Степан Щудло спільно із Фондом братів Дуліб’яників реалізували у Дрогобичі мрію багатьох спортсменів

Коли в людини є мрія і велике бажання працювати над її втіленням, то зірки неодмінно зійдуться так, щоб ця мрія стала реальністю.

Степан Щудло – директор і засновник спортивного клубу «Колізей», перший і донедавна єдиний у Дрогобичі тренер із змішаних єдиноборств, на початку спортивної кар’єри мріяв, щоб у рідному місті постав сучасний спортивний центр – просторий, з професійним рингом та інвентарем, належними умовами для тренувань молоді. Такий, які є у великих містах обласного значення, де дрогобицькі спортсмени неодноразово бували на турнірах.

Пройшло кілька років як ця ідея зародилася, і ось, 14 жовтня, у Дрогобичі відбудеться найбільш довгоочікувана подія для багатьох прихильників єдиноборств – відкриття сучасного спортивного центру «Колізей”. Як вдалося втілити мрію у реальність Степан Щудло розповів в інтерв’ю для «МедіаДрогобиччина.

Степане, розкажіть, як почався Ваш шлях у спорті?

До спорту я тягнувся з дитинства, перепробував у свій час чи не всі види єдиноборств – бокс, кікбоксинг, боротьбу, хортинг, тхеквондо, ушу, рукопашний бій, важку і легку атлетика. Найбільше до душі мені припав бокс і, починаючи з 2009 року, я займався із тренерами Михайлом Франком та Олександром Красулею.

Тоді я не думав, що зі спортом буде пов’язана моя майбутня професія, я робив це, бо мені подобалося, і на цей час у місті ще не було змішаних єдиноборств. У 2012 році почав цікавитися змішаними єдиноборствами, а вже у 2013 році вперше спробував свої сили у турнірі «Нескорені», що проходив у місті Вінниця. Маючи техніку боксера, основний акцент я робив на удари руками і у перших 3 поєдинках я переміг за очками. Однак у 4-му, фінальному поєдинку мій суперник здолав мене лише за допомогою єдиного задушливого прийому.

Тоді я зрозумів, що володіючи відповідною технікою, всього за кілька секунд можна здобути перемогу, використовуючи больові та задушливі прийоми. Тож я почав працювати над собою, був, можна сказати, самоучкою. До захоплення змішаними єдиноборствами додалася ще техніка боротьби грепплінг (на той час його у нашому місті теж не було). Я їздив на змагання у Львів, Закарпаття, Вінницю, Тернопіль, Івано-Франківськ, Хмельницьк, Житомир – саме там я бачив рівень спортивних залів, і такі зали дуже хотілося мати в Дрогобичі.

Як почалася Ваша тренерська кар’єра?  

У 2014 році спільно з друзями ми почали організовувати тренування зі змішаних єдиноборств. З тих пір і до недавнього часу я був єдиним тренером із цього виду боротьби у нашому місті. У нашому спортивному клубі «Колізей» тренуються діти віком від 7 років і старші, навчаємо техніки ударів, рукопашного бою, боротьби змішаної і  класичної, ударної техніки, а також боксу і кікбоксингу. Такий широкий спектр навиків дозволяє нашим вихованцям брати участь у найрізноманітніших змаганнях – ми їздимо на турніри із вільної боротьби, хортингу, з боксу і кікбоксингу, із змішаних єдиноборств. Маємо багато чемпіонів області, учасників чемпіонату України в Тернополі в Житомирі, а також наш вихованець Павло Білий став бронзовим призером Чемпіонату Європи із хортингу.

Коли виникла ідея створити сучасний спортивний тренувальний центр?

Приміщення ми орендували, але доводилося часто переїжджати з місця на місце, оскільки кількість охочих займатися постійно зростала і потрібно було шукати щоразу більший зал. Та наступив момент, коли 60 чоловік ми не могли помістити вже у жодному залі.

Паралельно із тренуванням тривав пошук приміщення, мене не покидала думка облаштувати в Дрогобичі такий зал, який я бачив на турнірах у великих містах. У місті до цього часу не було жодного стаціонарного рингу, тож я шукав можливості, як би це реалізувати.

Два роки тому депутат міської ради Юрій Кушлик привів мене до приміщення колишнього коледжу статистики і запропонував його як варіант під майбутній спортзал. Завдяки подальшому сприянню Юрія Кушлика, підтримці депутатського корпусу, міська влада довірила мені зробити в цьому приміщенні центр єдиноборств. Цю будівлю ми отримали разом із спортивним громадським об’єднанням «Геліос» та скаутською організацією ПЛАСТ. Ми виграли мікропроєкт на перекриття даху на суму 480 тис. грн, разом із ПЛАСТом внесли кошти як частину співфінансування.

Але ж там не лише дах потребував ремонту. Розуміючи, які це великі кошти, не кожен би взявся реалізовувати цю ідею…

Так, те, що будівля потребувала значно більше вкладень – це м’яко сказано. Потенційні орендарі, які оглядали це приміщення до нас, побачивши його стан, відразу ж відмовлялися. Тут все було знищено, вибиті вікна, двері, вирвані труби та електрична проводка. Фактично ми взялися за це приміщення, коли тут була напівруїна. Мало того, тут ще й гуртувалися люди, які вживали наркотичні засоби. Ще тривалий час після того, як ми почали там працювати, нас обкрадали.

Потрібно було заново проводити всі комунікації, робити капітальний ремонт приміщень. Тоді на допомогу нам прийшов Благодійний фонд відомих на Дрогобиччині підприємців та меценатів братів Дулібяників та їхня компанія «ТзОВ «Надрагідробурмаш».

У 2019 році я звернувся до Андрія Ярославовича Дулібяника  з проханням допомогти втілити нашу мрію і знайшов повну підтримку та розуміння. На початку робіт я планував довести до ладу хоча б одну кімнату на поверсі, але Андрій Ярославович запропонував робити всі десять. Спільно із Благодійним фондом ми провели світло до будинку, а також налагодили водопостачання і каналізацію, поміняли вікна та двері, провели внутрішні ремонти, облаштували санвузли. Також спільно із Фондом ми придбали сучасний спортивний інвентар у новий центр єдиноборств – це професійні груші, боксерські подушки, тренажери та інші приладдя.

Окрім цього ми маємо від Фонду постійну підтримку протягом цих двох років. Лише за останній період завдяки підтримці депутата Львівської обласної ради від «ВО «Батьківщина» Андрія Дулібяника та Благодійного фонду у Дрогобичі відбулося два Боксерські турніри – один до Дня незалежності, другий до Дня міста Дрогобича, на якому побував Віталій Кличко. Це були змагання високого класу, участь в яких взяли спортсмени не лише з Дрогобича, а із багатьох областей України.

Не обходяться без допомоги Фонду братів Дулібяників й наші поїздки на змагання.

Це приміщення є комунальною власністю Дрогобицької міської ради. Які маєте гарантії від влади, що, вклавши кошти, приміщення й надалі буде залишатися за вами?

У спортивного клубу «Колізей» із Дрогобицькою міською радою підписано договір на 3 роки, 2 з яких уже пройшли. І міський голова Тарас Кучма, і його заступники та представники депутатського корпусу нам обіцяли всіляко підтримувати та продовжити оренду на довший термін. Завдяки нашим старанням та капіталовкладенням місто отримало перший стаціонарний професійний ринг та чудові умови для тренувань підростаючого покоління. Це взаємовигідна співпраця, сподіваюся, що порозуміння й надалі буде.

У цей четвер, 14 жовтня, відбудеться відкриття спортивного центру єдиноборств «Колізей». Забігаючи наперед, розкажіть нашим читачам, що там є?

На площі чотириста квадратних метрів, яка займає цілий поверх, є великий зал для боксу із професійним рингом, зал боротьби татамі, кімната воркаут, тренажерний зал, тренерська, душові кабіни та санвузли. Є ще можливість облаштувати майданчики для інших видів спорту, плануємо що це буде теніс. Також, як уже згадував, маємо новий сучасний інвентар – професійні боксерські груші, настінні боксерські подушки, водяна груша та інше.

Які відчуття у Вас напередодні цієї важливої події?

Звичайно, це відчуття радості. Але також відчуття великої вдячності всім, хто допоміг ідеї втілилися в життя. Я вдячний своїй сімї, своєму батькові за підтримку – моральну та фінансову, вдячний депутату міської ради Юрію Кушлику, який, можна сказати, привів мене на старт цього проєкту, вдячний депутатському корпусу і Відділу фізичної культури та спорту Дрогобицької міської ради. Ну і звичайно – окрема подяка нашим постійним меценатам – Благодійному фонду братів Дулібяників, завдяки якому наш задум ми змогли реалізувати на дуже високому рівні.

Запрошую всіх прихильників спорту на свято відкриття  у центр єдиноборств «Колізей» 14 жовтня, о 12.00 год. (вул. Маркіяна Шашкевича, 28).

 

Автор інтрерв’ю Віра ЧОПИК

Фото автора та надані Степаном Щудлом 

 

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *