У Бориславі відбудеться регіональна конференція до 100-річчя Ірини Сеник

У місті Борислав 16 червня 2026 року відбудеться регіональна науково-практична конференція «Ірина Сеник: особистість, епоха, спадщина», присвячена 100-річчю від дня народження видатної української поетеси, дисидентки та громадської діячки Ірини Сеник. Про це повідомили у Бориславській міській раді.

Організаторами заходу виступають Бориславська міська рада та Управління культури, молоді, фізичної культури та спорту. До участі запрошують науковців, краєзнавців, працівників культури, освітян, студентів та всіх, хто цікавиться історією та культурною спадщиною України.

Конференція розпочнеться о 10:30 в Історико-краєзнавчому музеї міста Борислава за адресою: вулиця Шевченка, 75.

У програмі заходу передбачено пленарне засідання з виступами та доповідями запрошених учасників, а також презентацію збірника науково-популярних матеріалів, підготовленого до ювілейної дати.

Окрему увагу приділять обговоренню життєвого шляху Ірини Сеник, її творчій та громадській діяльності, а також періоду перебування в радянських таборах як політв’язня. У межах події також відбудуться тематичні музичні та літературно-мистецькі виступи на основі її поезії.

Організатори зазначають, що участь у конференції можлива лише за попередньою реєстрацією. Для реєстрації та отримання додаткової інформації слід звертатися за телефоном: +38 (098) 297-97-38.

Нагадаємо, Нагажаємо, на Львівщині 2026 рік офіційно оголошено Роком Ірини Сеник. Урочиста академія у Бориславі, яка відбулася 7 червня, стала однією з подій, присвячених вшануванню пам’яті видатної українки, життя якої стало прикладом незламності та відданості Україні. Наступного дня на Личаківському кладовищі у Львові відбулися урочисті меморіальні заходи на могилі видатної українки.

Ірина Сеник народилася у 1926 році. Вона була членкинею Організації українських націоналістів, зв’язковою Української повстанської армії, поетесою та активною учасницею Української Гельсінської групи. За свою громадянську позицію та боротьбу за права українців зазнала переслідувань радянської влади, провівши загалом 34 роки у тюрмах, таборах та на засланні.

Після звільнення з другого ув’язнення їй заборонили проживати у Львові. Відтак у 1983 році Борислав став її домівкою. Саме тут вона продовжила активну громадську діяльність, очолила місцевий осередок «Союзу українок» та долучилася до створення Товариства української мови.