Вижив після удару FPV-дрона: історія захисника Назара Грома з Борислава

У житті кожної людини є моменти, які стають моментом істини. Для бориславця Назара Грома такий час настав у лютому 2022 року. Повернувшись із родинного свята — хрестин племінниці, він постав перед вибором, який визначив наступні роки його життя. На хвилювання дружини Назар відповів коротко та без заперечень: «Я присягу приймав!». Ці слова стали життєвим кредо чоловіка, якого сьогодні знають за позивним «Грім».

Історію бойового шляху Назара розповіли у Бориславської міській раді.

Від футбольних полів до передової

До початку повномасштабного вторгнення Назар був добре відомий у спортивних колах Борислава та Ясениці-Сільної, захищаючи честь місцевих футбольних команд. Професійний шлях він пов’язав зі зварювальною справою, здобувши освіту спочатку в рідному місті, а згодом у Львові. Працював на будівництві, облаштовував фасади та дбав про добробут своєї родини, навіть не припускаючи, що мирне ремесло доведеться змінити на зброю.

Військовий шлях Назара розпочався ще у 2007 році під час служби у внутрішніх військах, проте справжнє випробування війною прийшло у складі 14-ї бригади НГУ «Червона калина».

Як головний сержант мінометарної батареї, він взяв на себе відповідальність за життя десятків побратимів. Командування пропонувало йому офіцерські погони, але Назар відмовився, обравши шлях сержанта — бути поруч із солдатами в окопах, розвідувати маршрути та забезпечувати складну логістику під обстрілами.

Пекло під Малинівкою та шлях додому

Географія служби Назара Грома охоплює найгарячіші точки фронту: від Роботиного та Вербового на Запоріжжі до Гродівки та Миролюбівки на Покровському напрямку.

Переломним моментом стало 25 квітня 2025 року. Під час операції з порятунку побратимів поблизу Малинівки автомобіль групи був атакований ворожим FPV-дроном. Машина вигоріла вщент. Життя захисника врятували лише бронежилет і каска, які тепер зберігаються вдома як реліквії, посічені уламками.

Після тривалого лікування та реабілітації, з 1 травня 2026 року Назар повернувся до цивільного життя. За особисту мужність та самовідданість він отримав низку високих нагород:

• Орден «За мужність» ІІІ ступеня — почесну відзнаку від Президента України Назару вручили безпосередньо у госпіталі.
• Нагрудний знак «За доблесну службу» від Національної гвардії України.
• Медаль «Хрест Свободи» від Митрополита Епіфанія за жертовне служіння.

Мрії про спокій

Командири згадують Назара як надзвичайно надійну та людяну людину. Старший лейтенант В’ячеслав Тарасюк у своєму повідомленні дякував йому за сміливість та ініціативність, які не раз допомагали підрозділу у критичних ситуаціях.

Сьогодні Герой мріє про прості речі: затишний власний дім і мирне небо для дружини Уляни та доньок Надії й Вікторії. Він висловлює щиру вдячність усій родині та жителям громади, чия підтримка допомагала тримати стрій на фронті. Бориславська громада, своєю чергою, пишається Назаром Громом — людиною, яка залишилася вірною присязі до кінця.