екології. Бо була ще така ситуація, коли я ще був на сході, що привозила якась машина ведмедя. Чи возила, чи хотіла продати, чи хотіла здати… Ну приїхала до мене. Не грузова – «Газелька». В мене на той час був племінник Андрійко. Він не бачив в клітці ведмедя. Йому сказали: «Ми приїхали до Миколи, привезли ведмедя». Він каже, що не заглядав і не бачив, чи був ведмідь взагалі, чине був… І він їх відправив. Зі мною зв’язку не було – то передзвонив до Ігора, Вороновський здається, і спитав що робити, щоб він зі мною зв’язався. Через дві години я віддзвонив, він сказав що вони вже поїхали. Тому зараз я ще не б’ю ніякої тривоги  чи то була крадіжка. Тому що 12 числа буду їхати в Київ,то заїду в Житомир – вони самі з Житомира ті хлопці, з Малина, де я роки три тому, коли в мене ведмежата народилися і я їм продав ведмедя – вони просто знали що у мене є ведмеді, там господарство досить таке потужне… Можливо вони приїжджали, можливо від них приїжджали. Я вчора Біласу казав, Андрію Івановичу, що Андрій, я зараз нічого не можу тобі об’яснити. Можливо то той ведмідь, мій ведмідь, що можливо коли перегружали або брали – втік. Ну мій ведмідь – це дуже великі ведмеді – 250-300 кілограм. Тому.. Ситуація того плану, ми не можемо нічого вияснити або констатувати, бо уже пройшло три дня (розмова відбувалась у середу – авт..) – а ведмедя ніде знову не видно. Чи він перейшов… То що сліди ведмедя були – це 100%. Те, що поступив сигнал, що його бачили біля електропідстанції – і нас виїхало 12 чоловік, це було за пів години, але не було ні сліду, ні нічого. Ми на другий день виїхали, 12 чи 14 чоловік, мали дві собаки щоб натрапити на слід – жодного сліда не знайшли. З нами був присутній з лісового господарства пан Роман, єгері.. Все чекаємо коли, може, підійде до села. Але він не підходить ні до людей, ні до села. Мій ведмідь – від людей би не відійшов. І суть в тому, що коли бачили ведмедя – він порпав, корінці їсть. В нас – коли хтось утримує – йде хліб, різні овочі, фрукти, інше харчування. Наш людей не боїться. І природній не дуже боїться.. Але це є хижак. Я з ведмедями вже 9 років. Я знаю що таке ведмідь, його повадки, як він себе веде. Покаже час. Зараз робити якісь поспішні висновки. Казати, що то той ведмідь, що я, наприклад, його випустив – я його не випускав. Казати, що той ведмідь, що коли його забирали, міг втікнути – 100% міг втікнути – не знаю. Коли я його побачу, зіставим з фотографіями як мій ведмідь виглядав  – тоді можна буде казати.

Та інформація, що зараз пролунала, що там тиждень назад цькувалися якісь ведмеді чи що проводять випробовування – це абсолютно недостовірна інформація. Хочеш вір – хочеш не вір. Божитися клястися не буду – бо воно мені недоречне. Спростувати – що в тісних клітках, цькувалися – всі документи надам. Вони беруть фотографії, де було років 5 назад. Там зараз на тому місці берези виросли. В мене вольєри розширені, відповідають дійсності. Там повинно на кожного ведмедя бути не менше 30 квадратних метрів. В мене є. Важко їм об’яснити…

 

Впродрвж теми

Нагадаємо, зовсім нещодавно представники Дрогобицького лісового господарства закликали громадян відмовитися від відвідування лісових масивів, що прилягають до села Брониця – через ведмедя-утікача

Як зазначила   координатор зоозахисної кампанії Національного екологічного центру України Наталія Вишневська, ймовірно саме цей ведмідь разом з кількома іншими дорослими бурими ведмедями перебував у розпліднику мисливських собак «Енейко», що знаходиться в с. Брониця.

«За нашою інформацією, у цьому розпліднику перебувало близько чотирьох бурих ведмедів, внесених до Червоної книги України, яких використовували як живу наживку для цькування мисливськими собаками. Протягом тривалого часу ми намагалися перевірити цей заклад і передати тварин до реабілітаційного центру для бурих ведмедів «Синевир». Однак в день перевірки розплідника представниками екологічної служби ведмеді зникли. Скоріш за все, господар їх сховав в іншому місці, а один з ведмедів просто втік з клітки», – зазначила Наталія Вишневська.

Зоозахисники переживають за ведмедя, який утік з клітки, бо його можуть вбити. Через це до порятунку ведмедя залучено єгерів та лісників Дрогобицького району, волонтерів, а також представників « Синевира».

Сам Микола Кобільник що це його ведмідь – заперечує. Але й стовідсотковї гарантії дати не може. Каже – треба спочатку його знайти, порівняти.

 Марія Кульчицька

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *