На війні загинув Андрій Гвоздецький з Дрогобиччини
Під час виконання бойового завдання з захисту України загинув воїн з села Опака Східницької громади Андрій Гвоздецький.
Андрій народився 6 грудня 1981 року у селі Опака, коли йому виповнилося 3 роки його сім’я переїхала в Трускавець. Там Андрій навчався у школі №1. Після закінчення 9-класу Андрій повернувся в рідне село, де продовжив навчання в місцевій Опаківській школі.
Відтак після її завершення навчався у Львівському торгово-економічному коледжі за спеціальністю “Митна справа”.
Своє подальше життя Андрій пов’язав з рідним селом, яке дуже любив, хоча Трускавець теж був для нього рідним. Працював майстром ремонтником, часто їздив на роботу за кордон. Займав активну позицію в житті, був учасником Майдану.
Коли почалася повномасштабна війна, Андрій перебував на роботу за кородоном, і одразу ж у перші дні вирушив в Україну, щоб стати на її захист. Проте, за станом здоров’я його тоді не взяли у військо. Але Андрій не залишався осторонь проблем і в тилу активно допомагав налагоджувати побут внутрішньо-переміщеним особам зі сходу України, які тоді проживали у приміщенні школи від березня до серпня.
1 лютого 2025 року, коли працівники ТЦК та СП зустріли його та запропонували поїхати у військкомат, він не втікав – а без вагань приєднався до лав Збройних Сил України. Одразу ж за кілька місяців потрапив у зону активних бойових дій. Служив стрільцем-снайпером гірсько-штурмового взводу гірсько-штурмової роти гірсько-штурмового батальйону 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади на Запорізькому напрямку. Рідні втрачали з ним зв”язок по кілька тижнів, але Андрію тоді вдалося вириватися з лап смерті.
Наприкінці жовтня-на початку листопада воїн був у короткотривалій відпустці, мав проблеми з передпліччям, яке травмував під час одного зі штурмів, проте знову повернувся на “нуль” і продовжив службу.
Цими днями до рідних захисника прийшла страшна звістка: 28 березня 2026 року Андрій Гвоздецький загинув під час ураження противником безпілотником типу “Молнія” в районі населеного пункту Малі Щербаки Василівського району Запорізької області.
Андрій був надзвичайно позитивною людиною, він завжди був привітний та усміхнений і навіть у життєвих негараздах знаходив місце для жартів – мав гарне почуття гумору. Сусіди, друзі, знайомі згадують його як людину доброї душі та щирого серця – він завжди був готовий прийти на допомогу. Андрій допомагав усім, чим міг, а для себе не просив нічого… Його любили діти, бо він дарував їм позитивні емоції.
У Воїна залишилися мама, сестра з сім’єю та син.
Прощання з Героєм
За попередньою інформацією, тіло Героя прибуде у середу, 8 квітня, о 14:00. Зустріч відбудеться на Перехресті Героїв, відтак траурний кортеж попрямує через Трускавець та Борислав до рідного дому воїна в село Опака. Мешканців просять прийти та віддати шану Захиснику, який загинув, обороняючи Україну.
Поховають Героя у селі Опака в четвер, 9 квітня, о 12:00 год. на долішньому цвинтарі.
Висловлюємо щирі співчуття рідним Захисника.
Вічна пам’ять і шана Герою України!
Віра ЧОПИК