Щоб не смерділо
Не смердить у Дрогобичі останніх півроку лише тому, хто геть втратив нюх.
Якщо з рецепторами проблем нема – дихати буває складно.
І хоча в Комбінаті міського господарства запевняють, що докладають усіх зусиль, аби очистити місто – від того не легше.
Якщо пройшов дощ і під ногами море зі сміттям вкупі – якось байдуже, що раніше ті відходи возили за 12 кілометрів, а тепер за 50, а то й 150 км!
Байдуже, що на конкурс з вивезення ТПВ не подався ніхто.
Байдуже, що десь щось – та й вивозять.
Байдуже, що комунальники іноді вночі працюють.
Все байдуже, все не має значення. Бо смердить. Бо дихати нема чим. Бо інфекції. Бо щурі.
Можливо, все виглядало б не так страшно, якби у нас була традиція сортування. Тоді машини, передусім, вивозили б органіку. Все інше – у міру можливостей. Чому органіку? Бо смердить саме вона. І коли на контейнерний майданчик на вулиці Лесі Українки хтось виволік м’яке крісло, а на нього зверху посипалися кавуни-дині і лушпиння – не дивно, що щурі і смердить.
На запитання до керівника КМГ Андрія Яніва щодо того, чому не облаштовано окремих баків на органіку, окремих на все інше, було отримано таку відповідь: “Ми так зробили на вулиці Грушевського. Вистачило рівно на годину. Через годину все полетіло вкупу, органіка усюди”.
Тож або смердітиме, або з’явиться практика сортування. Це простіше, ніж знайти новий полігон (півроку – гарний тому приклад) чи оперативно звести сміттєпереробний завод.
Незабаром у Дрогобичі планують розпочати з найпростішого. Два-три різнокольорових пакети. Кожен під конкретний вид сміття. Наприклад: синій – під органіку, чорний – під все інше. І тоді від кожного залежатиме, чи не смердітиме. Від вас, від вашого сусіда, від “цьоці Орисі з другого поверху” і “дядька Миколи, який бички з вікна викидає”.
Вчитися цивілізовано поводитися зі сміттям давно на часі. І не лише тому, що смердить (хоча це дійсно жаливо!). А й тому, що якщо наміри влади Дрогобича збудувати в місті сміттєпереробний таки будуть зреалізовані – вам тим паче доведеться сортувати! Здати все вкупі на завод – суттєво дорожче, ніж скинути на полігон в Брониці, як було донедавна. Для вас дорожче, для вашого гаманця.
Тому вмикаємо Youtube, шукаємо “сортування сміття” – і вчимось самі та вчимо сусідів. Щоб, коли з’являться ті кольорові пакети – кожен уже був готовий, і не кидав туди батарейки, подерті колготки, підгузник і гнилий помідор разом.
М.К.
На фото: Так може виглядати збір сміття у вас вдома. Під силу?
Фото з мережі