Незалежно від віку, статі, віри чи походження …

ДВЕРІ ТУТ ВІДКРИТІ ДЛЯ КОЖНОГО!

В час очікування приходу світлих Різдвяних свят, попри щоденні клопоти, виклики та тривоги, все-одно згадуємо, що правдива природа людини – любити, допомагати іншим, дарувати тепло, усмішку і, по можливості, подарунки. А в скверику в центрі Дрогобича є щасливе і благословенне місце, де про це не забувають ніколи. Місце, куди може зайти і отримати підтримку в складних життєвих обставинах і дитина, і дорослий. Бо дорослий, за переконанням людей, про працю яких сьогодні розповімо, також є дитиною – Божою.

Знайомтеся: Благодійний фонд «Карітас Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ».
Саме слово «карітас» з латинської означає милосердя, самовіддана, безкорислива любов. Коли створюється Єпархія Української греко-католицької церкви, в її структурі одразу створюється Карітас. Основна мета Карітасу – стати джерелом натхнення та життєвим центром у справі солідарності, допомоги та служіння.
Благодійний фонд «Карітас Самбірсько-Дрогобицької єпархії» восени минулого року відсвяткував своє 25-ліття, і перші десять років базувався у Трускавці.
Структура, яка розпочиналася з двох людей – керівника і бухгалтера, сьогодні налічує понад 70 працівників і провадить благочинну та соціальну роботу по багатьох напрямках, – розповідає директор БФ «Карітас СДЄ УГКЦ» отець Ігор Козанкевич.

ОСОБЛИВІ ПОТРЕБИ – ОСОБЛИВІ ДАРИ!

Першим напрямком роботи «Карітасу» є щоденна увага до дітей з особливими потребами. У 2008 році в «Карітасі» запрацював Центр дозвілля «Дивовижні долоні», куди з понеділка до п’ятниці з 9 години ранку і до п’ятої вечора приходять особливі діти.
І їх тут не жаліють, з ними спілкуються на рівних, їх навчають, від них вчаться.

Тому, що насправді діти з розумовою неповносправністю мають не лише особливі потреби, а й особливі дари – вони відкриті, не носять масок, своєю присутністю усувають блоки спілкування. Їм неважливо, ти директор, бізнесмен чи прибиральниця, їм важливо, чи можеш ти полюбити, не боятися та спілкуватися. В центрі «Дивовижні долоні» понад 20 таких дітей. Вони вчаться працювати і заробляти – своїми руками виготовляти різні сувеніри, вишивати і реалізовувати ці вироби для продовження діяльності Центру, подальшого розвитку і невеличких святкувань врешті решт. Тут також вихованці отримують навики спілкуватися в соціумі – аптеці, магазині тощо. Бажаючі залучаються до роботи в інших структурах «Карітасу» – в кафе «Витанія», в спільноті «Наша хата» і «Назареті». Тут справді і словом, і ділом приймають особливих дітей.


Плани на 2020 рік ще ширші – поїздка-паломництво дітей з особливими потребами до Меджугор’я в Боснії в червні місяці. Адже якщо життя – це книга, то той, хто сидить на одному місці, бачить лише одну її сторінку.

З КОЖНОГО Б ПО ГРИВНІ ЛЮДЯМ ДИВНИМ

Другий серйозний напрямок роботи «Карітасу» – безхатьки, безпритульні. Так, немиті, нечесані, з дивним запахом. Ми таких сторонимося, а вони є всюди. Навіть в країнах багатих, з високим рівнем соціальної захищеності. Бо такий спосіб життя часто є свідомим вибором людини, яка живе так, як собі хоче. Так би мовити, безхатько за покликанням. Але з настанням холодів у цих людей все частіше виникає бажання десь у теплі переночувати, відпочити, перезагрузитися. І до минулого року «Карітас» міг запропонувати таким безхатькам Дрогобича лише спільноту «Наша хата» в селі Добрівляни на базі колишньої військової частини. Але туди ввечері чи вночі не підеш… Тому дуже добре, що минулого року здійснилася багаторічна мрія «Карітасу» – міська влада передала фонду приміщення в Дрогобичі на Горішній Брамі, де організовано нічліжку для безхатьків та працює соціальний магазин. Зараз там проживає дев’ять безпритульних. Ще дві кімнати готові прийняти безхатьків. В приміщенні проводиться ремонт даху.


В «Нашій хаті» сьогодні проживає близько 30 чоловік. Щочетверга спільнота вивозить на площу біля Шевченка гарячі обіди для потребуючих.

«Карітас» готовий заопікуватися всіма безхатьками Дрогобича, яких за приблизними підрахунками в місті є до 150 чоловік, – розповідає керівник фонду отець Ігор Козанкевич. – Але для цього ми всі з Вами повинні долучитися до цієї справи – підтримати гривнею. Всього однією! Якби кожен дрогобичанин давав у місяць 1 гривню на допомогу безхатькам, то щомісяця у фонді накопичувалось би на ці потреби 80 тисяч гривень. Тоді можна було б говорити про машину і набір працівників, які забирали б безхатьків по місту, мили, стригли переодягали і за потреби доправляли до лікарні, де знову ж потрібен працівник, щоб сидіти біля такого хворого».
Кошти можна приносити в «Карітас» особисто, або продумати інші способи збору та передачі грошей. Всього 1 гривня в місяць! Друзі, подумайте над цим питанням, якщо не хочете бачити безхатьків біля смітників чи на сходах біля «АТБ» на автостанції.
В планах отця Ігоря і «Карітасу» ще один будинок – хоспіс «Дім Владики Юліяна» в лісі в Добрівлянах, який став би потребуючим гармонійним домом на природі.

ПІСЛЯ ШКОЛИ – НЕ ВСІ ДОДОМУ

Дехто – в «Карітас». Адже там буває цікавіше і спокійніше водночас.
На жаль, так буває, що додому не хочеться, бо там оселились стрес і проблеми. Тому Центр «Разом сильніші» радо приймає дітей, які знаходяться в складних життєвих обставинах. Сьогодні для 40 дітей Дрогобича «Карітас» – і дім, і група продовженого дня, і тепле спілкування з чайком і печеньками. Також тут проводяться заняття за системою СООП – само організований освітній простір, де дітям ставляться завдання, і вони самі шукають шляхи їх вирішення.

Молодих людей заохочують до спільної групової роботи в команді для пошуку відповіді на велике запитання з допомогою інтернету та інших джерел інформації.

Перестаньмо вбивати себе за свої гроші!

Ще один постійний неспокій «Карітасу» – протидія узалежненням і допомога узалежненим та членам їх родин.
«Україна займає перше місце в Європі по вживанню алкоголю дітьми та молоддю! 40% дітей до 14 років сказали, що вживають алкоголь кілька разів на місяць. І 60 відсотків з цих сорока зізналися, що перший раз спробували алкоголь з батьками! – емоційно наголошує керівник «Карітасу» отець Ігор Козанкевич. – Спробуйте замовити ресторан на весілля чи День народження – Вам скажуть, що потрібно
літр алкоголю на одну людину! Друзі в обід ідуть на 100 грам, але 100 грамами не обмежуються! Дуже рідко хто дотримується цих 100 грам. А 150 грам чистого спирту – приблизно пів літра горілки – це мікроінсульт. Скільки тих мікроінсультів людина може витримати? Тож закликаємо – перестаньмо вбивати себе за свої гроші! Не йдеться про те, щоб не пити зовсім. Але алкоголь має бути символічним і ні в якому разі не пропонувати дітям».
У 2004 році «Карітасом» в селі Добрівляни на базі військової частини заснований реабілітаційний центр «Назарет» для позбавлення від алко- та наркозалежності. «Назарет» працює як терапевтична спільнота, де протягом тривалого часу проживають 20-30 реабілітантів. З узалежненими в «Назареті» працюють психологи, консультанти та духовні наставники. Також мешканці центру займаються трудотерапією – ведуть господарство, заготовляють дрова, печуть смачнезний хліб. Картоплю на території «Назарету» дуже нема де садити, тож директор центру (а тепер і заступник дирекктора фонду) Тарас Потурай кидав клич про благодійну заготівлю стратегічного овоча в соціальних мережах. Фінансова допомога також вітається. Адже реабілітаційний центр – неприбуткова організація, і попри спроби самоутримання час від часу в «Назареті» настає час кризи, коли на утримання підопічних, комунальні послуги та їжу не вистачає коштів.

 

А щоб не доводити до потреби реабілітації, «Карітас» працює над профілактикою узалежнень – спільно з працівниками Дрогобицького державного педагогічного університету у виші впровадили програму «Психотерапія ризикованої поведінки».
Крім цих напрямків, «Карітас» також займається протидією торгівлі людьми, допомагає в адаптації на новому місці внутрішньо переміщеним особам та кримським татарам в «Центрі підтримки сім’ї» тощо.
Тут справді почують і допоможуть кожному, незалежно від віку, статі, від національного чи соціального походження, віросповідання.
Бо любов – милосердна, і коли береш – наповнюєш руку, а коли даєш – наповнюєш серце.

Іра Циган

Газета “Медіа Дрогобиччина”, № 10 (57)

 

* * *

Тут ви можете передплатити  газету “Медіа Дрогобиччина” на 2020 рік.

 

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *