Митна реформа під час війни: як її оцінюють брокери на Львівщині
У період повномасштабної війни митна система України опинилася під подвійним тиском — необхідністю забезпечити стабільність зовнішньої торгівлі та одночасно впроваджувати реформи, необхідні для інтеграції до Європейського Союзу. Результати глибинних інтерв’ю з митними брокерами Львівської та Закарпатської областей, які провела експертна організація ГО «Карпатські обрії» у рамках проєкту ACCORD: Accountability and Capacity-building for Customs Oversight and Reform Development демонструють, що ці процеси відбуваються нерівномірно, а їх сприйняття суттєво відрізняється залежно від регіону.
Львівщина: висока оцінка та стабільна взаємодія
Діяльність Львівської митниці митні брокери оцінюють на рівні 5 балів, відзначаючи передусім ефективну комунікацію, оперативність і передбачуваність процедур. За словами респондентів, працівники митниці залишаються доступними для консультацій, швидко реагують на запити бізнесу та забезпечують стабільну роботу навіть у періоди впровадження нових правил. Зокрема, під час змін у законодавстві брокерів заздалегідь інформували та проводили консультації, що дозволяло уникати збоїв у роботі.
Такий підхід, на думку учасників дослідження, створює більш передбачуване середовище для бізнесу та полегшує адаптацію до нових умов. Для порівняння, Закарпатська митниця отримала значно нижчу оцінку — близько 3,5 бала. Брокери повідомляють про повільнішу реакцію на зміни, проблеми з інформуванням та складнощі у взаємодії.
Читайте також: Робота митниці під час війни: як бізнес Львівщини оцінює ефективність і які проблеми залишаються
Бюрократія та людський фактор
Попри позитивні оцінки роботи Львівської митниці, митні брокери звертають увагу на низку системних проблем, характерних для всієї митної системи України.
Серед них — надмірна бюрократія, яка зберігається навіть після впровадження цифрових інструментів, зокрема системи «Єдиного вікна» та NCTS. Митне оформлення часто супроводжується великою кількістю формальностей, що уповільнює процеси.
Окремою проблемою залишається різний рівень професійної підготовки митних працівників. За словами брокерів, це може призводити до затримок, суперечливих рішень та збільшення кількості оскаржень.
Водночас черги на кордоні, як зазначають учасники дослідження, не завжди пов’язані з роботою української сторони і часто залежать від суміжних країн. Це частково свідчить про ефективність впровадження електронної черги.
Цифровізація: прогрес є, але не повсюдний
Одним із ключових напрямів реформи залишається цифровізація митних процедур. Серед позитивних змін брокери відзначають розвиток системи «Єдиного вікна», яка дозволяє відстежувати статус декларацій у режимі реального часу та зменшує вплив людського фактора.
Також позитивно оцінюється впровадження нової комп’ютерної транзитної системи NCTS, яка скорочує кількість документів і наближає українські процедури до європейських стандартів. Важливу роль відіграють і спільні пункти пропуску з країнами ЄС, що дозволяють зменшити час перетину кордону.
Втім, попри ці зміни, рівень використання окремих інструментів залишається низьким. Зокрема, програма авторизованих економічних операторів (АЕО), яка передбачає значні спрощення для бізнесу, охоплює лише незначну частку компаній через складність процедур і високі вимоги.
Реформа: рух у правильному напрямку, але повільний
Загалом митні брокери погоджуються, що реформа митниці триває і має позитивний потенціал. Прийняття законодавства, спрямованого на імплементацію норм ЄС, розглядається як важливий крок до інтеграції у європейський митний простір.
Однак темпи змін бізнес оцінює як недостатні. Серед ключових перешкод — нестача практичних роз’яснень, обмежений доступ до якісних консультацій, відсутність чітких інструкцій для бізнесу та короткі строки впровадження нововведень. Особливо це відчутно для малого та середнього бізнесу, який не завжди має ресурси для швидкої адаптації до змін.
Результати дослідження демонструють, що Львівська митниця є прикладом більш ефективної організації роботи у порівнянні з іншими регіонами. Високий рівень комунікації та оперативності дозволяє бізнесу швидше адаптуватися до змін і знижує рівень невизначеності. Водночас системні проблеми митної сфери — бюрократія, нерівномірна якість роботи персоналу, складність процедур та обмежений доступ до спрощень — залишаються актуальними. Митна реформа в Україні поступово рухається у напрямку європейських стандартів, однак її результати поки що відчуваються нерівномірно. Для бізнесу ключовими залишаються передбачуваність, швидкість і прозорість процедур — саме ці фактори визначатимуть ефективність подальших змін.
Олексій ШАФРАНЬОШ, ГО «Карпатські обрії»