За фото з Дрогобича Бернат Арманг отримав Пулітцерівську премію

На фото – одинокий піаніст. Війна змусила замовкнути: Заслужений діяч мистецтв України із Києва Василь Неволов сидить біля закритого рояля в театрі в Дрогобичі. Його дім у столиці зруйнували московські окупанти, він змушений був покинути рідне місто і втікати від смертельної небезпеки на захід України. Цю мить на світлині закарбував один із провідних світових фотографів Бернат Арманг (Інформагенція Associated Press) і отримав за це Пулітцерівську номінацію. Про це інформує DW.

Ще одна світлина з України цього ж автора, що увійшла в перелік, за які Associated Press здобула “Пулітцера” – поранена жінка дивиться в камеру Берната Арманга перед тим, як її привезуть до лікарні в Херсоні.

DrogMedia За фото з Дрогобича Бернат Арманг отримав Пулітцерівську премію

Довідково. Фотограф народився в 1978 році в Барселоні. З 2005 року він ексклюзивно працює для Associated Press. 2008 року в Кенії Арманг знімав спалахи насильства, які виникали після виборів. Також йому належать кадри, що зафіксували конфлікт між Ізраїлем та Палестиною та війну в Лівії. Його називають одним із найкращих фотографів Associated Press.

В Україні роботи фотографа були представлені на виставці “Війна краде дитинство”, яка проводилась ще у 2012 році в Дніпрі.

Додамо, що Пулітцерівську премію 2023 року в найпрестижнішій номінації “За служіння суспільству” (Public Service) присудили трьом українцям – документалісту і відеографу Мстиславу Чернову, фотографу Євгену Малолєтці, продюсерці Василісі Степаненко, а також європейській кореспондентці Лорі Хіннант. Всі вони також працюють в Associated Press.

Чернов, Малолєтка та Степаненко були єдиними представниками західних ЗМІ, котрі лишилися у Маріуполі під час наступу російських загарбників у 2022 році.

Пу́літцерівська пре́мія — одна з найпрестижніших нагород у галузі літератури, журналістики, музики і театру в США, заснована видавцем «жовтої преси» Джозефом Пулітцером. З 1917 року премія вручається щорічно в перший понеділок травня опікунами Колумбійського університету в Нью-Йорку. 

Віра Чопик

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *