Норвезький Telenor повністю вийшов з Veon – Київстару. Левова частка акцій – у російської “Альфа Груп”

Норвезька Telenor повністю вийшла з Veon, до складу якої входить «Київстар»

Норвезький телеком-холдинг Telenor продав 157 млн ​​акцій (8,9%) групи Veon, в яку входять російський мобільний оператор “Вимпелком” (Beeline) і український “Київстар”, найбільший оператор в країні. Сума угоди – $362 млн. Норвежці повністю вийшли з капіталу Veon. Про це йдеться в повідомленні Telenor на фондовій біржі Осло, пише Liga.net.

Про плани продажу своєї частки в Veon норвезький Telenor почав заявляти ще в 2015 році. Тоді у нього було 33% акцій. Перший пакет (9,3%) Telenor продав в 2016 році за $570 млн. У 2017 році Telenor продавав свої частки двічі: пакет в 4% – за $263 млн і ще 5% – за $365 млн. У березні 2019 році Telenor продав ще 5,7% в Veon за $216 млн.

На момент виходу Telenor з капіталу Veon найбільшим акціонером Veon є LetterOne (Альфа Груп) Михайла Фрідмана (47,9%). 8,3% акцій компанії знаходяться під управлінням голландського штіхтінга (трасту). У вільному обігу – 34,9% акцій.

Норвезька Telenor повністю вийшла з Veon, до складу якої входить «Київстар»

фото www.flickr.com

 

Як пише CNews, Telenor став великим акціонером «Вимпелкому» ще в 1998 році.  Пізніше в число великих оператора увійшла також «Альфа-груп». При цьому «Альфа-груп» і Telenor були співвласниками українського оператора «Київстар».

«Альфа-груп» виступала за об’єднання «Вимпелкому» і «Київстару». Це було невигідно Telenor, оскільки в «Київстарі» на відміну від «Вимпелкому», у норвезької компанії був контрольне пакет. Це, в свою чергу, дозволяло Telenor консолідувати фінансові результати «Київстару».

Тоді «Вимпелком» без згоди Telenor вийшов на український ринок, придбавши невеликого місцевого оператора «Українські радіосистеми». Це стало причиною конфлікту між «Альфа-груп» і Telenor. Норвежці спробували збільшити свою частку в «Вимпелкомі», а Федеральна антимонопольна служба (ФАС) РФ не надала необхідного схвалення.

У 2008 році партнери знайшли спільну мову і домовились про поглинання «Вимпелкомом» іншого загального активу – оператора фіксованого зв’язку Golden Telecom, співвласниками якого також були Telenor і «Альфа-груп». Сума угоди склала $4,4 млрд.

У 2009 році конфлікт між сторонами остаточно завершився: «Вимпелком» і «Київстар» об’єдналися в нову структуру – Vimpelcom зі штаб-квартирою в Голландії. Правда, в 2011 році суперечності між партнерами знову загострилися.

Vimpelcom поглинув активи єгипетського мільярдера Нагіба Савіріса – італійського стільникового оператора Wind Telecommunicazioni і холдинг Orascom Telecom. Telenor був проти цієї угоди і спробував збільшити свою частку в Vimpelcom.

ФАС знову виступила проти Telenor і спробувала через суд усунути Vimpelcom від управління російським «Вимпелкомом». В результаті Telenor визнала свою поразку в боротьбі з «Альфа-груп» (зараз його телекомунікаційні активи переведені в нову структуру – LetterOne).

У 2015 році Telenor прийняла рішення про розпродаж своєї частки у Vimpelcom. На той момент норвежці володіли 33% від загального числа звичайних акцій оператора і 43% від загального числа голосуючих акцій. Такий розподіл був пов’язаний з тим, що Telenor належало 400 млн привілейованих акцій (префів) Vimpelcom (14% загальної кількості), які не мали права на отримання дивідендів, але володіли голосуючих правами.

До квітня 2016 Telenor мав конвертувати префи Vimpelcom в звичайні акції, заплативши за це їх ринкову ціну. Норвежці цього не зробили, і префи, які їм належали, згоріли. Після цього, у вересні 2016 Telenor продав на відкритому ринку 8% акцій Vimpelcom за $496 млн.

Тоді ж Telenor розмістив в Європі трирічний облігаційну позику обсягом $1 млрд з можливістю конвертувати дані облігації в акції Vimpelcom з пакета, що належить норвезькій компанії. Всього в обмін на весь облігаційну позику Telenor мав конвертувати 204 млн акцій Vimpelcom (11,6% від загального числа).

У 2017 Telenor продовживла розпродаж акцій Vimpelcom, який до того моменту був перейменований в Veon. У квітні того року було продано 4% акцій за $ 259 млн, у вересні – ще 5,1% акцій за $365 млн. Після всіх цих операцій частка Telenor скоротилася до 14,6%.

Telenor очікував, що пакет акцій, що залишився, буде конвертуватися в раніше випущені компанією облігації. Конвертація була можлива протягом усього терміну дії позики, тобто до вересня 2019 року.

Однак бажаючих конвертувати облігації в акції не знайшлося. З 2016 року за умовами облігаційної позики власники облігацій могли їх конвертувати в акції, виходячи з 40% від ціни, по якій норвезька компанія розмістила тоді акції Vimpelcom. Тобто одна акція в рамках конвертація була оцінена в $4,1, і власник однієї облігації міг отримати 40 800 акцій Vimpelcom.

Але акції Veon з листопада 2017 року торгувалися на американській біржі Nasdaq за ціною нижче $4, що робило безглуздою конвертацію облігацій Telenor в акції Veon. В тому числі весь 2019 року акції торгувалися в коридорі $2-3,1.

В результаті Telenor був змушений перейти до продажу акцій Veon на відкритому ринку. У березні було продано 5,7% від загального числа акцій за загальну суму $216 млн.

Таким чином, всього з 2016 року Telenor продав акцій Veon на загальну суму $1,7 млрд. Але з цієї суми $1 млрд (без урахування відсотків) доведеться віддати покупцям вищезгаданого облігаційної позики. Тобто прибуток Telenor від продажу акцій Veon склала $ 700 млн, пише Mind.ua

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *