Російська пекарня привласнила рецепт пляцка Лесі Кравецької з Дрогобича

Російська пекарня привласнила рецепт пляцка «Старий Львів» дрогобичанки Лесі Кравецької та запустила його у виробництво під новою назвою «старий сочі». Про це повідомила сама авторка рецепту на своїй сторінці у Facebook, закликавши підписників реагувати на порушення авторського права.

За словами Лесі Кравецької, їй надіслали посилання на відео в Instagram, де блог під назвою vanil_sochi презентує десерт як власну новинку. Йдеться про пляцок «Старий Львів», який кондитерка створила та популяризує вже понад півтора року.

Тепер же російська пекарня представила його під зміненою назвою та запустила у виробництво.

«Вони присвоїли собі мій пляцок “Старий Львів” і щойно запустили у виробництво під назвою “старий сочі”. Це у них “новінка”», – написала Леся Кравецька, додавши, що користувачі можуть залишати коментарі з поясненням справжнього походження рецепту або скаржитися на профіль за поширення неправдивої інформації.

Під дописом кондитерки українці активно діляться повідомленнями про те, що надсилають скарги щодо порушення авторського права та залишають коментарі з наголосом на українському походженні десерту. Водночас під публікацією російської сторінки наразі відсутні негативні коментарі – їх видаляють після масових звернень.

Леся Кравецька — відома кондитерка з Дрогобича, яка спеціалізується на галицьких пляцках. Вона веде кулінарний блог на YouTube, де детально показує процеси приготування, ділиться авторськими рецептами та пояснює технологічні нюанси. Також вона є авторкою кулінарних книг, присвячених традиційній галицькій випічці.

Наразі у продажу є два її найновіші томи: «Святкові галицькі пляцки» та «Нові святкові пляцки». У кожній книзі — по 50 різних рецептів, які не повторюються. До кожного пляцка подано детальний опис процесів приготування, пояснення важливих нюансів, точно відміряні інгредієнти та велике кольорове фото розрізу, що дозволяє одразу побачити очікуваний результат. Пляцки за рецептами Лесі Кравецької вирізняються збалансованим смаком та естетичним виглядом у розрізі.

Історія з привласненням рецепту стала черговим приводом для ширшого обговорення. У публічному просторі не раз порушувалося питання про системне привласнення росіянами елементів української культури, історії та спадщини, а також творчих ідей.

Водночас, на жаль, притягнути до відповідальності за подібні порушення авторських прав практично неможливо. Навіть масові скарги користувачів часто не дають результату — міжнародні платформи на кшталт Meta чи Instagram нерідко ігнорують звернення або не вбачають підстав для видалення контенту. Дієвих механізмів впливу у таких випадках фактично немає.

Тому єдиним інструментом залишається публічність — українцям доводиться голосно заявляти про своє авторство на світових платформах, нагадувати про джерело і відстоювати своє ім’я. 

Фото зі сторінки Лесі Кравецької у Facebook