На основі даних, а не “сигналів з космосу”

Буває, відкриєш соцмережі, а там “місто в смітті – а вони зі своїм смарт-сіті”, або “нащо мені то смарт-сіті, що воно мені дасть?”: обурюються люди.
Отже, що таке “smart-city” і що воно дає пересічному мешканцю? Про це говоримо з ідейним натхненником проекту , керівником відділу ІТ та аналізу Дрогобицької міськради Станіславом Гайдером.

 

– Smart-city можна поділити на кілька сегментів. Перший – що проект дає активістам. Наприклад, активіст може зрозуміти як справляється чи не справляється КП КМГ зі сміттям, чому так є, які фінансові показники підприємства, впритул до відряджень. Активісти можуть бачити порядок денний міста.
І якщо раніше в якомусь місті могли взагалі не оприлюднювати проекти рішень, то тут ви можете змусити владу це робити.
Для мешканців смарт – це першочергово економія часу: від запису на подачу документів на виготовлення біометричного паспорта – до запису на прийом до лікаря. В кілька кліків людина обирає зручну годину , а не чекає попід кабінетами.

Зараз ми запустили перший етап проекту, який в онлайн-режимі показує пересування маршрутного транспорту. Вже скоро на зупинках будуть інформаційні табло. І наступним відтак кроком стане впровадження карти містянина.
Тобто, це економія часу людини. І соціальний вплив: активні мешканці можуть впливати – через “Відкрите місто”, “Відкриту рекламу”, петиції, консультації тощо.
Для міської ради – це бекенд, тобто те, що не бачать люди. Це прийняття рішень на основі даних, а не “сигналів з космосу”.
Щомісяця ми пишемо звіт міському голові по кожній системі. Наприклад, є система “Енергооблік”. У ній кожна будівля має клас енергоефективності. Дивимося, приміром, на спортивну школу: стан енергозбереження у ній потребує кращого. Тож, наприклад, коли від них надходить запит на закупівлю обладнання – голова приймає рішення , виходячи з логіки цифр: потрібно це обладнання чи слід першочергово провести енергозберігаючі заходи?
Ще, наприклад, подаємо звіти про етапи планування закупівель через систему Prozoro. Раніше розпорядники робили план на рік, потім робили зміни до плану і часто бували тендери, які не вказувалися навіть в зміні до плану. Це було порушення. Тепер ми без проблем знаходимо таких розпорядників, їх тендери та суми коштів – і щомісяця повідомляємо голові, щоб він розумів який розпорядник не дотримується закону.
Так само в нас є по закупівлях по кожному кварталі і по кожному році: де найбільше економії, а де – витрачання коштів “зі швидкістю світла”.
Аналогічно по транспорту аналітика: які перевізники, на яких маршрутах, чи дотримуються графіку, чи не з’їжджають зі своїх маршрутів та ін.

– Тобто, ця “друга сторона” сервісів, їх бекенд, є для того, аби представники влади могли приймати правильні рішення?
– Так, правильні і обґрунтовані.
А також для того, щоб розуміти і контролювати розпорядників. Бо коли ми розпочали запис дітей в перші класи через блокчейн – ми побачили реальну картину. От приміром друга школа – просить один клас збільшити на одну дитину. Є перша школа, яка просить три класи збільшити на чотири дитини.
Якби це було раніше: воно все закінчилося би тим, що відділ освіти не додивися, або не повідомили голові, або прийняли “на ходу” рішення про роздування класів. Тепер голова це знає – і без погодження з міськрадою школи такого рішення ухвалювати не можуть.
Аналогічно по медицині: бачимо кількість записів до кожного лікаря, кількість підписаних декларацій, хто працює, хто не дуже, яка динаміка, скільки відвідувань лікаря. І от приміром були твердження наших сусідів з Трускавця, що сто тисяч записів – це брехня, і спробуй раніше доведи, що це правда. А тепер можна відкрити реальну картину онлайн – і побачити: скільки записів, в які дні, до якого лікаря тощо.

– Смарт – це прозорість?
– І розумні рішення. От наприклад ухвалює міська рада зберегти школу в Сольці – і розуміє, що має лише 5 заяв на перший клас. Тобто, витрати на цю школу ледь не такі, як на ліцей, а навчатися в першому класі буде 5 дітей. І виникає питання до мешканців в тому числі: ви свідомі того, що ви даєте мільйони на цю школу, а не на дорогу? Якщо так – тоді давайте не будемо скаржитися на дороги.
Підсумовуючи: що дає “смарт” мешканцю?
Можна записати онлайн до лікаря чи підписати декларацію, можна подати заяву на виготовлення паспорта, ІД-картки, одноразову допомогу, субсидію та ін (перелік адміністративних послуг є величезним – через сервіс i-gov), прослідкувати за транспортним засобом і побачити коли приїде потрібна маршрутка; записати дитину, користуючись системою blockchain в школу /незабаром – в садочок і позашкілля/, мобільний застосунок та ін. Незабаром – картка містянина.

– А щодо безпеки: яка ситуація з камерами спостереження в місті?
– У нас є програма “Безпечне місто”, в якій розписано на кілька років кроки, які треба вжити. Однак це дуже вартісний проект. Його ціна орієнтовно сім мільйонів гривень. В міста наразі таких коштів вільних нема. Тож шукаємо партнерів.
Чим особливий проект? Він включає гарячу лінію міста 24\7 (цілодобово), кол-центр, аналітичний ситуативний центр, більше 600 камер (які визначають номери машин і обличчя) та багато іншого.
Цього року нам має допомогти держава (0,5 млн грн), Data group поставила аналітику на наших 30 камер , помалу рухаємось.
Проект потрібний, але складний, довгий, тож шукаємо зовнішнє фінансування.

Марія Кульчицька

 

ВІД РЕДАКЦІЇ:
Ви запитаєте: навіщо нам ця вся інформація?
Ваші увазі два графіки. Цифри в них – це кількість школярів і кількість вчителів, приріст чи спад по роках. Один із них стосується міста Дрогобича, а другий – населених пунктів Дрогобицького району. Навіть поверхневий аналіз цих даних дозволить вам зробити перші висновки про те, чи ефективно витрачаються кошти на освіту.

Зигзагоподібна лінія – кількість вчителів

Медіа Дрогобиччина, № 3(50)

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *