Аби вами не маніпуювали! У Дрогобичі вчилися інформаційній гігієні виборця

У середу, 12 червня,  ВІ “Активна Громада” ВГО “Інститут “Республіка” провели у Дрогобичі тренінг “Як не попастися на гачок інформаційних маніпуляцій”.

Захід складався з двох модулів. Під час першого учасники вчилися розрізняти інформацію і пропаганду, відсуюватми важливе від маніпулятивного.

Найстрашнішою зброєю інтернету стала пропаганда. Через те, що мережа дуже інтерактивна і миттєва, часу на те, щоб пропаганда подіяла, потрібно значно менше.

На відміну від об’єктивної подачі інформації, зловмисна пропаганда подає інформацію вибірково, щоб спонукати до певних узагальнень, або використовує емоційне забарвлення повідомлення, аби спровокувати радше чуттєву, ніж раціональну реакцію на висловлене. Бажаним результатом пропаганди є зміна ставлення до її суб’єкта. Пропаганда і її зловмисний варіант можуть використовуватись як форма політичної боротьби.

Відтак учасники вчилися відрізняти правдиву інформацію від фейкової, неправдивої.

Фейки — це фальшива, часто сенсаційна інформація, розповсюджена під виглядом новин.

Фейкові новини, фейк-ньюс — брутальна підробка чи імітація новин(від маніпулятивного спотворення фактів до відвертої дезінформації), яку створено за повного ігнорування редакційних норм, правил, процесів, прийнятих у ЗМІ для забезпечення відповідності та перевіреності, та яка не витримує жодних, навіть поверхневих, перевірок на відповідність та реальність, але, незважаючи на все це, має потужний вплив на свідомість великої кількості людей

Фейк працює як вірусний контент. Головна умова вірусності – викликати емоцію: гнів, сльози, страх, сміх, заздрість, почуття “вау”.

Створювати фейки їхні автори можуть з різними цілями: від бажання заробити на вірусному контенті (Google, Youtube та деякі соцмережі платять певну суму за кліки на популярний матеріал) до пропаганди, спрямованої на підрив держбезпеки іншої країни.

Ознаки фейкових новин:

  • Хибна аргументація (Висловлена теза не підкріплена достовірними аргументами; За «аргументи» видаються поширені у суспільстві міфи; – Не вказуються конкретні дані та їхні джерела)
  • Маніпулятивний заголовок (- Слова написані ВЕЛИКИМИ літерами; Використання слів і словосполучень типу “Ви не повірите…”, “Виявилось, що”, “СЕНСАЦІЯ”, “Читати всім!”, “Стало відомо”, “Шокуюча правда”, “Це підірвало мережу”.;  Повідомлення лише на одному сайті про щось дуже жахливе або неймовірно позитивне.)
  • Емоційно упереджена новина (- Ви читаєте – і ваше серце починає битися швидше; У тексті багато епітетів, тобто слів, які підкреслюють характерні риси; наприклад: свята Церква, розкішні хороми, могильщик України, цинічна тварюка; Вам повідомляють про неймовірно жахливі чи дуже радісні речі.)
  • Політичні змови (Часто використовують заплутану аргументацію, а інформація подається як інсайдерська. Часто апелюють до неназваних джерел інформації. Перевірити, чи видання дійсно спілкувалося з якимось «джерелом», і чи можна йому довіряти, неможливо.)
  • Повністю вигадана новина або абсолютний фейк (Як правило абсолютні фейки поширюються під час драматичних подій, коли важко встановити, що ж насправді відбувається. А нормальні ЗМІ і офіційні джерела не встигають поширити інформацію, або не володіють нею. –Приклади «розумнутий мальчік»)
  •    Конспірологія/ псевдонаука (Новин, у яких використовується цей прийом, не так багато, але все ж вони трапляються. Вони спекулюють на теоріях змови “світової закуліси”, пояснюють події і явища недоведеними фактами – наприклад, існуванням інопланетян, тотального прослуховування ЦРУ тощо. Альтернативна версія причин подій, яка наводиться у таких новинах, зазвичай суперечить здоровому глузду.)

 

Як визначити, яким виданням варто довіряти, а яким ні?

Треба виділити півгодини часу  і пошукати аналітику.

Приміром, Інститут Масової Інформації провели моніторинг, і з’ясували, що:

  • Найбільше з усіх сумнівними джерелами новини грішили сайт Apostrophe.ua (30 новин зі ста), from-ua.com (22 новин зі ста), politeka.net (22 новин зі ста) та znaj.ua (21 новина зі ста).
  • Найчастіше маніпулятивні заголовки використовували сайти znaj.ua (30 новин зі ста), from-ua.com (30 новин зі ста), politeka.net (29 новин зі ста), obozrevatel.com (20 новин зі ста) й lenta.ru (18 новин зі ста), strana.ua (16 новин зі ста), kp.ru (15 новин зі ста).
  • Найчастіше емоційну маніпуляцій використовували сайти kp.ru (38 новин зі ста), from-ua.com (24 новин зі ста), strana.ua (19 новин зі ста), znaj.ua та vesti.ru (12 новин зі ста).
  • Під час моніторингу було визначено, що найчастіше недостовірні новини публікували сайти kp.ru (27 новин зі ста), znaj.ua (25 новин зі ста) та telegraf.com (22 новини зі ста). Найбільше фейків було виявлено на сайтах kp.ru (5 новин зі ста), from-ua.com (4 новин зі ста) та vesti.ru (2 новини зі ста).

 

Крім того:

·        Перевірте URL

Сайти з дивними закінченнями типу “.co”, “.su” або розміщені на платформах сторонніх розробників, наприклад, WordPress, повинні викликати у вас сумнів. Деякі сайти спеціально підробляють під відомі ЗМІ, щоб поширювати фейки. До прикладу, кілька фальшивих новин від abcnews.com.co стали вірусними перед тим, як було розкрито шахрайський сайт.

·        Порівняйте заголовок зі змістом статті

Перш ніж поширювати новину в соцмережах, перевірте, чи відповідає заголовок тій інформації, яка міститься в статті. Однією з головних причин того, що у Facebook поширюються фальшиві новини, є те, що люди “купуються” на заголовок і не переходять за посиланням.

·        Перевірте дату виникнення новини

Деякі ЗМІ “воскрешають” новини через кілька місяців або й років після того, як стався факт або була сказана певна цитата. Такі махінації спотворюють реальність.

·        Чи стосується фото/відео новини?

Фотографії та відео також можуть бути вирвані з контексту. Перевірте фото або скріншот з відео, вставивши його у Google Зображення. Пошуковик одразу покаже вам всі новини де використовувалися ці медіадані.

·        Чи є у статті першоджерела?

У всіляких скандальних новинах перевіряйте, чи цитує видання слова учасників непорозуміння. Чи є якісь офіційні заяви від суб’єктів розповіді. Якщо видання наводить якісь нібито факти, прикриваючи їх голослівними суб’єктивними судженнями, варто задуматися.

·        Чи справжня цитата?

Якщо вас насторожує певне висловлювання відомої людини, подивіться на джерело інформації, і перевірте чи є така цитата там. Багато сайтів роблять невеликі новини з розлогих інтерв’ю і полюбляють “прикрасити” інформацію. Читачі переважно не перечитують інтерв’ю повністю

·        Перевірте, скільки видань про це пише

Якщо низка ЗМІ поширила інформацію, посилаючись на одне й те ж сумнівне джерело, варто засумніватися у правдивості такої новини. Намагайтеся простежити, звідки прийшла новина.

Правдива інформація так чи інакше просочиться в різні авторитетні видання. Якщо ж про якусь подію чи репліку пише один сайт, і то сумнівний, це, швидше за все, вигадка.

·        Відсіюйте власні вподобання

Будьте об’єктивними, незважаючи на власні симпатії. Одна з головних причин поширення фейків у Facebook – якраз особисті вподобання користувачів, які підштовхують їх поширювати певну інформацію, навіть не перевіряючи її.

·        Загляньте на сайти організацій, які перевіряють факти

Існують міжнародні організації, місією яких є розвінчання фейків у ЗМІ. Вони дотримуються принципів безпартійності і прозорості. Перевірте, чи не потрапила у список фейків на цих сайтах новина, в якій ви сумніваєтеся.

В Україні є діють такі сайти перевірки інформації: Vox Ukraine та Fact Check.

·        Перевірте, чи інформація не з сайту фейкових новин

Існують сайти, які створюють фальшиві новини, замасковують вигадку під “факти” просто заради потіхи. Вони зовсім не мають на меті ввести в оману населення, їхня ціль – це вдалий жарт, через який люди можуть пошитися в дурні. Наприклад, добре відомий UA Rewiew, де всі новини вигадані. Втім, деякі сайти навіть посилаються на це видання, подаючи інформацію як правду (за матеріалами Texty.org, Детектор-Медіа, CNNIndependent )

 

Другий модуль полягав в  тому, що учасники вчилися аналізувати-моніторити своїх депутатів-кандидатів в депутати.

Як? За допомогою таких сервісів, як:

https://zp.chesno.org/-онлайн-інструмент для візуалізації фінансових звітів політичних партій та кандидатів у президенти.

https://rada4you.org/ інструмент, який допомагає дізнатися, як народні обранці голосували у парламенті за проекти рішень, які важливі для конкретної людини.

https://polithub.org/

 

«Що робити, якщо інші кандидати не були у владі і їх не проскануєш?»

 

  1. Читаємо Конституцію України (РозділIVВерховна Рада України; Розділ XI МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ)
  2. Читаємо Закони України «Про статус депутатів місцевих рад», «Про статус депутата Верховної ради України»
  3. Читаємо Програму кандидата і аналізуємо її на предмет повноважень депутата написаному-обіцяному
  4. Читаємо і аналізуємо декларацію кандидата
  5. Моніторимо його/її соціальні мережі
  6. Запитуємо у його/її співробітників та сусідів
  7. Читаємо Програму партії , від якої де кандидат
  8. Скануємо фінансову історію партії через ресурс «Золото партій» та політичну відповідальність через  ресурс «Rada4you»
  9. Йдемо на зустріч з кандидатом і запитуємо ЯКИМ чином, ЯКИМ шляхом буде виконувати взяті на себе зобов’язання.
  10. Робимо ОБДУМАНИЙ вибір

 

***

Сподобалось? Зацікавились?

ВІ “Активна Громада” остиійно проводить цікаві і потрібні заходи, тренінги.

Підписуйтеся на сторінку Активна Громада міста Дрогобич в  Фб і слідкуйте за анонсами!

 Віолета Волошка

 

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *