Ігор ЯВОРСЬКИЙ: «В людей з’являється віра в своє місто, і це дуже добре»

  •  
  •  
  •  
  •  

Місто Борислав дедалі частіше згадується в новинах про реалізацію того чи іншого проекту. Особливо зазнав перетворень міський парк, тут почали наводити порядок та втілювати цікаві ідеї і навіть розвивати туризм. Одна з найболючіших проблем міста – водопостачання, хоч ще повністю не вирішена, але уже не стоїть так гостро. На початку року місто опинилося на порозі сміттєвого колапсу, але його вдалося уникнути.

Є й ряд інших змін, є і чимало проблем, але, найголовніше – тут живуть люди, які люблять своє місто, і, незважаючи на ті нелегкі часи, які Бориславу довелося пережити, вони залишилися тут і працюють для його розвитку.

Як живе Борислав сьогодні, говоримо у інтерв’ю із міським головою Ігорем Яворським.

Ігоре Романовичу, коли на початку року у Бориславі назріла сміттєва криза, залученням нового підрядника ТзОВ “ГрінЕра Борислав” пройшло без проведення громадських слухань, як цього вимагали Ваші опоненти, та й взагалі критики було багато. Пройшло кілька місяців з часу, як підрядник взяв сміттєзвалище в управління, і можна зробити перші висновки з його роботи. Що відбувається на об’єкті зараз, і чи задоволені Ви цим рішенням?

Питання сміття за останні роки – це яскравий приклад, як суто господарське питання можна політизувати. Якщо б ми тоді не приймали швидких рішень, важко уявити,що відбувалося б сьогодні. Великий тягар ліг на нас після заборони суду експлуатувати діюче сміттєзвалище і приймати туди ТПВ, місто опинилося на порозі сміттєвої кризи.

У нас було два варіанти вирішення проблеми: шукати інші полігони, що потребувало значного фінансового ресурсу, якого Борислав немає, тож місто тонуло б у смітті. А проблеми, які є на полігоні, і далі б залишалися невирішеними, це була міна сповільненої дії.

Тому довелося діяти швидко, і тепер ми вже можемо оцінити перші результати. Щодо критики на мою адресу, то хочу зауважити – кожен з нас є хорошим порадником з багатьох питань, особливо, якщо не несеш за це персональну відповідальність. Коли ж доводиться відповідати за свої дії, тоді починаєш думати по-іншому, а не філософствувати.

Чи помилився Борислав? Я говорю, що ні. Бо, якщо порівняти сміттєзвалище 4 місяці тому і тепер – це два кардинально різні об’єкти. Там постійно проводяться роботи згідно договору, працює 3 одиниці техніки, на даний час уже виположено схили, які несли загрозу обвалу. Всі роботи проводяться прозоро. Щоб мінімізувати недовіру людей, на нашому сайті можна зайти і переглянути в режимі онлайн, що відбувається на сміттєзвалищі, скільки сміттєвозів туди заїжджає, фіксується їх вага, відстежуються номери авто. Окрім цього, компанія «ГрінЕра» на своїй сторінці у фейсбук подає щоденний звіт за кількістю завезених ТПВ , де вказана вага, номер авто і звідки воно приїхало. Умови договору виконуються повністю.

Питання доріг є доволі болючим для Борислава. От пішли дощі, і мешканці міста у соцмережах виставляють фото, наприклад, з крайніх повідомлень – вул. Богуна …

Я на всі ці повідомлення реагую і даю доручення відповідальним особам виправляти недоліки, в тому числі і по вул. Богуна (міський голова на знак підтвердження демонструє листування із першим заступником, де йдеться про вказану вулицю і скрін допису з фейсбуку). Але це вулиця без асфальтового покриття, і в нас таких ще багато, а вирішити одразу ці проблеми неможливо через недофінансування. Борислав займає площу 37 кв.км., загальна протяжність доріг міста Борислава з твердим асфальтним покриттям – 110 км, -це дуже багато. Останні роки ми почали приділяти увагу дорогам, але є ще й проблема комунікацій. Працюємо, та, на жаль, нам не вистачає коштів.

Нещодавно по місті з’явилися нові автобусні зупинки. Від мешканців Борислава були зауваження і щодо дизайну, і щодо самої конструкції. Окрім того, на вул.С. Бандери повністю знесли муровану зупинку, а в центрі, де зупиняються автобуси на Дрогобич, від зупинки залишився тільки металевий каркас, та її ніхто не міняє…

Облаштування зупинок потрібно ще багато де. На вул.Бандери ми прибрали ще радянську муровану зупинку, яка була аварійною і становила небезпеку для людей. А щодо самої конструкції, то, за винятком густонаселеного мікрорайону, їх цілком достатньо для тих пасажиропотоків, які там зазвичай є. У зв’язку з тим, що маємо обмежений міський бюджет, аби закупити зупинки на порядок дешевше від ринкової вартості, ми замовили їх виготовлення у ДВК №40, тим самим ще й дали роботу ув’язненим.

А що це за фірми ТОВ «Неопалима Купина» та ТзОВ «Сапфір-Інвест»? Вони із мізерним статутним капіталом виграють тендери у компаній, які давно працюють на ринку в своєму сегменті.

Я особисто не знаю цих фірм, і хто є їх власниками, єдине, що ці назви якось потрапляли на очі у базі серед платників податків. Щодо тендерів, то є уповноважені особи, які займаються їх проведенням, я навіть часто не знаю, які компанії приймають участь і переможця вже дізнаюся після завершення тендерної процедури. А щодо статутного капіталу, то він не відображає можливості компанії, це не є основний фактор, який вказує на те, чи компанія відповідає рівню і кваліфікації тендерних завдань. Якщо в них є позитивний досвід такого виду робіт і кваліфікований персонал, тоді немає до них зауважень. Якщо це фірми-одноденки чи так звані «прокладки», звичайно не хотілося б, щоб вони перемагали в тендерах.

Мешканці Борислава скаржаться на те, що містом розгулюють лиси.

Місто не може цю проблему вирішити. Якщо нам говорять – а що, ви не можете когось послати, щоб відстріляли лисиць?- кажу, ні, не можемо, бо використання мисливської зброї в межах населених пунктів заборонено законом. Ми звернулися до обласної ради, в якої є комунальні підприємства, що займаються відловом тварин, але, на жаль, допомоги від них поки немає.

У приміщенні колишнього кінотеатру«Каменяр» потрохи відроджується життя. Був період, коли ходили чутки про його продаж у приватну власність. Які у Вас плани на цю будівлю?

Ми провели там частково ремонті роботи. Також реалізується проект Міжнародної організації з міграції (МОМ), який передбачає закупівлю обладнання та проведення ремонту в холі – 20 тис. Євро дає МОМ і 20 тис. Євро, відповідно по гривневому курсу, даємо з міського бюджету. Також будемо писати наступні проекти для залучення коштів на його розвиток.

Щодо чуток про продаж, то відразу ж їх спростую: ми бачимо там створення сучасного якісного громадського простору. Наша позиція проста і зрозуміла – ми розуміємо, що це останній форпост комунальної власності в центральній частині міста, і він повинен служити громаді. Не цікаво продавати це приміщення, хоча це об’єкт №1 , яким починають цікавитися, коли моніторять нерухомість міста. Потенційних покупців багато, та вони нічого там не бачать, окрім того, щоб перетворити це приміщення в черговий торговий центр. Але тоді частина підприємців із окраїн десь закриється і перейде в центр , відбудеться перетікання, і місто від цього нічого не отримає,

Коли ж ми там почнемо розвивати громадський простір, соціальні та культурні проекти, скажімо той же самий кінотеатр, то громада отримає те, чого зараз в місті немає.

Тому всіма силами боремося за це. Уже 3 місяці, як до виконання обов’язку приступив новий директор Костянтин Кравцов. У нього багато ідей, він вже активно працює і у «Каменярі» відбуваються перші заходи.

Після фото бориславських медиків у гумових костюмах хімзахисту, які облетіли інтернет на початку пандемії, ви звільнили очільника бориславської медицини Віталія Головчака…

Насправді ці костюми – це не основна причина звільнення. Причиною були необґрунтовані премії, які, всупереч контракту та чинному законодавству, головний лікар виписував сам собі. І це у важкий час пандемії та економічної кризи! Коли збирали по копійці із всієї громади, виписувати собі премії в десятки, а то й більше тисяч гривень, я вважаю, неправильно.

У серпні було рішення апеляційного суду про його поновлення на посаді. 

Після рішення суду першої інстанції він поновився, за рішенням апеляційного суду його знову звільнено. Зараз триває касаційне провадження, подивимося, як будуть розвиватися події далі.

Хто зараз очолює бориславську медицину?

Зараз обов’язки заступника директора по лікувальній роботі виконує Ігор Ярославович Шамрило.

А як загалом у Бориславі проходить реформа медицини?

Первинна ланка надання медичних послуг- на доброму рівні, у них є достатньо фінансового ресурсу, щоб добре виконувати своїх функції та підтримувати технічну базу. Щодо вторинної ланки, то вони теж зараз вже перейшли на фінансування НСЗУ, надають послуги відповідно законтрактованих пакетів.

Чи всі пакети, які проходили контрактування, отримали ліцензії від НСЗУ?

Можна сказати, що практично всі. Було два пакети під питанням, але зараз маємо підстави надіятися, що в наступному році вдасться законтрактувати більше, оскільки закуповуємо необхідне медичне обладнання. Уже зараз у нашій центральній лікарні проводиться встановлення хірургічної рентгенодіагностичної системи типу С-дуга, яка дасть можливість проводити хірургічні втручання в режимі онлайн із виведенням процесу на монітор. Також передбачено кошти державної субвенції у співфінансуванні 50х50 на придбання ендоскопічного відео-обладнання для гастро-колоноскопії. Ця сучасна медична апаратура дасть можливість законтрактувати більшу кількість послуг.

Зараз у медицині ставимо цілі, які, можливо, не до кінця розуміють самі мешканці громади і навіть медичні працівники, які переконані, що все має бути так, як було, бо це було зручно. Та час іде вперед, і ми маємо йти в ногу з реформою та переходити від кількості до якості. Чи потрібна нам така кількість медустанов на території міста, як була раніше? Ні , не потрібна! Через те, що місто немає можливості утримувати їх в такій кількості. У нас основна проблема, що немає єдиного лікарняного містечка, а медустанови розташовані в різних частинах міста, це потребує значного фінансового ресурсу на їх утримання. Тому ми зменшили кількість приміщень, але кількість відділень при цьому залишилася. Зараз в рамках реформи НСЗУ стало очевидно, якщо б ми не провели це ущільнення, невідомо, якби ми  зводили кінці з кінцями.

Та вони й непотрібні в такій кількості. Бо, маючи якісне обладнання, можна ці самі послуги і функції надавати у кращому вигляді. Тому зараз основна ціль – боротися за ті пакети, які добре оплачуються НЗСУ, і надавати якісний сервіс. Адже згідно реформи кожен громадянин обирає медзаклад у будь-якому населеному пункті, і якщо ми не будемо покращувати матеріальну базу наших медичних установ, то просто втратимо пацієнтів. Тому завдання влади зараз – працювати над покращенням матеріально-технічної бази, а завдання медиків – якісно надавати послуги і максимально боротися за пацієнтів.

У Бориславі в медичних працівників є заборгованість по заробітних платах…

Така ситуація є в багатьох містах України, подекуди її вирівнюють перекиданням коштів із первинно ланки. Нагадаю, оплата за надані медичні послуги тепер – прерогатива Національної служби здоров’я України. Звичайно, ми зверталися до них з цим питанням, очікуємо, що проблема найближчим часом буде вирішена.

А як у Бориславі із вакцинацією працівників освіти?

Зараз маємо цифри майже в усіх школах вакциновано понад 80% педагогів. Питання вакцинації в мене стоїть гостро, і всюди, при кожній нагоді, я закликаю всіх вакцинуватися, бо це найбільш дієвий спосіб, і кращого поки ніхто не придумав. Особисто я і всі мої рідні- вакциновані. Не потрібно зважати на пропаганду та фейки, якими зараз наповнений інтернет. Люди, на жаль, піддаються провокаціям про вживлені чіпи, прилипання монет і таке інше, а потім жаліються, що ми погано живемо. Кожен має включати здоровий глузд, і, в першу чергу, дбати про своє особисте здоров’я та своїх близьких. Ці вимоги я особливо ставлю перед працівниками бюджетної та комунальної сфери, адже це люди, які обслуговують громаду, від їх роботи залежить життєдіяльність міста та наших сіл.

Освіта – це доволі об’ємне питання, але хотілося б почути яка ситуації в Бориславі із Новою українською школою (НУШ)? Чи забезпечена необхідна матеріальна база у всіх початкових класах, адже це повне оновлення парт та ряд інших вимог, які в реальності не всі школи встигли втілити.

У нас не відчутно проблем із комплектацією НУШ, минулого тижня ми відвідували школи і тільки в одному класі я побачив відсутність одномісних парт, але директор повідомив, що очікують на поставку цих парт. Так само і в селах не відчувається гостро цієї проблеми.

Як живе Борислав уже як центр територіальної громади? За кількістю населених пунктів ваша громада найменша в Дрогобицькому районі, і, як виявилося, тепер завдяки цьому у вас індекс податкоспроможності значно кращий, ніж в тих громадах, куди увійшло багато сіл.

Звичайно, ми боролися за більшу кількість сіл. Нас цікавила велика територія і гірська в тому числі. Але немає нічого поганого, щоб не вийшло на добре. Зараз маємо 6 сіл, а час покаже, кому пощастило більше – нам, чи тим містам, до яких приєдналися десятки сіл. Я вважаю, що нам. Ми швидше змогли адаптуватися до нових умов адмінреформи і зможемо швидше рухатись, а якщо ті, хто відставатиме,  виявлять бажання до нас приєднатися- це вже буде простіше, бо ми на той час будемо на щабель вище.

Як розвиваються відносини із сусідніми громадами?

Добре. Я людина комунікабельна і з всіма у хороших відносинах, в мене немає сусідів чи людей, з якими я маю конфлікт.

А як ситуація із водопостачання в Східниці? Проблема вже вирішена?

В стані вирішення. Знову ж таки, це ще одне суто господарське питання, яке політизували. Згідно з Законом України про органи місцевого самоврядування, це виключно компетенція виконкому селищної і міської рад. Зараз ми уже дійшли певних домовленостей, і створили комісію з передачі водогону на території Східниці у власність Східницької громади, в яку входять представники комунального підприємства Східницької селищної ради. Ми за те, щоб вони самі господарювали на своїй території.

День міста у Бориславі пройшов з великим розмахом, а на концерт до вас їхали із довколишні з міст та сіл. Частина мешканців залишилася задоволена, але були й такі, що нарікали на трату коштів, мовляв, «депресія, занепад, фабрики закриті і т.д., нема що святкувати»…

Гонорари артистів – це не є величезна сума коштів, які місто не може виділити для свого основного свята. Бюджет на артистів святкового концерту обійшовся 198 тис. грн. Ті, хто критикують, мабуть, не бачили, скільки людей прийшло на концерт. І це є хорошим аргументом, що ці кошти були витрачені не «на вітер», а для людей. За час пандемії мешканці Борислава дуже скучили за такими подіями.

А щодо слів про депресію, нехай мене вибачать ті, хто сприйме це особисто для себе, але я завжди кажу, що депресія не у міста, а в голові того, хто так думає. Яке ми маємо відношення до міста, як його сприймаємо, таким воно для нас і є. Якщо шукати тільки те, що погане, то тоді будемо вважати, що наше місто таке, з якого треба виїжджати. Якщо аналізувати ситуацію і ту позитивну динаміку за останні роки, яка тут відбувається, тоді настрій абсолютно зміниться. Якщо у нас з’явився інвестор (мова про Beluko-ред.) із іноземним капіталом, який створив робочі місця і зараз удвічі збільшив виробничі потужності, та, відповідно, появилися відкриті вакансії, то чомусь цього не хочуть бачити.

На завершення поділіться, що вам найкраще вдалося зробити на посаді міського голови, чим можете похвалитися?

Я похвалюся одним, якщо так правильно буде сказати – оцінку моїм здобуткам дали мешканці громади на місцевих виборах, коли за мене проголосували 73% виборців.

Кожен з цих людей побачив для себе щось найкориснішим і найпотрібнішим. Хтось оцінив покращення водопостачання. Так, ще не до кінця можна вважати ситуацію доброю, але ми самі розуміємо, що в нас було, і ті зрушення в питанні водопостачання, які є за останні 6 років – вони колосальні.

Хтось, можливо, побачив для себе відбудований міст, без якого місто жило 10 років після паводку 2008 року.

Хтось для себе побачив позитивні перетворення у міському парку, який був вкрай занедбаний і по ньому було страшно пройти, а зараз завдяки спільній роботі, завдяки колективу на чолі з директором парку Ігорем Саганом,там реалізуються чудові проекти та відбувається його відродження.

Хтось побачив ремонти доріг, які проводились на території міста на тих вулицях, які до цього були просто напрямками.

Можна ще продовжувати цей перелік, але, найголовніше, що в людей з’являється віра в своє місто, і це дуже добре.

Розмову вела Віра ЧОПИК

 

 

 

 

 

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *