До Дня психічного здоров’я: Будьте м’ячиком, а не яйцем!

Ми всі більш менш добре знаємо ознаки фізичного здоров’я – чиста гладка шкіра, здорові зуби, блискуче міцне волосся, гнучкі суглоби, пружні м’язи, здорове серце, відчуття бадьорості впродовж дня, висока працездатність. Та не менш важливим для людини є психічне здоров’я. Втім, цією складовою гармонійного життя ми досі легковажимо, а при виникненні труднощів займаємося само- або подруго- лікуванням, боїмося або соромимося звернутися за допомогою до фахівця – психолога чи психотерапевта.
Досвідчені психіатри жорстко жартують, що діагноз «шизофренія» можна поставити кожному. Психолог, консультант з психотерапії центру психологічної допомоги Самбірсько-Дрогобицької єпархії Мар’яна Бісик так не вважає, але зазначає, що насправді ніхто з нас не застрахований від психологічних труднощів.

– Пані Мар’яно, то які основні ознаки психічного здоров’я?
– Якщо Ви хочете відчувати, що у Вас на 100% все в нормі, то це також ненормально (тут пані Мар’яна посміхається). Тому, що насправді неможливо досягнути ідеалу. Якщо ми хочемо турбуватися про своє психічне здоров’я, то найперше потрібно розвивати стресостійкість. Адже саме стресостійкість – одна з основних ознак психічного здоров’я. Життя щодня підкидає нам труднощі, виклики, проблеми, і потрібно щоразу відбиватися від цього, наче м’ячик від землі, а не розбиватися, наче куряче яйко.
Важливо також вміти захищати та відстоювати свої цінності та разом з тим критично ставитися до своїх думок. Адже дуже часто людина сама свій найгірший ворог. Тож потрібно тримати свої думки в порядку, жити в злагоді зі своїми емоціями, дозволяти собі їх відчувати, жити тут і тепер. Тобто не потрібно весь час «перемелювати» минуле і надто сильно не йти на випередження. Бо часто плани, очікування майбутнього можуть забирати у нас радість сьогодення. Потрібно жити осмисленим наповненим життям кожен день і кожен момент.

– Можете на конкретних прикладах пояснити ці тези?
– Візьмемо для прикладу початок навчального року. Багато батьків зі страхом та тривогою чекають 1 вересня ще з середини літа. Накручують себе близькими труднощами з ранковими вставаннями, вивченням уроків тощо. А не потрібно так переживати, перейматися обставинами, які від нас не залежать і які неможливо змінити. Адже 1 вересня і школа все одно настануть. Насправді людина найчастіше хоче змінити обставини, а простіше змінити свої думки, ставлення до обставин. Подивитися на все під іншим, позитивним кутом – ми завжди справлялися з цим, нормально розпочинали навчальний рік, і цього разу все буде добре! Ми справимося! З таким настроєм набагато легше навіть йти за покупкою канцтоварів для школи. Для зменшення тривоги і збільшення відчуття контролю за ситуацією складіть собі список необхідних речей, після покупок потіште себе та дітей чимось приємним – морозивом чи спільною грою. Вчіться насолоджуватися кожною миттю. Коли дитина прийшла зі школи, не накручуйте себе жахом необхідності робити і перевіряти уроки до пізнього вечора. Осмислено проживіть момент відпочинку, спільної трапези, спокійно поспілкуйтеся з дитиною, і побачите, що тоді уроки на завтра зробляться легше і наче самі собою.
Тобто контролюйте свої думки. Адже часто за такими страхами та тривогами, думками «О, почнеться школа, робота, я не справлюся, я погана мама, працівник…» криється насправді занижена самооцінка. Нормальна добра самооцінка – ще одна з ознак психічного здоров’я. І закладається вона в дитинстві. Коли дитина часто чує, що вона невдаха, ледар чи нікчема, у неї немає досвіду, сил це підважити, і дитина починає в це вірити… Навіть дорослому самостійно важко вибратися з полону заниженої самооцінки, адже потрібно передивитися закладені в дитинстві переконання. Тож потрібно звернутися до спеціаліста, який подасть міцну руку допомоги, і Ви швидше заживете гармонійним щасливим життям.

– Коли ще потрібно звертатися за допомогою до спеціаліста?
– Коли дуже часто задумуєтеся чи вимкнули світло при виході з квартири і три рази повертаєтеся перевірити (пані Мар’яна знову посміхається). Час від часу схоже трапляється з кожним, але коли це дуже часто – то це ознака психічного розладу панічно-тривожного плану. Панічні атаки, фобії, надмірні переживання, надмірна тривога за своє здоров’я – це все розлади цього спектру.
Депресія – окремий розлад, який має ризик суїциду, тому обов’язково потрібно звертатися за допомогою до фахівця.
Посттравматичний стресовий розлад настає після тяжких подій – втрата близьких, автокатастрофа, стали свідками однієї чи багатьох смертей, обвал будинку, який влітку вразив Дрогобич… Підтримка рідних і друзів приблизно за рік часу допомагає 80% людей справитися з такими важкими труднощами, стабілізуватися. Але 20% потрібна допомога спеціаліста. Не потрібно боятися цього. Ми дивимося на розлади, труднощі в психічному здоров’ї як на точку в тривалості людського життя. Тобто людина з труднощами не є гіршою, менш достойною за інших. Просто її потрібно підтримати, допомогти «вилізти» з цього. Ще раз наголошую, від психологічних труднощів ніхто не застрахований!

– А від чого залежить чи ти у 80%, яким достатньо підтримки рідних та друзів,чи у 20%, яким потрібен спеціаліст?
– Від дитинства, від стресостійкості, від того чи була раніше тяжка травматична подія, від цінностей, від вміння користуватися ресурсами тощо…

– Які ресурси Ви маєте на увазі?
– Все те, що додає нам сил і радості, підживлює, поновлює запас життєвого «бензину» – приємні заняття, спілкування, розвиток наших цінностей. Список своїх ресурсів треба знати і постійно оновлювати! Адже те, що колись тішило і надихало, з часом може перестати «заходити»… Тому час від часу потрібно осмислено приділити час і сформувати список своїх ресурсів. І пам’ятайте, що психічне виснаження відрізає від ресурсів. Тож не доводьте себе до такого стану.

Іра Циган

Газета “Медіа Дрогобиччина”, № 8 (55)

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *