Децентралізація на Дрогобиччині: Велика риба – найспритнішим!

 

Уявімо Україну великою водоймою. Державний бюджет – її мешканцями, яких ми «підгодовуємо» податками та бережемо від браконьєрів. А себе – рибалками. І якщо ми – рибалки вправні, спритні, вміємо працювати в команді і модернізовувати свої човни, не боїмося першими досліджувати глибоководдя – то нам і ласувати найбільшою рибкою. Адже якщо, відповідно до втілених у країні реформ, освітня чи медична субвенції розподіляються рівномірно по цілій країні між зареєстрованими в системі пацієнтами та між учнями, то кошти на розвиток інфраструктури держава виділяє лише тим громадам, які встигли чи ще встигнуть об’єднатись добровільно до 2020 року.

Реформа децентралізації в цифрах

Загалом з 2016 по 2019 рік включно уряд виділив для об’єднаних громад 6,5 млрд грн на розвиток інфраструктури: в 2016 році – 1 млрд грн на 159 ОТГ, в 2017 році – 1,5 млрд грн на 366 ОТГ,  у 2018 році – 1,9 млрд грн на 665 ОТГ. У 2019 році обсяг субвенції становить 2,1 млрд грн на 806 ОТГ. Найбільший обсяг субвенції у 2019 році отримають об’єднані територіальні громади Житомирської (175,3 млн грн), Дніпропетровської (174 млн грн), Хмельницької (145,2 млн грн) та Чернігівської (134,1 млн грн) областей.

Дрогобиччина лише у 2018 році могла отримати державної субвенції на розвиток інфраструктури ОТГ в сумі майже 20 млн грн. А від 2015 року не об’єднані громади району втратили 120 млн грн.

Єдина ОТГ на Дрогобиччині – Меденицька, утворена постановою ЦВК 23 грудня 2018 р. із Меденицької, Летнянської та Опорівської сільських рад. За цей час вдалося отримати «інфраструктурних» коштів у 5 разів більше, ніж становив їх сумарний бюджет до об’єднання. “Громада вже знає, як зі своїми фінансами розпорядитись: освітлити вулиці; провести капітальні ремонти поліклінічного відділення лікарні, школи та дошкільного навчального закладу; здійснити реконструкцію стадіону та будівництво каналізаційної системи; відкрити ЦНАП для Меденицької ОТГ; виконати ремонт комунальних доріг”, – каже голова новообраної громади Володимир Шулак.

Об’єднання територіальних громад – потрібні та невідворотні

Після шокової цифротерапії інші аргументи «за» об’єднання не будуть такими переконливими, та все ж наводимо основні:

1. Зміна старої форми управління

Негоже жити на перейменованих вулицях за ще радянської системи управління. Стара система не виправдала себе в умовах великої країни і не відповідає вимогам часу. Меншою територією легше керувати і контролювати бюджетні надходження та видатки. Голова ОТГ має прямий зв’язок із Києвом. Голова ОТГ та старости села – посади виборні. Тож народовладдя стає більш відчутним.

2. Збільшення надходжень

Усі ОТГ стають учасниками прямих взаємовідносин з держбюджетом, тому планують свої бюджети незалежно від рішень районних, обласних рад і місцевих державних адміністрацій. Зокрема ОТГ можуть залишати собі місцеві податки, (ПДФО, екологічний, акцизний збір, єдиний податок, податок з прибутку організацій і фінансових установ, податок на нерухоме майно, землю, транспорт), розвивати інфраструктуру (дозвіл на будівництво, прийняття будівель в експлуатацію), утримувати дороги, водо-, тепло-, газозабезпечення. Окрім цього, з’явиться можливість надавати житлово-комунальні послуги, організовувати пасажирські перевезення, проводити екологічний моніторинг, природоохоронну діяльність тощо.

Ось дані експертів коаліції провідних громадських організацій України «Реанімаційний Пакет Реформ» (далі – коаліція РПР). «Власні доходи місцевих бюджетів зросли майже в 4 рази. Станом на кінець 2018 року частка місцевих бюджетів (з трансфертами) у зведеному бюджеті України склала 51,5%. Місцеві бюджети становлять понад 15% валового внутрішнього продукту держави – це вивело Україну у перелік найбільш бюджетно децентралізованих держав Європи».

3. Відповідальність

Разом із фінансами та повноваженнями на голів ОТГ покладається також і відповідальність. Передусім тут вже йдеться про відповідальність кожного громадянина. Активна громадська позиція буде стимулювати та контролювати обранців, допомагатиме голові ОТГ і депутатам розставляти пріоритети в розвитку територій. Тож найбільша перевага децентралізації – підвалини для розвитку громадянського суспільства в Україні.

4. Час

Спроможна територіальна громада здатна самостійно або через органи місцевого самоврядування забезпечити належний рівень надання освітніх, культурних, медичних та інших послуг за допомогою власних фінансів, кадрів та інфраструктури. У разі, якщо населені пункти добровільно не об`єднаються в ОТГ, то Законом України, ухвалення якого планується на середину 2019 року, всі території України будуть примусово об`єднані у ОТГ за принципом об’єднання навколо міст чи селищ та цілісності територій. Власне, цим Законом буде чітко прописано кількість ОТГ в тій чи іншій області.

Тому часу на домовленості, дослідження спроможностей, створення плану соціально-економічного розвитку,  узгодження векторів розвитку, створення статутів ОТГ і проходження всіх процедур залишається все менше. А при невдалому добровільному об’єднанні до 2020 року ще буде можливість все переформатувати.

 

Наша сила – в єдності. Пригадуєте аналогію із човном?

 

Ніяк не домовляться…

Перспективний план формування територій громад Львівської області (затверджений КМУ в 2015 році) виокремлює такі спроможні територіальні громади: Дрогобицька, Бориславська, Трускавецька, Східницька, Стебницька, Підбузька, Меденицька. У лютому 2018 року Львівська обласна державна адміністрація запропонувала формат максимально великих ОТГ: Бориславська, Дрогобицька, Меденицька та Трускавецька.

Це викликало реакцію районної ради, яка внесла пропозицію передбачити дев’ять громад: Дрогобицьку, Бориславську, Трускавецьку, Східницьку, Меденицьку, Підбузьку, Гаївську, Рихтицьку, Лішнянську. Бажання до створення окремого ОТГ виявляє і місто Стебник.

 

Чому Дрогобиччина «гальмує»?

Тарас Баранецький, радник з питань децентралізації Львівського центру розвитку місцевого самоврядування, небажання мешканців Дрогобиччини об’єднуватись пояснює територіальними та історичними особливостям району. «Ситуація на Дрогобиччині зі створенням об’єднаних громад є складною та досить унікальною для України, коли в районі є три міста обласного значення на відстані 10-15 км одне від одного. При цьому у складі двох із них є інші місцеві ради (Дрогобич – Стебник, Борислав – Східниця), які також мають амбіції до створення ОТГ. Важливо додати, що частина території району є гірською, а самі території мають дуже різну спеціалізацію: промисловий Борислав, промислово-туристичний Дрогобич, лікувально-рекреаційні Трускавець і Східниця. Район не має цілісного плану, не кажучи вже про створення ОТГ».

Директор КП «Інститут міста Дрогобича» Дрогобицької міської ради Володимир Кондзьолка причину небажання об’єднуватись вбачає у нерозумінні населенням принципів і переваг реформи децентралізації. «Ті, хто мали б створювати об’єднані громади, здебільшого не розуміють об’єму повноважень і відповідальності, які реформа на них покладає. Слабка методична підготовка консультантів, відсутність простих друкованих пояснювальних матеріалів, мало інформації в регіональних ЗМІ й безкарність саботажників гальмує реформу в державі загалом і на Дрогобиччині зокрема».

Першим саботажником п. Володимир називає голову Асоціації сільських рад та Медвежанської сільської ради Степана Коваля, який переконує інших сільських голів, що реформа – неконституційна. Також сільських голів, які думають, що міста хочуть захопити села. Депутата обласної ради Задорожного Михайла Леоновича, який, на думку п. Кондзьолки, агітує за створення ОТГ без участі міст. Районну владу, яка усунулась від процесу.

Села бояться втратити землі. Міста не хочуть брати додаткове фінансове навантаження на забезпечення розвитку навколишніх сіл та їх інфраструктури. Насправді ж більшість мешканців приміських сіл, котрі працюють в містах – там і сплачують податок, поповнюючи бюджет міста, а не своєї громади. Тобто використовуючи трудові ресурси навколишніх громад і формуючи свої доходи частково за їхній рахунок, місто не має стосовно них жодних зобов’язань. Це є результатом нерівномірного економічного розвитку. Варто врахувати і побоювання мешканців сіл з приводу того, що у разі приєднання вони взагалі не матимуть власного бюджету, а органи місцевого самоврядування міської громади не будуть звертати увагу на їхні проблеми.

Показовим тут є приклад Брониці, мешканці якої вже другий рік блокують завезення сміття з м. Дрогобича на територію розташованого в межах сільської ради міського сміттєзвалища через, на їх переконання, незаконну та неналежну його експлуатацію Дрогобицьким КП. Ескалація конфлікту тут дуже висока. Влада Дрогобича намагається обстояти свою правоту через суд. Тому місцеві активісти охоче вступили б до будь-якої ОТГ, окрім Дрогобицької. «Дрогобич нас бачить лише як вбиральню, і нам це, звісно, не подобається. Розглядаємо варіант Дублянської ОТГ, однак немає спільної межі, треба ще рішення сесії Бистрицької або Лужецької сільських рад. Схоже на те, що  майже всі депутати сільських рад та голови сіл хочуть просто «добути» до кінця, і їх мало цікавить об’єднання. Обласна ж рада блокує утворення малих ОТГ. Маємо надію на Надрайонне об’єднання сіл в одне велике ОТГ», – розповідає один з активістів.

Михайло Задорожний і справді вважає, що ОТГ без участі міст можливі і спроможні: «Лише за кілька місяців ми бачимо, як бюджет Меденич зріс в десять разів. Містам вигідне об’єднання з селами більше, аніж селам. І справа тут не в землі, а радше в можливості за рахунок освітньої та медичної субвенцій «підтягнути» лікарні і школи». П. Михайло, однак, не вірить у добровільне об’єднання ще когось до 2020 р. – надто мало залишилось часу і бажання громад.

Побоювання мешканців сіл про те, що місто отримає контроль в майбутній раді ОТГ над сільськими територіями спростовує Тарас Баранецький: «На Дрогобиччині сукупне населення сіл є чисельно більше, ніж населення міст. Поділ території «місто-село» у всіх випадках здійснено майже пропорційно чисельності населення з невеликою преференцією для сільських територій».

 

Як забезпечити спроможність громад?

Чому обласна рада не затверджує утворення малих громад, пояснює Тарас Баранецький. Аналіз податкоспроможності територій на Дрогобиччині показує, що реальними економічними центрами є міста обласного значення, а також – смт. Східниця. На думку п. Тараса, економічно та інфраструктурно від приєднання виграють навколишні села та їхні жителі. «Модель «живу в селі, а працюю в місті» є ефективною та перевіреною в багатьох розвинених країнах. Але для того, щоб вона була збалансованою, села й місто мають бути одним муніципалітетом. Інакше вищий рівень послуг в місті буде спонукати молоді сім’ї переїздити туди. Така міграція збільшує навантаження на міську інфраструктуру (садочки, дороги, заклади охорони здоров’я) та підвищує вартість її утримання».

Отже, селам потрібні комфортні умови для життя. А містам – землі. Участь у великих інвестиційних проектах зазвичай передбачає виділення земельних ділянок, яких в межах міст просто не може бути. Міста мають інфраструктуру, робочі місця, кадрові управлінські ресурси, рекреаційні зони, а села – працівників-споживачів послуг. «Саме наявність цих 3-х факторів – землі, інфраструктури та робочої сили – дозволить майбутнім міським ОТГ стати активним гравцем на глобальному інвестиційному ринку та забезпечить економічне зростання», – пояснює Тарас Баранецький.

 

Міста і села не чують один одного

Трускавецька майбутня ОТГ є найбільш логічною. Трускавець вже забезпечує навколишні села роботою, освітою, медициною та спільною відпочинковою зоною. Але навіть тут є камені спотикання: до оздоровниці не хоче приєднуватись село Модричі.

 

«Перетягування ковдри» Стебником і Трускавцем

Стебник хоче відокремитись від Дрогобича. Депутати Стебницької МР ради переконані, що об’єднання із Дрогобичем не обіцяє Стебнику нічого доброго, і мають цьому пояснення. Справа у так званій системі управління «матрьошка», коли у складі міської ради міста обласного значення є один або кілька органів місцевого самоврядування. За роки існування такої системи влада Дрогобича неодноразово блокувала важливі для Стебника рішення, провокуючи конфлікти. «Стебник має усі можливості бути центром спроможної ОТГ: зручне залізничне та автомобільне сполучення, школи, до яких можна буде пустити автобуси від сіл-членів ОТГ, лікарня, пожежна частина, землі та приміщення для усіх адміністративних органів», – вважає один із депутатів Стебницької МР. Ймовірна Стебницька ОТГ могла б складатись із Болехівців, Станилі, Орова. Але утворення Стебницької ОТГ передбачає найперше вихід із адміністративної одиниці Дрогобича. За це повинні проголосувати депутати Верховної Ради України. Що, на думку опитаних нами експертів, в час наближення парламентських виборів буде нереально здійснити.

 

Борислав і Східниця

Бориславська ОТГ передбачає об’єднання з смт. Східниця та ще 15 селами. Проте не всі села цього хочуть. Справа у зношеній інфраструктурній мережі міста, що спричинено його протяжністю. У закритих в 90-ті роки заводах. У віддаленості крайніх сіл району від Борислава більш, ніж на 20 км. У добиранні до міста через Бухівський перевал. Майже усі села, окрім Нового Кропивника та Рибника, хочуть об’єднуватись навколо Східниці. Разом із ними –  і село Ластівки, Турківського району (через відсутність моста до Турки і зручне з’єднання зі Східницею).

Міський голова Борислава Ігор Яворський вважає, що велика Бориславськеа ОТГ буде спроможною і виграшною для сіл. «Наші економісти підрахували, що надходження ОТГ значно зростуть. Ми створюємо сприятливий клімат для інвесторів, тож скоро Борислав знову буде промисловим центром та місцем для роботи мешканців сіл. А якщо Східниця хоче бути центром окремої ОТГ, нехай об’єднуються. Ми їм не заважаємо», – переконує пан Яворський.

Східниця, як вже зазначалося, єдине, окрім міст обласного значення, податкоспроможне селище. Селищний голова Іван Піляк вважає, що без Борислава Східниці було б краще, а Східницька ОТГ була б органічною і логічною через особливості географічного розташування та спільний лікувально-рекреаційний напрямок розвитку. «Через те, що Східниця наразі є адміністративною одиницею Борислава, селище лише втрачає на користь Борислава щороку близько 7 млн ПДФО. Натомість в планах розвитку Борислава та Східниці слово «Східниця» згадується лише раз – у заголовку. Населення Борислава є більшим за сумарне населення усіх сіл. Отже і депутатів від сіл в великій  Бориславській ОТГ буде менше. На мою думку, Борислав за кошти ОТГ спершу «дотягуватиме» свої проблеми. Східниця ж готова вносити інфраструктурні покращення в села одразу після об’єднання», – каже голова селища.

Механізм виходу Східниці з адміністративної одиниці Борислава – рішення Верховної Ради України. Подання законопроекту щодо цього має здійснити обласна рада. Для цього за від’єднання спершу має проголосувати Східницька селищна рада, потім – Бориславська. Те саме стосується і виходу Стебника з адміністративної одиниці Дрогобича. Обласна рада про ліквідацію «матрьошок» ще не голосувала.

Сільський голова Кропивника Назарій Токмаков розповідає, що до Борислава громада його села не хоче. Але і зі Східницею має певні непорозуміння: «У нас є територія, документально затверджена за сільською радою. Східниця нам ці межі не погоджує. А ми хочемо бачити, що вона справді готова йти на конструктив».

Сільський голова Рибника Ярослав Паращак вважає, що закон про добровільне об’єднання громад не може бути виконаний примусово. Тому сподівається, що все й надалі «буде добре».

Не вірять у невідворотність реформи і сільські голови Попелів Тарас Біликівський та Ясениці – Богдан Багрій. Тож добровільно об’єднуватись із Бориславом не збираються.

Добровільно чи примусово – співпрацювати треба вже сьогодні

Важливий момент: громади, які встигнуть об’єднатись добровільно, отримуватимуть «інфраструктурні» кошти ще протягом п’яти років. Ми маємо розуміти, що роботу зі створення перспективного плану розвитку наших населених пунктів все одно робити доведеться. А враховуючи, що «інфраструктурні» кошти – не єдине від держави заохочення й поготів.

«На Львівщині діє програма підтримки співробітництва між населеними пунктами. Не обов’язково майбутніми об’єднаними громадами, – розповідає експерт ГО “Центр місцевого розвитку” Степан Рудницький. – Головне тут – спільна проблематика та діалог». Скажімо, це можуть бути сміттєпереробний завод, логічна розв’язка громадського транспорту, запуск електротранспорту, районний водогін, рекреаційні зони (як вже є гірськолижний курорт в Бориславі «Буковиця»), проекти з покращення екології, спільний громадський простір для навчання і обміну досвідом, введення систем електронної демократії та урядування. Адже діалог – завжди цікавіше ніж конфронтація.

 

Як зробити об’єднання в громади комфортним?

Маркіян Варивода, член правління ГО «Громадський простір»: «Однією з головних причин, з яких не створюються ОТГ, є відсутність у громадян розуміння, що це таке, чим це корисно, які позитивні результати будуть від об’єднання. Для того, щоб громадянам все було більш зрозуміло, потрібно провести так звані діалогові зустрічі між перспективним центром ОТГ та потенційними суб’єктами (селами). На цих зустрічах обговорюються важливі проблемні питання для громад та їх потреби,  пов’язані із створенням ОТГ, захист їх інтересів та подальшої взаємодії у новоствореній громаді».

 

Наостанку

У дослідженні питання децентралізації ми зіткнулись із небажанням. Ні міста, ні села не мають прагнень до ініціативи та поступу. Для позитивних зрушень місто, яке зацікавлене у створенні ОТГ, може запросити нейтральних осіб для налагодження комунікації із громадами та з’ясування вагомих для них інтересів і потреб. Важливо діяти на випередження можливих конфліктів, а якщо такі виникнуть – докласти зусиль, щоб їх розв’язати.

Юлія Гасій, ДрогМедіа

 

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *