«Гемодіаліз — це не вирок»: як у Нефроцентрі в Дрогобичі допомагають пацієнтам жити повноцінно
«Незручних запитань немає. Є запитання, на які важливо отримати професійну відповідь». Цей принцип у дрогобицькому відділенні Медичного центру “НЕФРОЦЕНТР” вважають одним із важливих у роботі з пацієнтами. Саме тому тут проводять «Школу пацієнта» — зустрічі, де можна не лише дізнатися більше про гемодіаліз, а й поставити лікарям запитання, які виникають у повсякденному житті.
П’ятий рік на вулиці Самбірській у Дрогобичі працює медичний центр, де близько 50 пацієнтів регулярно проходять гемодіаліз. Для них процедура вже стала частиною життя — тричі на тиждень по кілька годин вони проводять у центрі, проходячи лікування, без якого організм не може повноцінно позбавлятися зайвої рідини та продуктів обміну.
А для людини, яка вперше чує від лікаря слова «вам потрібен гемодіаліз», це може бути справжнім потрясінням.
Саме тому в НЕФРОЦЕНТРІ говорять із пацієнтами не лише про саму процедуру, а й про те, як жити з нею повноцінним активним життям, проводячи просвітницькі заходи у Школі пацієнта.
Цього разу під час Шшколи пацієнта говорили про суху масу та анемію. А ще пацієнтам уперше показали те, що зазвичай залишається поза їхньою увагою, — систему очищення води, без якої проведення гемодіалізу неможливе.
Три тонни води за дві зміни
Першою частиною зустрічі стала екскурсія Нефроцентром. Операційна директорка Анна Анікєєва провела пацієнтів усіма етапами перебування в медичному центрі — фактично від порогу до діалізного залу.
Пацієнт приходить у центр, проходить необхідні вимірювання та контроль життєвих показників, зокрема артеріального тиску, після чого медичний персонал оцінює його стан перед процедурою.
Далі — безпосередньо зал гемодіалізу. Тут пацієнт проводить близько чотирьох годин. Сучасні ліжка, столик поруч, де можна залишити особисті речі, комфортні умови та постійний медичний супровід — усе це стає частиною звичайного дня людини, яка регулярно проходить діаліз. Також для пацієнтів з вірусними захворюваннями діє ізоятор.
Але за цією, на перший погляд, простою процедурою стоїть складна система роботи.
Один із ключових її елементів — вода.
За дві зміни роботи Нефроцентр використовує щонайменше три тонни води. Перед тим як потрапити до системи гемодіалізу, вона проходить кілька етапів очищення та підготовки.
Анна Анікєєва показала пацієнтам обладнання і пояснила, як відбувається фільтрація та дезінфекція води. Контроль тут не обмежується лише внутрішніми перевірками: кожні три місяці центр передає проби води до лабораторії для мікробіологічного дослідження.
Для гемодіалізу якість води має принципове значення, адже вона використовується у процесі очищення крові пацієнта. Тому санітарно-епідемічна безпека, стерильність та контроль на кожному етапі — не формальність, а одна з основ безпечного лікування.
«Суха маса» — це не просто цифра на вагах
Відтак присутні перейшли у конференц-зал, де відбулися леції лікарів. Однією з центральних тем зустрічі стала суха маса.
Лікарка-анестезіолог, кардіолог Любов Гринник детально пояснила пацієнтам, що означає цей показник і чому його правильне визначення має таке велике значення під час гемодіалізу.
Суха маса — це орієнтир, який допомагає лікарю визначити, скільки рідини необхідно вивести з організму під час процедури.
Якщо рідини накопичується забагато, це може негативно впливати на самопочуття та роботу серцево-судинної системи. Але не менш важливо не забрати під час діалізу більше, ніж потрібно.
Саме тому пацієнтам пояснювали, що відбувається з організмом при надлишку та нестачі рідини, як підбирається суха маса, як визначається обсяг рідини для видалення під час конкретної процедури та чому ці показники можуть змінюватися.
Окремо говорили про так звані «червоні маячки» — сигнали організму, на які пацієнт не повинен закривати очі. Надмірна слабкість, запаморочення, погіршення самопочуття та інші незвичні симптоми можуть свідчити про те, що організм реагує на надмірне або недостатнє виведення рідини.
Головний меседж лікаря — не намагатися самостійно визначати, що є нормою, а розповідати про зміни медичному персоналу.
Під час «школи» пацієнти могли поставити свої запитання та розібрати конкретні ситуації, які виникають у них під час лікування.
Анемія: чому вона виникає і як її контролюють
Ще одна тема зустрічі — анемія. Про неї детально розповіла лікарка-нефролог, керівниця МЦ «Нефроцентр» у Дрогобичі Тетяна Марців.
Медикиня пояснила, що відбувається з організмом при нирковій недостатності та чому анемія є поширеною проблемою для людей, які перебувають на гемодіалізі.
Говорили про причини її виникнення, контроль показників, препарати заліза та інші засоби лікування, які застосовуються залежно від стану конкретного пацієнта.
Важливо, що необхідне медикаментозне лікування пацієнти отримують безоплатно в межах програми, за якою працює центр.
Гемодіаліз та контроль на всіх етапах
«Ми контролюємо стан пацієнта на всіх етапах», — пояснюють у Нефроцентрі.
Регулярні лабораторні дослідження дозволяють лікарям стежити за показниками та вчасно коригувати лікування.
Сам гемодіаліз у центрі також є безоплатним для пацієнтів — Нефроцентр має контракт із Національною службою здоров’я України за пакетом медичних послуг «Гемодіаліз».
Цей пакет охоплює не лише безпосереднє проведення процедури. За словами Анни Анікєєвої, до нього входять витратні матеріали, зокрема діалізатори та системи, робота лікаря-нефролога та медичної сестри, підключення і відключення пацієнта, догляд за судинним доступом, медикаментозне лікування та лабораторний супровід.
«Я починав ще на радянській апаратурі. А це — космос»
Особливою частиною «школи пацієнта» стала онлайн-зустріч із Сергієм Марченком із Запоріжжя.
Його історія для людей у залі була не просто розповіддю про медицину. Сергій сам живе з гемодіалізом уже 23 роки.
Він розповів, що починав лікування ще на радянській апаратурі у 1998 році. За цей час він пережив і трансплантацію нирки, яка, на жаль, виявилася неефективною, після чого знову повернувся до гемодіалізу.
Сьогодні чоловік продовжує жити активним життям і ділиться власним досвідом із тими, хто лише вчиться приймати нову реальність.
Порівнюючи обладнання, на якому він починав, із сучасними апаратами, які зараз прцюють у мережі “Нефроцентр” Сергій фактично назвав нинішні технології «космосом».
І для пацієнтів це було важливим нагадуванням: медицина за ці десятиліття змінилася надзвичайно сильно, а якість та можливості лікування постійно вдосконалюються.
Сергій говорив і про інше — життя на гемодіалізі не обов’язково означає відмову від звичних планів.
«Життя на гемодіалізі — це не вирок», — таким був один із головних його меседжів.
Він радив пацієнтам уважніше пізнавати власний організм, контролювати свій стан і дотримуватися рекомендацій лікарів.
Окремо говорили про харчування, зокрема контроль рівня калію, продукти, які варто обмежувати, та фрукти, які можуть бути присутніми в раціоні людини на гемодіалізі.
При цьому Сергій наголошував на власному багаторічному досвіді та індивідуальності таких рекомендацій: харчування кожного пацієнта має узгоджуватися з його лікарем.
Для учасників зустрічі ця розмова стала особливо мотивуючою. Перед ними була людина, яка живе з гемодіалізом понад два десятиліття, перенесла трансплантацію і повернулася до діалізу, але при цьому продовжує жити повноцінним життям.
«Завдяки гемодіалізу я зараз відчуваю енергію», – Тетяна Вечірко
Однією з пацієнток «Нефроцентру» та учасницею школи є Тетяна Вечірко. Жінці 60 років, вона вже близько року живе у Дрогобичі, хоча раніше мешкала у Дніпрі, а перед переїздо до нашого міста – пів року в Києві.
Саме можливість проходити гемодіаліз у “Нефроцентрі” в Дрогобичі стала для неї однією з причин залишитися тут. Родина навіть планує придбати в місті квартиру.
Тетяна порівнює досвід лікування у столиці та Дрогобичі, але каже: справа не стільки в тому, де краще, а в іншому ставленні.
«Тут мені подобається те, що менше пацієнтів, і тому до кожного таке відношення — я б сказала, родинне», — розповідає вона.
За словами жінки, важливим є не лише професіоналізм медиків, а й людяність у щоденному спілкуванні.
«Професіонали, медсестри дуже добрі. Всі дуже людяні. Тому Дрогобич я не поміняю на Київ».
Для Тетяни гемодіаліз триває вже півтора року. Каже, спочатку прийняти необхідність лікування було дуже важко. Більше того, лікарі рекомендували почати діаліз ще приблизно три роки тому, але вона відкладала цей момент, сподіваючись, що ситуація якось зміниться.
«Мені було дуже важко прийняти цю думку, що треба робити діаліз. Я тягнула. Думала, а може, буде якесь диво».
Зараз вона говорить про це зовсім інакше.
«Я в жодному разі не раджу боятися. Якщо лікар сказав, що треба діаліз, він все одно буде — раніше чи пізніше. Але краще раніше, тому що буде менше наслідків».
Найкраще про зміни у самопочутті Тетяни говорить її власний досвід.
«Якщо раніше мені було важко на перший поверх піднятися, зараз я живу на четвертому поверсі. Зараз я відчуваю енергію».
Жінка каже, що разом із фізичним покращенням прийшла й надія.
«Я хочу жити довго, я хочу бачити, як ростуть мої онуки».
Саме тому вона переконана: людина, яка дізналася про необхідність гемодіалізу, не повинна сприймати це як кінець звичного життя.
«Школа пацієнта» потрібна не лише тим, хто починає діаліз
Історія Тетяни показує ще одну важливу річ: такі зустрічі корисні не тільки людям, які щойно дізналися про необхідність гемодіалізу.
Жінка вже півтора року проходить процедури, але під час цієї «школи» дізналася багато нового для себе — зокрема про суху масу, харчування та особливості життя на гемодіалізі.
«Я сьогодні дуже багато дізналася нового», — каже вона.
Наприкінці зустрічі учасники могли безоплатно перевірити тиск та пройти вимірювання сухої маси.
Також усі учасники отримали інформаційні книжечки про дієтичне харчування під час гемодіалізу.
Для людини, яка тричі на тиждень проходить процедуру, харчування — не другорядне питання. Воно безпосередньо пов’язане з контролем рідини, електролітів та загальним самопочуттям.
«Діаліз і дієта — вони поруч йдуть», — пояснює Тетяна.
Вона також окремо наголошує на тому, що для пацієнта важливо відчувати: він не залишається сам на сам зі своїм захворюванням.
«Ми не кинуті самі на себе. Люди контролюють наш стан. І вони вже у нас як сім’я, як рідні».
«Це не тільки апарат і чотири години»
У Дрогобицькому нефроцентрі наголошують: сучасний гемодіаліз — це ціла система медичного супроводу.
У центрі використовують обладнання нового покоління від Fresenius Medical Care. Зокрема, тут працюють апарати для гемодіалізу Fresenius 5008S, системи очищення води AquaBplus та AquaAplus, а також система автоматичної подачі медичних розчинів CDS, яка дозволяє точно контролювати склад і об’єм препаратів під час процедури.
Лікарі нефроцентру також додатково навчаються у суміжних напрямках — зокрема кардіології та ендокринології. Це важливо, оскільки пацієнти на гемодіалізі часто мають складні супутні стани, які потребують комплексного підходу.
«Наше завдання — навчити лікарів, щоб вони могли надати ту допомогу, яка потрібна», — пояснює Анна Анікєєва.
Висновок
Гемодіаліз – лікування, яке має допомогти людині продовжувати жити. Працювати, наскільки дозволяє стан здоров’я. Планувати майбутнє. Бачити, як ростуть діти й онуки. Подорожувати. Залишатися активним.
А якщо виникає запитання чи страх — не залишатися з ним наодинці.
Бо в Нефроцентрі переконані: незручних запитань немає. Є запитання, на які людина має право отримати професійну, зрозумілу і чесну відповідь.
Віра ЧОПИК, фото авторки
PR